Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України

Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України (ІКБГІ НАН України) є провідним науковим центром в галузі біотехнології рослин, піонером робіт з клітинної та генетичної інженерії в Україні. В Інституті розроблено і широко використовуються системи генетичної трансформації і конструювання трансгенних рослин, застосовуються методи молекулярно-біологічного та біохімічного аналізів отриманих рослинних форм.

Офіційний логотип ІКБГІ НАН України

Інститут клітинної біології та генетичної інженерії
Основні дані
Засновано	1990 рік
Приналежність	Національна академія наук України
Контакт
Ключові особи	Директор — чл.-кор. НАН України Кучук Микола Вікторович, академік НАН України Глеба Юрій Юрійович, академік НАН України Гродзинський Дмитро Михайлович
Країна	Україна
Адреса	вул. Академіка Заболотного, 148 03143, м. Київ, Україна
Тип	науково-дослідний інститут
Материнська організація	НАН України
Вебсторінка	icbge.org.ua
Мапа

Історія

ІКБГІ НАН України було створено Постановою Президії Академії наук УРСР № 160 від 06.06.1990 згідно з розпорядженням Ради Міністрів СРСР № 736 від 11.05.1990 та Ради Міністрів УРСР № 224 від 31.05.1990 на базі Відділу клітинної біології та інженерії Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного АН УРСР.

На базі ІКБГІ НАН України у 1992 році створено Міжнародний інститут клітинної біології (Постанова Президії АН України № 281 від 21.10.1992).

Підрозділи

У складі ІКБГІ НАН України є такі наукові підрозділи:

• Відділ біофізики та радіобіології;
  • Лабораторія біофізики сигнальних систем рослин
  • Лабораторія імунітету рослин
  • Лабораторія радіаційної епігеноміки
  • Лабораторія радіоекологічної надійності біосистем
• Відділ генетичної інженерії;
  • Лабораторія біології стресу та біотехнології
  • Мукачевська експериментальна база
• Відділ молекулярної генетики
• Наукова бібліотека

Завдання та напрямки

Основними завданнями ІКБГІ НАН України є виконання фундаментальних та прикладних досліджень у галузі клітинної та молекулярної біології, генетики, генної та клітинної інженерії, біотехнології рослин та збереженні генетичних ресурсів природних та культурних флор.

Поряд з науковими напрямками, що мають фундаментальне значення, в Інституті розроблено технології клітинної та генетичної інженерії для найважливіших сільськогосподарських видів. Застосування клітинних технологій для рослин-продуцентів фармацевтичних білків і алкалоїдів виявилось ефективним засобом отримання нових біологічно активних речовин.

На цей час серед основних перспективних наукових напрямків роботи Інституту є розробка фундаментальних основ розвитку біотехнології рослин, зокрема, пошук і клонування нових генів, створення технологій генетичної трансформації для сортів сільськогосподарських рослин української селекції, розробка нормативно-правової бази України в галузі робіт з генетично-інженерно модифікованими організмами.

Досягнення

В Інституті отримано пріоритетні наукові результати в галузі клітинної інженерії рослин, зокрема, по вивченню цитоплазматичної генетики соматичних клітин та трансмісійної генетики процесу соматичної гібридизації. Розроблено нові методи соматичної гібридизації рослин з метою одержання асиметричних соматичних гібридів, в тому числі для представників філогенетично віддалених видів. Розроблено методи отримання цитоплазматичних гібридів рослин.

В Інституті створено одну з найбільших у світі колекцій зародкової плазми рослин світової флори, яка складається з банку насіння та банку клітинних культур in vitro. Банк зародкової плазми є прикладом практичної реалізації потенціалу сучасної біотехнології для збереження генофонду світової флори, а також скринінгу нових фармацевтичних та агрохімічних речовин в рослинних екстрактах. Постановою Кабінету міністрів України № 527 від 01.04.1999 колекція віднесена до Переліку наукових об'єктів, що складають національне надбання.

В Інституті ведуться роботи в галузі біофізики та радіобіології, зокрема, вивчення молекулярно-біологічної природи процесів, що індуковані хронічним опроміненням; дослідження ролі молекулярного пізнавання у відновних процесах клітини в умовах антропогенного пресингу; розробка наукових основ фітомікробного методу дезактивації ґрунту від радіонуклідів. Досліджено молекулярні механізми сприйняття мікробних сигналів рослинами. Розроблена біотехнологія індукування стійкості до захворювань у овочевих культур.

Отримано нові дані з будови клітинних стінок деяких видів вищих базидіальних грибів. Виділено новий волокнистий матеріал "Микотон" з унікальними властивостями, які дозволяють використовувати його в сорбційних технологіях різноманітних галузей господарства.

Ведуться роботи по створенню генетично модифікованих організмів, трансгенних рослин. Розроблено технології молекулярних маркерів (ДНК-маркерів), які мають широке впровадження для селекції та генетичного поліпшення ряду сільськогосподарсько важливих культур.

Інститут видає журнал «Цитология и генетика» [Архівовано 4 жовтня 2006 у Wayback Machine.], який виходить з 1967 року з періодичністю 6 номерів на рік і повністю перекладається на англійську мову компанією Allerton Press [Архівовано 17 вересня 2008 у Wayback Machine.] (Нью-Йорк).

Старші співробітники

Серед близько як 120 співробітників Інституту налічується три академіки НАН України, чотири члени-кореспонденти Національної та Аграрної академій наук України, 11 докторів та 52 кандидати наук:

• член-кореспондент НАН України Микола Вікторович Кучук (директор Інституту, завідувач відділом генетичної інженерії);
• академік НАН України Юрій Юрійович Глеба (Почесний директор);
• академік НАН України Дмитро Михайлович Гродзинський (завідувач відділом біофізики і радіобіології);
• член-кореспондент НАН України Олександр Петрович Дмитрієв (завідувач лабораторії імунітету рослин).

В різний час в ІКБГІ НАН України також працювали

• академік НАН України Ярослав Борисович Блюм
• член-кореспондент НАН України Євгенія Борисівна Патон;
• член-кореспондент НАН України та НААН України Володимир Анатолійович Сідоров;

Адміністрація

Директор – чл.-кор. НАН України Кучук Микола Вікторович Почесний директор – академік НАН України Глеба Юрій Юрійович
Заступник директора з наукової роботи – к.б.н. Моргун Богдан Володимирович Заступник директора з загальних питань – Руденко Микола Миронович Вчений секретар – к.б.н. Белокурова Валерія Борисівна Голова профкому – к.б.н. Пчеловська Світлана Анатоліївна Головний бухгалтер – Галкіна Катерина Олександрівна

Посилання

• Довідка з Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського
• Офіційний сайт Інституту