Зеров Дмитро Костянтинович

український ботанік, академік

Дмитро́ Костянти́нович Зеро́в (8 (20) вересня 1895(18950920), Зіньків — 20 грудня 1971, Київ) — український ботанік. Академік АН УРСР1948 року). Заслужений діяч науки УРСР (1965). Лавреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1969, 1983).

Дмитро Костянтинович Зеров
Народився 8 (20) вересня 1895(1895-09-20)
Зіньків
Помер 20 грудня 1971(1971-12-20) (76 років)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Місце проживання Київ
Країна Російська імперія, СРСР СРСР
Національність українець
Діяльність ботанік
Alma mater Київський університет
Галузь ботаніка
Заклад Київський університет,
Інститут ботаніки АН УРСР
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор біологічних наук
Відомі учні Q109494692?
Аспіранти, докторанти Оксіюк Ольга Петрівна
Членство НАН України
Академія наук СРСР
Брати, сестри Зеров Микола Костянтинович[1]
Михайло Орест[1]
Нагороди
Державна премія УРСР у галузі науки і техніки — 1969 Державна премія УРСР у галузі науки і техніки — 1983
Орден Леніна
академік АН УРСР (1948)

Біографія ред.

Народився 8 (20 вересня) 1895 року в місті Зінькові на Полтавщині в родині педагога Костянтина Зерова. Молодший брат літературознавця, поета і перекладача Миколи Зерова. Чоловік міколога Марії Зерової. Батько зоологині, докторки біологічних наук, професорки Марини Зерової.

1922 року закінчив природниче відділення фізико-математичного факультету Київського університету. Викладав у ньому. 1931 року Зерова затверджено на посадах старшого наукового співробітника та завідувача відділу бріології Інституту ботаніки АН УРСР. 1933 року очолив кафедру нижчих рослин у Київському університеті, якою керував до 1957 року.

15 січня 1936 року Зеров здобув учене звання професора, а 20 червня 1937 року успішно захистив докторську дисертацію на тему «Болота УРСР. Рослинність і стратиграфія». 1939 року Зерова обрано членом-кореспондентом АН УРСР.

30 червня 1948 року обрано академіком АН УРСР (спеціальність — ботаніка).

У 19461963 роках керував Інститутом ботаніки АН УРСР. Від 1960 року дослідник очолював спорово-пилкову лабораторію, а від травня 1963 року — відділ історії флори та палеоботаніки в Інституті ботаніки АН УРСР.

 
Могила Дмитра Зерова

Помер 20 грудня 1971 року в 76-річному віці у Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 21). На могилі, що в другому ряду, встановлено пам'ятник: брила із сірого граніту, горельєф і напис «Академік Дмитро Костьович Зеров. 20.IX.1895 — 20.XII.1971» [2].

Наукова діяльність ред.

Основні наукові праці — із систематики, флористики та філогенії спорових рослин, займався ботанічною географією, палеоботанікою, історією рослинності.

Понад 20 років очолював Українське ботанічне товариство.

Звання, премії, нагороди ред.

 
Облікова картка лауреата Державної премії УРСР (1969 рік)

Пам'ять ред.

 
меморіальна дошка

В 1996 році в Києві на будівлі Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України по вулиці Терещенківській, 2, Дмитру Зерову встановлено гранітну меморіальну дошку[4].

З нагоди 110-річчя з дня народження Дмитра Костянтиновича Зерова 27 січня 2005 року в межах 11-ї щорічної наукової конференції в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» проведено науковий семінар «Проблеми розвитку палеоботанічних досліджень в Україні». Важливе значення у фаховій підготовці студентів Києво-Могилянської академії має також меморіальний куточок Зерова в лабораторії палеоботанічних та палеоекологічних досліджень, до якого його донька Марина Дмитрівна Зерова передала частину бібліотеки батька та деякі його особисті речі.

Примітки ред.

  1. а б Енциклопедія України в Інтернеті / O. Havrylyshyn, F. Sysyn, M. Moser et al. — CIUS, 2001.
  2. Проценко Л. А. Київський некрополь : путівник-довідник / Людмила Проценко. — К. : Український письменник, 1994. — С. 166.
  3. IPNI.  Zerov. 
  4. Цікавий Київ[недоступне посилання з липня 2019](рос.)

Джерела ред.

Посилання ред.