Відкрити головне меню

Лазаренко Андрій Созонтович

український геоботанік

Андрі́й Созо́нтович Лазаре́нко (27 листопада 1901, Київ — 13 жовтня 1979, Львів) — український геоботанік, бріолог, фітогеограф, член-кореспондент АН УРСР, доктор біологічних наук, професор. Фахівець із систематизації флори і географії мохів, описав понад 30 нових видів і 6 родів мохів.

Лазаренко Андрій Созонтович
Народився 27 листопада 1901(1901-11-27)
Київ, Російська імперія
Помер 13 жовтня 1979(1979-10-13) (77 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання Личаківський цвинтар[1]
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Ukrainian State.svg УНРСРСР СРСР
Національність українець
Діяльність геоботанік, викладач університету
Alma mater Київський інститут народної освіти
Сфера інтересів ботаніка
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор біологічних наук
Відомий завдяки: вивчав рослинність України, заклав основи гербаріїв судинних рослин, мохів, лишайників, грибів

Учасник бою під Крутами, згодом воював в армії УНР.

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився у міщанській родині. Спершу навчався у церковно-парафіяльній школі, надалі — у Київському вищому середньому училищі, яке закінчив 1916 року. Вступив на біологічне відділення Київського інституту народної освіти, де спеціалізувався в галузі ботаніки. Водночас з ним в Інституті вчилися П. Ф. Оксіюк, А. М. Окснер, Ю. Д. Клеопов: усі вони увійшли до когорти визначних українських ботаніків. 1924 — закінчив Київський інститут народної освіти. 1922—1932 — науковий співробітник Ботанічного кабінету ВУАН. 1925—1928 — навчався в аспірантурі за спеціальністю «біологія» під керівництвом проф. О. В. Фоміна. 1931 — Ботанічний кабінет і Гербарій АН були реорганізовані в Інститут ботаніки АН УРСР. Від 1931 року працював в Інституті ботаніки, одним із засновників якого був він сам. 1936 року йому присвоєно ступінь кандидата біологічних наук за сукупністю праць без захисту дисертації. 1932—1945 — старший науковий співробітник, 1945—1950 — завідувач відділу Інституту ботаніки АН УРСР. 1945—1947 — завідувач кафедри Львівського політехнічного інституту, Львівського сільськогосподарського інституту та Львівського державного університету ім. І. Франка, а також директор ботанічного саду Львівського університету.

1950—1951, 1955—1963 — завідувач відділу ботаніки Львівського науково-природничого музею АН УРСР. 1951—1953 — директор, 1953—1955 — завідувач відділу Інституту агробіології АН УРСР. Спільно з О. В. Фоміним, Д. К. Зеровим, А. М. Окснером, М. М. Підоплічко та іншими розпочав вивчати рослинність України, заклав основи гербаріїв судинних рослин, мохів, лишайників, грибів, а також розпочав збір матеріалів для Ботанічного музею.

Науковий доробокРедагувати

Науковий доробок вченого включає понад 100 наукових праць, у тому числі 5 монографій, які присвячені систематизації флори і географії мохів, морфології мохоподібних України, Білорусі, Кавказу, Далекого Сходу та Середньої Азії, зокрема: «Визначник листяних мохів України» (1936), «Определитель лиственных мхов БССР» (1951), «Определитель лиственных мхов Украины» (1955), «Атлас хромосом лиственных мхов СССР» (1971). 2001 року до 100-річчя від дня народження Андрія Созонтовича Лазаренка опублікована книга: "А. С. Лазаренко. Структура виду і механізми видоутворення мохів: Вибрані праці / НАН України, Інститут екології Карпат / М. А. Голубець (відп. ред.). — Львів: Ліга-Прес, 2001. — 231 с., в якій наведені життєвий і творчий шлях Андрія Созонтовича, спогади його учнів та послідовників: академіка НАН України М. А. Голубця, докторів біологічних наук, професорів О. Т. Демківа, К. А. Малиновського, С. М. Стойка, Євгенії Лесняк, яка у спогаді «Закарбовані у пам'яті спомини» зазначає: «Його старший брат Михайло у революційну заверюху вийшов з дому й не повернувся. Під цим поясненням скривалася його смерть у боротьбі під Крутами з більшовицькою армією Муравйова, у якій брав участь разом з Андрієм Созонтовичем» [68, с. 30]. Відповідальний редактор Передмову до цієї книги завершує такими словами: «Нехай її вихід у світ буде ознакою вдячності учителеві і скромним букетом сердечної пошани в день його 100-річчя від дня народження».

На честь A.C. Лазаренка названо кілька рослин, зокрема шипшина Лазаренка (Rosa lasarenkoi Chrshan.), рід мохів Лазаренкія Козлова (Lazarenkia kozlovii (Lazar.) Boiko).

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Барна М. М. Видатні вчені-ботаніки: навчальний посібник / М. М. Барна, Л. С. Барна — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2013. — 192 с.: іл.
  • М. М. Барна, Л. С. Барна — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2013. — 192 с.: іл.
  • Лазаренко Андрій Созонтович.
  • Голубець М. А., Демків О. Т., Ріпецький Р. Т. та ін. Памяті Андрія Созонтовича Лазаренка // Укр. бот. журн. 1980. Т.37, № 2.;
  • Демків О. Т., Малиновський К. А., Улична К. О. та ін. Андрій Созонтович Лазаренко (до 100-річчя від дня народження) // Укр. бот. журн. 2001. Т.58, № 6.