Відкрити головне меню

Флора України нараховує понад 27 тисяч видів (гриби і міксоміцети — 15 тисяч, водорості — 5 тисяч, лишайники — 1,2 тисячі, мохи — 800 і судинні рослини — 5,1 тисяч, до яких також входять найважливіші культурні види, а з урахуванням екзотів, які вирощуються в ґрунті ботанічних садів — понад 7,5 тисяч видів. З них 826 видів занесено до Червоної книги України (третє видання 2009 року).

Під природною рослинністю зайнято 19 млн га (близько третини території). Найбільше ендемічних, рідкісних та зникомих видів у Кримських горах і Карпатах, де зосереджена майже половина всіх ендемічних і близько 30 % усіх рідкісних та загрожених видів.

У процесі виробничої діяльності людини рослинний світ України суттєво змінився: впродовж XVIXIX століть у лісостеповій зоні площа лісів скоротилася більше, ніж у п'ять разів, а площа найцінніших дубових і букових лісів тільки у XIX сторіччі зменшилася на чверть. У XX сторіччі великої шкоди було завдано лісам у роки після Другої світової війни в ході відбудови народного господарства.

Україна займає одне з останніх місць y Європі за площею лісів, при середньоєвропейському показнику 27 %, лісистість України становить усього 15,7 %. При цьому, якщо прибрати зі статистичної звітності різні лісосмуги і соснові монокультури, то площа природних і «близько природних» лісів складе всього близько 10 %. Частка заповідних лісів в Україні є лише 2 %, при цьому заповідні території в Україні займають — 5,4 %, а в Європі — 15 % [1]. Склад деревних порід у лісах змінюється під впливом господарської діяльності людини. Насадження цінних порід (дуба (Quercus), бука (Fagus)) збільшуються, а менш цінних (граба (Carpinus betulus), осики (Populus tremula)) — зменшуються. Близько половини загального запасу деревини України припадає на хвойні породи дерев — сосну (Pinus), ялину (смереку) (Рісеа abies), ялицю (Abies).

Ліси України багаті на ягоди, гриби, дикорослі плоди, лікарські рослини. Серед цінних рослин, які використовуються в медицині, в Україні лікарськими визнано майже 250 видів, у тому числі 150 — науковою медициною. Найпопулярнішими лікарськими рослинами в Україні є: кульбаба лікарська, звіробій звичайний, материнка звичайна, нагідки лікарські, калачики, хрін, перцева м'ята, кропива дводомна, вовче тіло болотяне та інші. Найбагатшими на лікарські рослини є райони Полісся та лісостепу, а також Карпати.

Сезонні зміни в житті рослинРедагувати

ВеснаРедагувати

У багатьох рослин оживають наземні частини. Рослини перебувають у стані цвітіння. Дерев'янисті форми рослин характеризуються активним рухом мінеральних речовин.

ЛітоРедагувати

Астрономічний кінець весни припадає на 21—22 червня — день літнього сонцестояння. Наявність великої кількості тепла, вологи, світла сприяють активному розвиткові рослин. Більшість дерев, на яких достигає насіння запасають органічні речовини. Велика кількість кущів і дерев цвіте. Червень — період масового цвітіння рослинності луків. Липень — цвітіння водяних рослин. Це біогеографічне еволюційне пристосування місцевої флори для збереження пилку від дощів.

ОсіньРедагувати

Дерева готуються до зими — сповільнюється обмін речовин. Листопад сприяє видаленню продуктів обміну речовин, які накопичуються в листі й отруюють рослину, зберігає рослини від механічних пошкоджень під дією снігу. Характерна його ознака — різнобарвне листя. Зміна забарвлення — це наслідок руйнування хлорофілу. Хлорофілові зерна недовговічні. Вбираючи сонячну енергію, потрібну для процесу фотосинтезу, хлорофіл руйнується і знову утворюється в рослинах, причому це може відбуватися лише на світлі. Однак, хлорофіл — не єдиний пігмент листя, існує також жовтий ксантофіл і жовтогарячий каротин. Улітку вони зовсім непомітні, бо замасковані інтенсивним зеленим забарвленням хлорофілу. Восени, в міру згасання діяльності листка, (у зв'язку з утворенням в його черешку коркового шару) у ньому сповільнюється, а потім і зовсім припиняється утворення хлорофілу, натомість руйнування триває. Через це жовті пігменти, яких не було видно до цього, стають усе помітнішими. Червоні тони характерні для крон кленів (Acer) і осик (Populus tremula), червоного дуба (Quercus borealis), бруслини (Euonymus verrucosa), скумпії (Cotinus coggygria). Листя липи (Tilia) й берези (Betula) не має червоних відтінків, воно забарвлюється лише в жовті й золотисті кольори.

ЗимаРедагувати

Астрономічний початок зими 21—22 грудня — день зимового сонцестояння. У цей час на північну півкулю припадає найменша кількість сонячних променів. Рослини взимку перебувають у стані глибокого спокою. Сніг, як поганий провідник тепла захищає рослини від переохолодження. Однорічні рослини гинуть, залишаючи насіння, яке здатне витримувати наднизькі температури (-270 °C). У багаторічних рослин гине наземна частина, а підземна залишається (коріння, бульби, цибулини). Стовбур і гілки дерев вкриті корою, в якій упродовж життя відкладається особлива кіркова тканина, яка відмокає й заповнюється повітрям й зберігає від переохолодження стовбур.

Значення у культуріРедагувати

Образи рослинного світу є важливою складовою символіки українського фольклору. У національній традиції символічне значення багатьох дерев і рослин близьке до загальноєвропейського. Так, дуб уособлює силу і довговічність, сосна — життєву силу, плодючість, верба (Salix) вважається прадеревом життя і асоціюється з пробудженням природи і весною. Національним символом України є калина (Viburnum opulus), яка поєднує в собі символіку сонця, вогню, неперервності роду, дівочої краси та вічної любові.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Атлас дерев та кущів заходу України / Укл. Т. М. Бродович, М. М. Бродович. — Львів: Вища шк., 1973. — 240 с.
  • Визначник рослин України: учбовий посіб. для студ. біол. спец.ун-тів, пед. ін-тів. — 2-е вид., випр. і допов. — К. : Урожай, 1965. — 878 с.
  • Визначник рослин Українських Карпат / Відп. ред. В. І. Чопик. — К. : Наукова думка, 1977. — 434 с.
  • Дендрофлора України. Дикорослі та культивовані дерева і кущі. Голонасінні. Довідник / М. А. Кохно, С. І. Кузнєцов, В. І. Гордієнко, Г. С. Захаренко. — К.: Вища школа, 2001. — 207 с. : іл. — ISBN 966-642-052-X .
  • Дендрофлора України. Дикорослі та культивовані дерева і кущі. Покритонасінні: довідник / [Кохно М. А., Пархоменко Л. І., Зарубенко А. У. та ін.] ; за ред. М. А. Кохна. — К.: Фітосоціоцентр, 2002. — 448 с.
  • Дендрофлора України. Дикорослі та культивовані дерева і кущі. Покритонасінні: довідник / [Кохно М. А., Трофименко Н. М., Пархоменко Л. І. та ін.] ; за ред. М. А. Кохна та Н. М. Трофименко. — К.: Фітосоціоцентр, 2002. — 716 с.
  • Короткий визначник вищих рослин УРСР: посібник для серед. шк. / О. Д. Вісюліна, М. В. Клоков. — К. : Рад. шк., 1948. — 352 с.
  • Рослинний світ Українських Карпат: Чорногора: екологічні мандрівки / Ю. Нестерук ; наук. ред. К. Малиновський. — Львів: БаК, 2003. — 520 с.
  • Шкільний визначник рослин / Ю. Я. Єлін, Л. Г. Оляніцька, С. І. Івченко. — 2-е вид., доп. — К. : Радянська школа, 1988. — 368 с.

ПосиланняРедагувати