Відкрити головне меню

Ботанічний сад Львівського університету

Ботані́чний сад Льві́вського На́ціонального університе́ту і́мені І. Франка́ — навчальна і науково-дослідна установа при ЛНУ ім. І. Франка та ходить до природно-заповідного фонду як об'єкт загальнодержавного значення (згідно з постановами уряду України 1983 і 1992 років).

Ботанічний сад Львівського університету
Ботанічний сад на Цетнерівці у Львові
Ботанічний сад на Цетнерівці у Львові
Основні дані
Засновано 1852
Приналежність Львівський університет
Контакт
Ключові особи Андрій Іванович Прокопів
Адреса Україна Україна
Львів
вул. Черемшини, 44
Веб-сторінка Інтернет-сторінка
E-mail aprokopiv@franko.lviv.ua
Мапа

Ботанічний сад Львівського університету у Вікісховищі?

ІсторіяРедагувати

Ботанічний сад складається з двох окремих ділянок:

Нинішня частину ботанічного саду на вул. Кирила і Мефодія була заснована у 1852 році професором Лобажевським на базі старого саду ченців-тринітаріїв. Нині тут розміщені оранжереї та невеликий дендропарк.

Нова ділянка ботанічного саду, що при на вул. Черемшини, має складний рельєф, тут є також ставок, заболочена долина, схили луків, сухі піднесені плато. Це дозволило відтворити на його території фрагменти рослинності різних біотопів: водойм, боліт, луків, лучних степів, лісостепу, різних типів лісу, рівнин, альпійського і субальпійського поясів Карпат. Тут ботанічний сад був створений в 1911 році на основі декоративного саду Цетнерівка площею 4,5 га, придбаного університетом. Цетнерівка була заснована белзьким воєводою Ігнатієм Цетнером у 1787 році, її прикрашали американська сосна, акація, червонолистий бук, клен, газони і квітники; біля парку і саду знаходилися палац зі ставком. Протягом 19231939 років, крім рослин, які виростали тут у природних умовах, колекція виросла ще на 851 вид рослин.

Під час другої світової війни загинула значна частина колекції. У 1944 році влада розпочала роботу з відновлення саду. Його територія, що розташована біля Погулянки, була розширена за рахунок націоналізованих ділянок, що раніше належали львівському вірмено-католицькому єпископу Богдановичу. Це були піщані схили, вкриті травами та чагарником, частково природним лісом з бука, граба та дуба.

Але й одночасно з цим поступово прийшли у занепад мальовничі ставки, а у 1970-х роках була знищена унікальна ділянка з природною раритетною степовою рослинністю, а натомість там збудували оранжереї.

СтруктураРедагувати

У структурі Ботанічного саду — 5 науково-дослідних відділів (природної трав'яної флори, дендрології, культурної флори та озеленення, тропічних і субтропічних рослин, фізіології та біохімії рослин).

ФотографіїРедагувати

ПосиланняРедагувати