М'ялиця Анатолій Костянтинович

Анатолій Костянтинович М'я́лиця (нар. 23 жовтня 1940(19401023), село Борзя, Борзянський район, Читинська область, Росія) — доктор технічних наук (2004); Харківське державне авіаційно-виробниче підприємство, генеральний директор; Державний авіабудівний концерн «Авіація України», член правління (з вересня 2007)[1]. Член ЦК КПУ в 1990—1991 р.

М'ялиця Анатолій Костянтинович
М'ялиця Анатолій Костянтинович.jpg
Народився 23 жовтня 1940(1940-10-23) (80 років)
село Борзя,
Борзянський район,
Читинська область,
СРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність державний службовець
Alma mater Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС
Партія КПРС
Автограф Автограф Мялицы А.К. 2002.jpg
Нагороди
Герой України (орден Держави)
Заслужений машинобудівник України
Державна премія СРСР

ЖиттєписРедагувати

Закінчив Харківський авіаційний інститут (1966), інженер-механік; кандидатська дисертація «Технологічна підготовка авіаційного виробництва при залежному утворенні розмірів деталей з використанням інженерних комп'ютерних засобів» (Національний аерокосмічний університет ім. Жуковського, 2001); докторська дисертація «Технологічна підготовка літакобудівного виробництва в умовах дискретно-нестабільних програм випуску виробів» (ВАТ «Український НДІ авіаційної технології».

  • З 1957 — слюсар, авіаційний механік 210-го авіаційного ремонтного заводу.
  • 19601966 — студент Харківського авіаційного інституту.
  • З 1966 — інженер льотно-випробувальної станції в/ч 34538.
  • З 1967 — слюсар, технолог, майстер, заступник начальника цеху, начальник цеху, заступник головного інженера, заступник генерального директора з виробництва, з 1985 — генеральний директор Харківського авіаційного виробничого об'єднання ім. Ленінського комсомолу.
  • Січень 1990 — серпень 1991 — 1-й секретар Харківського обласного комітету КПУ.
  • 19911996 — заступник генерального директора з зовнішньоекономічних зв'язків, 19962002 — генеральний директор Харківського державного авіаційного виробничого підприємства.
  • 10 червня 2002 — 11 січня 2004 — Міністр промислової політики України в уряді Віктора Януковича[2][3].
  • Травень 2004 — лютий 2005 — радник Прем'єр-міністра України[4][5].
  • Листопад 2005 — червень 2007 — генеральний директор — голова правління Державної літакобудівної корпорації "Національне об'єднання «Антонов»[6][7].
  • З квітня 2008 — генеральний директор Харківського авіаційного заводу.

Член КПРС1962).

1999 — довірена особа кандидата у Президенти України Леоніда Кучми у територіальному виборчому окрузі[8].

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2007 року № 713-р «Про призначення М'ялиці А.К. членом правління державного авіабудівного концерну "Авіація України"».
  2. Указ Президента України від 10 червня 2002 року № 530/2002 «Про призначення А. М'ялиці Міністром промислової політики України»
  3. Указ Президента України від 11 січня 2004 року № 16/2004 «Про звільнення А. М'ялиці з посади Міністра промислової політики України»
  4. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 травня 2004 року № 590 «Про призначення М'ялиці А.К. радником Прем'єр-міністра України».
  5. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2005 року № 133 «Про звільнення М'ялиці А.К. з посади радника Прем'єр-міністра України».
  6. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2005 року № 1061 «Про призначення М'ялиці А.К. генеральним директором - головою правління державної літакобудівної корпорації "Національне об'єднання "Антонов"».
  7. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 червня 2007 року № 395-р «Про звільнення М'ялиці А.К. з посади генерального директора - голови правління державної літакобудівної корпорації "Національне об'єднання "Антонов"».
  8. Постанова Центральної виборчої комісії від 21 липня 1999 року № 117 «Про реєстрацію довірених осіб кандидата у Президенти України Кучми Л.Д. у загальнодержавному одномандатному виборчому окрузі та територіальних виборчих округах»
  9. Указ Президента України від 20 вересня 1997 року № 1066/97 «Про відзначення працівників машинобудівної галузі»
  10. Указ Президента України від 30 грудня 1999 року № 1634/99 «Про нагородження відзнакою Президента України "Герой України"»

ПосиланняРедагувати