Золотий м'яч 1980
30 грудня 1980
Найкращий футболіст Європи: 
Карл-Гайнц Румменігге
(вперше)
← 1979 * Золотий м'яч * 1981 →
Золотий м'яч 1980 року — 25-те щорічне вручення нагороди найкращому футболісту Європи, за підсумками опитування від журналу «Франс Футбол».
Процедура голосування ред.
Участь у голосуванні за визначення найкращого футболіста в Європі взяли представники 25 футбольних асоціацій УЄФА, зокрема: Австрії, Англії, Бельгії, Болгарії, Данії, Ірландії, Іспанії, Італії, Люксембурга, Нідерландів, НДР, Польщі, Португалії, Румунії, СРСР, Туреччини, Угорщини, Фінляндії, Франції, ФРН, Чехословаччини, Швейцарії, Швеції, Шотландії та Югославії. Втретє поспіль серед респондентів не було представника Норвегії, а також Греції, яка до цього була відсутня лише одного разу у 1956 році.
Кожен із членів журі обирав п'ятьох футболістів, які, на його думку, є найкращими гравцями Європи. За перше місце нараховували 5 очок, за друге — чотири, за третє — три, за четверте — два, за п'яте — одне очко. Переможець максимально міг отримати 125 очок.
Результати голосування були опубліковані 30 грудня 1980 року в журналі France Football (№ 1812).
Підсумки голосування ред.
Володарем нагороди вперше став 25-річний німецький нападник клубу «Баварія» Карл-Гайнц Румменігге[1].
Румменігге зі значною перевагою випередив найближчих переслідувачів співвітчизника Бернда Шустера та француза Мішеля Платіні. Він був відзначений в усіх 25 анкетах респондентів, зокрема у 24 — на першому місці. Карл-Гайнц Румменігге набравши 97,6 % максимально можливої кількості очок перевершив попередній найкращий результат показаний Олегом Блохіним у 1975 році (93,8 %).
Карл-Гайнц Румменігге став третім німецьким футболістом в історії, після Герда Мюллера (1970) і Франца Бекенбауера (1972, 1976), який виграв «Золотий м'яч».
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Цікаві факти ред.
- Розподіл по амплуа серед 32 футболістів згаданих в анкетах наступний: 4 воротарі, 5 захисників, 12 півзахисників та 11 нападників.[4]
- Вчетверте за час проведення опитувань за переможця віддали свої голоси респонденти усіх країн, що взяли участь в опитуванні. Раніше усі голоси респондентів отримували Йоган Кройф (1974), Олег Блохін (1975) та Кевін Кіган (1979).
- Карл-Гайнц Румменігге переміг з найбільшою різницею за відсотками максимально можливої кількості очок над найближчим конкурентом — 70,4 % (97,6 % проти 27,2 % у Бернда Шустера), перевершивши досягнення Альфредо Ді Стефано 1957 року — 66,25 %. Цей показник і досі (станом на 2024 рік) залишається рекордним за історію проведення опитувань.
- Представник ФРН вчетверте виграв трофей «Золотий м'яч». Німці наздогнали лідера за цим показником — Англію, по три нагороди мали Іспанія та Нідерланди.
- «Баварія» вийшла в лідери за кількістю «Золотих м'ячів» — 4 нагороди. У найближчих переслідувачів «Манчестер Юнайтед», «Реал» (Мадрид) та «Барселони» — по 3 нагороди.
- У загальний залік опитування не потрапив лауреат нагороди двох попередніх років — Кевін Кіган.
- 32 гравці згадані в анкетах представляли 16 країн, з них найбільше було від ФРН — 5, Англії та Італії — по 4, Бельгії та Чехословаччини — по 3, від Ірландії та Австрії — по 2 гравці.
- Представники ФРН 24 роки поспіль були серед номінантів на нагороду, другий найкращий показник був у італійців — 21 поспіль попадання у заліки опитувань. Усього за 25 років вручення нагороди футболісти ФРН та Італії згадувалися в анкетах хоча б одного разу у 24-х опитуваннях, гравці Англії згадувалися в анкетах у 23-х опитуваннях, Іспанії — у 22-х, Франції — у 21-му, СРСР — у 19-ти, Швеції — у 18-ти, Угорщини, Югославії та Шотландії — у 17-ти, Нідерландів — у 16-ти опитуваннях.
- Вчетверте поспіль і в шостий раз в історії в списках номінантів не виявилося жодного футболіста із СРСР.
- Німецькі футболісти найчастіше попадали в загальний залік опитувань — 89 разів, італійські — 75, англійські — 72, угорські — 45, іспанські — 43, нідерландські — 41, радянські — 40, французькі — 39 разів.
- Всьоме лауреатом трофею став представник німецької першості, яка стала лідером за цим показником. У іспанської першості — 6 трофеїв, в англійської було в активі 4 трофеї.
- Всього в анкетах були згадані гравці із 25 клубів, серед них найбільше було представників «Ноттінгем Форест» — 3, «Ліверпуля», «Інтернаціонале», «Дукли», «Гамбурга» та «Ювентуса» — по 2, ще із 19 клубів — по 1 гравцю.
- Всього за 25 років в анкетах були згадані 317 футболістів зі 143 клубів. Футболісти мадридського «Реала» були згадані в опитуваннях хоча б одного разу у 20-ти випадках, «Ювентуса» та «Інтернаціонале» — у 16-ти, «Манчестер Юнайтед» та «Баварії» — у 15-ти, «Мілана» — у 14-ти, «Барселони» та «Бенфіки» — у 13-ти, «Тоттенгем Готспур» та «Аякса» — у 12-ти, московського «Динамо», «Гамбурга» та «Уйпешта» — в 11-ти випадках.
- Лідером за кількістю футболістів згаданих в анкетах за історію вручення нагороди залишалася Англія — 30 гравців. Серед лідерів були ФРН — 29, Італія — 28, Франція — 22, Нідерланди та Іспанія — по 18, а також СРСР, Угорщина, Чехословаччина та Югославія — по 17 гравців.
- Вперше в опитуваннях були згадані гравці 6 клубів, зокрема: «Беверена», «Брюгге», «Льєрса», «Реала» Сосьєдад, «Наполі» та «Стяуа».
- Рекордсменами за кількістю попадань у заліки опитувань залишалися Франц Бекенбауер та Йоган Кройф — в обох по 12 номінацій, у Еусебіу було 11 номінацій, у Льва Яшина, Джанні Рівери та Герда Мюллера — по 10, Боббі Чарлтона та Сандро Маццоли — по 9 номінацій.
- Мішель Платіні вчетверте потрапив у чільну п'ятірку. Лідером за кількістю потраплянь у п'ятірку найкращих залишався Франц Бекенбауер — 10 разів, у найближчого переслідувача Йогана Кройфа було 7 потраплянь, 6 — у Еусебіу.
Примітки ред.
- ↑ 1980 — Karl-Heinz Rummenigge — JACQUES FERRAN (France Football numéro 1 812, 30 décembre 1980)
- ↑ За інформацією France Football (помилково) у Прогазки 16 очок.
- ↑ За інформацією France Football у Бруно Пеццай 3 очки, бо 2 очки за четверте місце Пеццай у одній з анкет було помилково нараховано Герберту Прогазці.
- ↑ Газета «Команда» № 164 (2756), 6 вересня 2007 року
Посилання ред.
- European Footballer of the Year («Ballon d'Or») 1980 [Архівовано 13 серпня 2012 у WebCite]