Дукла (футбольний клуб, Прага)
«Ду́кла» Пра́га (чеськ. Dukla Praha) — чеський футбольний клуб з міста Прага. «Дукла» була одним з лідерів чехословацького футболу протягом 1950-х — 1980-х років, проте в 1996 році об'єдналась з командою «Пршибрам»[1]. З 2001 року під назвою «Дукла» (Прага) виступає інший клуб, що не є правонаступником історичної «Дукли».
Повна назва | FK Dukla Praha | ||
Засновано | 1948 | ||
Розформовано | 1996 | ||
Населений пункт | Прага, Чехія | ||
Стадіон | «На Юлісце» | ||
Вміщує | 28 000 | ||
Президент | ![]() | ||
Головний тренер | ![]() | ||
Ліга | Перша чеська футбольна ліга ![]() | ||
|
Так і не зумівши виграти європейські титули, клуб однак відомий тим, що в ньому більшу частину своєї кар'єри провів відомий чехословацький футболіст Йозеф Масопуст, який в 1962 році нагороджений Золотим м'ячем.
Історія
ред.Заснування клубу і перше десятиліття
ред.Клуб був організований чехословацькою армією в 1947 році під назвою «АТК Прага» (Armádní tělovýchovný klub — Армійський спортивний клуб). У своєму першому сезоні «АТК» програв майбутньому чемпіону — празькій «Славії» — з рахунком 2:8, але закінчив сезон не так вже й погано — на восьмому місці з 14. Це було найвище досягнення клубу протягом перших років свого існування.
У 1952 році «АТК» виграв свій перший трофей — кубок Чехословаччини. У півфіналі клуб здобув перемогу над об'єднаної збірної Тепліце і Лібереця, а у фіналі обіграв «Шкоду» з міста Градець-Кралове (4:3).
На початку 1953 року клуб перейменували в «УДА» (Ústřední dum armady — Центральний будинок армії). Ця зміна була пов'язана з реорганізацією чехословацького спорту. Того ж року команда вперше виграла чемпіонат, програвши лише один раз у 14 іграх.
Найвідомішими гравцями тих років були Ота Гемеле, Вацлав Павліс, Карол Добай, Ладіслав Пржада, Ладіслав Новак та інші.
Успіхи 1950—1960 рр.
ред.У 1956 році отримав назву «Дукла» в пам'ять про битви, які чехословацька армія вела в 1944 році на Дукельскому перевалі. Як і після свого першого перейменування, команда відразу ж виграла чемпіонат. Відрив від братиславського «Слована», що зайняв друге місце, склав 5 очок. Клую, що зайняв третє місце, «Спартак Прага Соколово» (нинішня «Спарта») був розгромлений з рахунком 9:0.
У сезоні 1957/58, що проходив півтора року, з весни до весни, клуб захистив свій титул. Празький «Спартак» посів друге місце, набравши, як і «Дукла», 40 очок, але забивши на два м'ячі менше. У цьому ж сезоні команда здобула свою першу перемогу в єврокубках. Вдома «Дукла» обіграла «Манчестер Юнайтед» з рахунком 1:0, але перший матч програла 0:3. У наступні роки клуб послідовно займав місця в першій трійці.
Перші чемпіонства пов'язані з тренером Карелом Кольським, якого в 1961 році змінив Ярослав Вейвода. При ньому клуб став чемпіоном вчетверте, випередивши ФК «Братиславу» на сім очок. При цьому «Дуклі» вдався перший «золотий дубль»: у фіналі кубка з рахунком 3:0 вона обіграла жилінське «Динамо». Починаючи з 1961 року команда чотири роки поспіль вигравала кубок країни.
Йозеф Масопуст, ключовий гравець «Дукли», в 1962 році був названий футболістом року в Європі. Двома роками раніше Чехословаччина посіла третє місце на першому чемпіонаті Європи.
Як чемпіон країни «Дукла» брала участь у Кубку чемпіонів у 1962 та 1964 роках. Обидва рази команда доходила до чвертьфіналу, обігравши женевський «Серветт» і польський «Гурник» із Забже відповідно. Потім «Дукла» програвала «Тоттенгему», «Бенфіці» та дортмундській «Боруссії». В ті роки у клубу була хороша молодіжна академія, яка у 1965 році виграла у другій лізі й мала вийти в прем'єр-лігу. Однак їй відмовили, оскільки за правилами проведення чемпіонату заборонялося мати дві команди від одного клубу.
Востаннє в 60-х роках команда виграла чемпіонат у 1966 році. Цікаво, що в «Дукли» та «Спарти», що посіла друге місце, були однаковий баланс зустрічей (17-7-6) і різниця м'ячів (+17). Після цього клуб тричі виграв кубок країни (1965, 1966 і 1969). У Кубку Кубків сезону 1966/67 «Дукла» перемогла «Есб'єрг», «Андерлехт» та «Аякс» і дійшла до півфіналу, поступившись майбутньому чемпіону — «Селтіку».
Найвідомішими гравцями на той момент були Ладіслав Новак, Сватоплук Плускал, Йозеф Масопуст, Павел Коуба, Ярослав Боровічка, Франтішек Шафранек, Рудольф Кучера та інші.
Ліга Америки
ред.У 1961 році «Дуклу» запросили на турнір International Soccer League[en], в якому зіграли в Нью-Йорку 16 команд з усього світу. Команда провела в США все літо, провівши 9 ігор і тренуючись між ними у відомому Центральному парку. У своїй групі «Дукла» зіграла 7 матчів: «Црвена Звезда» — 4:2, «Хапоель» (Петах-Тіква) — 7:1, «Рапід» (Відень) — 6:0, «Конкордія Монреаль» — 2:2, «Монако» — 2:0, «Еспаньйол» — 5:1 та Шемрок Роверс (4:3), де грав практично другий склад
Рудольф Кучера став найкращим бомбардиром турніру і улюбленцем американської публіки. Основний склад команди мав такий вигляд: Коуба — Шафранек, Чадек, Новак — Плускал, Масопуст — Брумовський, Ваценовський, Боровічка, Кучера, Йозеф Єлінек. Головний тренер — Вейвода. У фіналі турніру Дукла грала з «Евертоном». Спочатку клуб з Англії тиснув суперника, але потім Коуба заробив пенальті, після чого чехословацький клуб перехопив ініціативу і забив 5 м'ячів до перерви і ще 2 після нього, дозволивши супернику відіграти 2 м'ячі (7:2). Другий матч також виграла «Дукла», але вже менш розгромно — 2:0.
Всього на турнірі команда забила 39 голів і пропустила 11. Перевага клубу над рештою команд на турнірі була такою великою, що в наступних розіграшах американського кубка «Дуклу» запрошували грати фінальний матч з командою, яка виграла у своїй групі. Клуб виграв 3 таких фінали: у 1962 році у «Америки-РЖ» (1:1, 2:1); 1963 — у «Вест Гем Юнайтед» (1:0, 1:1); 1964 — у «Заглембє» з міста Сосновець (3:1, 1:1). В останній рік розіграшу Кубка, 1965, «Дукла» програла фінал битомській «Полонії» з рахунком 0:2 і 1:1.
За весь час участі команди в Кубку «Дукла» виграла 11 матчів, зіграла 4 рази внічию і програла 1 раз. Різниця м'ячів — 49:19. Чеський письменник і спортивний журналіст Ота Павел написав про американський тріумф клубу книгу «Дукла серед хмарочосів» (Dukla mezi mrakodrapy[cs]).
1970—1980-ті роки
ред.Попри найгірший результат за всю історію клубу (до 1993 року) в 1971 році, коли команда посіла 11 місце в лізі, в наступних сезонах «Дукла» послідовно здобувала призові місця. У 1975 році команда зайняла 9 місце, але через два роки знову виграла чемпіонат, випередивши братиславський «Інтер» на 4 очки. У той час у команді грали два дуже відомих бомбардира — Зденек Негода і Ладіслав Візек, які й привели «Дуклу» до чемпіонства в 1979 році. Негода і воротар Іво Віктор, поряд з гравцями братиславського «Слована», були лідерами збірної Чехословаччини, яка виграла в 1976 році чемпіонат Європи.
Чотири рази в період з 1969 по 1977 рік «Дукла» брала участь у Кубку європейських чемпіонів, але виграла лише 4 з 10 матчів. Однак у 1979 році клуб домігся певних успіхів у кубку УЄФА: на шляху до 3 раунду були обіграні «Ланероссі Віченца» (яку покинув її лідер Паоло Россі) і «Евертон». У наступному раунді після гостьової поразки з рахунком 1:4 «Дукла» вдома здобула перемогу над «Штутгартом» — 4:0 (голи забили Генесс, Візек, Пельц, Гайдушек — за дві хвилини до кінця матчу). У чвертьфіналі клуб зазнав поразки за сумою двох зустрічей від берлінської «Герти» (1:1 в гостях, 1:2 вдома).
Після цього успіху «Дукла» не могла пробитися у другий раунд до сезону 1985/86. У 1982 році команда виграла черговий чемпіонат країни, а Візек з 15 голами став найкращим бомбардиром. Роком раніше клуб виграв кубок країни, перемігши у фіналі «Дуклу» з Банської Бистриці. Це був шостий поспіль кубковий фінал для команди і третій за 6 років виграний кубок.
1990-ті роки
ред.У 1990 році, після оксамитової революції, яка привела до значного зниження популярності клубу армії, «Дукла» виграла Кубок Чехословаччини, перемігши у трьох з чотирьох останніх матчах турніру з пенальті, у фіналі був обіграний братиславський «Інтер». У наступному сезоні клуб виступав у Кубку володарів кубків, де у другому раунді поступився київському «Динамо».
З початку 1990-х років у клубу почалася тривала і глибока фінансова криза. Основним суперникам вдалося отримати вигідні спонсорські контракти, а «Дуклі» аналогічних спонсорських контрактів отримати не вдалося, що пов'язано з її репутацією в минулому.
До розпаду Чехословаччини «Дукла» ніколи не вилітала з чехословацької еліти, але в першому сезоні Чемпіонату Чехії відомий клуб виграв лише один матч, і вперше з часу свого створення вилетів з вищого дивізіону. Через фінансові проблеми команду перевели до третьої ліги.
Після фінансової кризи клуб об'єднався в 1996 році з командою другої ліги «Портал», в результаті чого виникла команда «Маріла» з міста Пршибрам.
2000-ні роки
ред.У 2001 році права на назву «Дукла Прага» придбала аматорська команда «Дукла Дейвице», яка виступала на той момент в чемпіонаті Праги. У листопаді 2006 власник і президент клубу Мілан Дорушка придбав професійну ліцензію на право виступати у Другій лізі у команди «Якубчовіце». У сезоні 2010/11 «Дукла» перемогла у другій лізі і вийшла у Гамбрінус-лігу.
Досягнення
ред.- Чемпіон (11): 1953, 1956, 1958, 1961, 1962, 1963, 1964, 1966, 1977, 1979, 1982
- Володар (8): 1961, 1965, 1966, 1969, 1981, 1983, 1985, 1990
- Чвертьфіналіст (1): 1978/79
Участь у європейських турнірах
ред.- 4-разовий учасник Кубка Мітропи. Найвище досягнення — фіналіст розіграшу 1955 року.
- 10-разовий учасник Кубка європейських чемпіонів. Найвище досягнення — півфінал у сезоні 1966/67 (програв шотландському клубу «Селтік»)
- 6-разовий учасник розіграшу Кубка володарів кубків. Найвище досягнення — півфінал у сезоні 1985/86 (поступився радянському клубу «Динамо» (Київ))
- 6-разовий учасник розіграшу Кубка УЄФА. Найвище досягнення — 1/4 фіналу в сезоні 1978/79 (програв «Герті» (Західний Берлін).
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Vlček, Petr (21 травня 2011). Slavný název Dukla se vrací do ligy. Komu vlastně patří? [Famous name Dukla returns to the league. Who does it belong to?] (Czech) . tyden.cz. Архів оригіналу за 23 травня 2011. Процитовано 24 січня 2013.
Посилання
ред.- Офіційний сайт [Архівовано 18 липня 2011 у Wayback Machine.] (чес.)
Це незавершена стаття про футбольний клуб. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |