Земовит I (пол. Siemowit /Ziemowit I); бл. 1215(1215)23 червня 1262) — князь Черський (1247—1262), Плоцький (1248—1262), Мазовецький (1248—1262) і Серадзький (1259—1260), молодший син князя Мазовецького Конрада I і української княжни Агафії Святославівни Сіверської з династії Ольговичів. Онук Святослава Ігоровича, князя Волинського. По батьківській та материнській лінії був нащадком Великих князів Київських Володимира Святого та Ярослава Мудрого.

Земовит І
Siemowit (Ziemowit) I mazowiecki
Земовит І
князь мазовецький
1248 — 1262
Попередник: Болеслав I Мазовецький
Наступник: Болеслав II Мазовецький
 
Народження: бл. 1215
Смерть: 23 червня 1262(1262-06-23)
Рід: П'ясти
Батько: Конрад I Мазовецький
Мати: Агафія Святославна
Шлюб: Переяслава Данилівна
Діти: Конрад II (бл. 1250-1294)
Болеслав II Мазовецький (1251-1313)
Соломія

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

ІменаРедагувати

  • Земовит I (пол. Siemowit /Ziemowit I) — у західній історіографії з номером правителя.
  • Земовит I Мазовецький (пол. Siemowit /Ziemowit I Mazowiecki) — за назвою князівства.
  • Земовит Конрадович — в українській історіографії[1].

БіографіяРедагувати

У 1247 році після смерті свого батька повинен був отримати Сєрадзьке, Ленчицьке і Черське князівства. Проте, скориставшись хаосом у 1247 році більшу частину цих територій захопив брат Земовита — Казимир Куявський. Земовит зміг зберегти Черське князівство тільки при військовій підтримці іншого брата, Болеслава Мазовецького.

Навесні 1248 року бездітний Болеслав I несподівано помер, і за його заповітом Земовит отримав решту Мазовії разом з Плоцьком та Візною. Після цього він якийсь час уникав відкритих конфліктів з Казимиром Куявським, зосередившись на вирішенні прикордонних питань з руськими князівствами, ятвягами і Тевтонським орденом.

Однією з головних його проблем були руйнівні набіги на його територію ятвягів. Восени 1248 року Земовит разом з князями Болеславом V Сором'язливим, Данилом Галицьким і Васильком Волинським, здійснив успішний військовий похід на ятвягів. Ця перемога дозволила зняти загрозу від ятвязьких набігів на кілька років. Незабаром, для зміцнення союзу, Земовит одружився з дочкою Данила Галицького, Переяславою. У 1253 і 1255 роках разом з союзниками зробив ще два військових походи проти ятвягів.

У 1254 році в Рацьонжі Земовит і Данило Галицький уклали договір з Тевтонським орденом про розподіл ятвязької землі між Мазовією, Руським королівством і Орденом. У 1257 і 1260 роках князь Мазовецький двічі підтверджував мирні договори з Тевтонським Орденом. Втім зрештою Земовит не отримав нових земель та зміцнення кордонів, оскільки після послаблення ятвягів посилилося Литовське князівство.

Водночас складними залишалися стосунки з Куявією. У грудні 1254 року, коли Земовит і його дружина Переяслава повернулися з Кракова зі святкування канонізації Святого Станіслава Щепановського, вояки Казимира Куявського захопили їх у полон і запроторили до Сєрадзького замку. У наступному 1255 році їх було звільнено після втручання короля Болеслава V Сором'язливого в обмін на обіцянку підтримати Казимира Куявського у війні проти Святополка II, князя Східної Померанії. Бойові дії проти Святополка були проведені в наступному році.

У 1259 році Земовит увійшов до коаліції, яку створив Генрик II Побожний, князь Великопольщі, проти Казимира Куявського. До неї також долучилися Болеслав V Сором'язливий, і син Данила Галицького Роман. Після перемоги союзників Земовит отримав Сєрадзьке князівство. Втім незабаром, згідно з мирним договором, Сєрадзь було переданий старшому синові Казимира — Лешеку Чорному.

Навесні 1262 року до Мазовії несподівано вдерлися литовці під командуванням великого князя Литовського Міндовга. Раптовість удару дозволила їм практично не зустрівши опору, спалити Плоцьк, перетнути Віслу і взяти в облогу замок Уяздів, де знаходився Земовит разом зі старшим сином Конрадом. Вони могли б витримати облогу і дочекатися приходу союзників, але зрадники з числа міщан впустили у місто ворожі війська. У подальшій метушні бою мазовецького князя було вбито. Є також версія, що він був страчений за наказом свого шурина Шварна Даниловича.

Старший син Земовита, Конрад був взятий в полон і відведений в Литву. Новим мазовецьким князем став молодший син Болеслав II, а регентом при ньому князь Болеслав Побожний.

Сім'яРедагувати

Докладніше: П'ясти

РодовідРедагувати

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
8. Болеслав ІІІ, польський князь
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4. Казимир II Справедливий
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
9. Соломія з Берґу
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2. Конрад I Мазовецький, польський князь
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
10. Ростислав Мстиславич, великий князь київський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5. Олена Ростиславна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
11. Невідома
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1. Земовит І, мазовецький князь
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
12. Ігор Святославич, чернігівський князь
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
6. Святослав, волинський князь
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
13. Єфросинія Ярославна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3. Агафія Святославна, волинська князівна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
14. Рюрик Ростиславич, великий князь київський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
7. Ярослава, київська князівна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
15. Анна Юріївна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

  1. Войтович 2000.

ДжерелаРедагувати

  • Świeżawski A. Siemowit I (ok. 1215—1262) // Polski Słownik Biograficzny. Warszawa—Kraków, Polska Akademia Umiejętności, 1996. T. XXXVII/1, zeszyt 152. S. 65–67.

ПосиланняРедагувати