Зарицька Катерина Миронівна

членкиня ОУН, політичний в'язень

Катерина Миронівна фон Зарицька гербу Новина[2][3], у шлюбі Зарицька-Сорока (псевдо: «Монета»; 3 листопада 1914, Коломия — 29 серпня 1986, Волочиськ, Хмельницька область, УРСР) — діячка ОУН, зв'язкова Романа Шухевича, організаторка і керівниця Українського Червоного Хреста.

Катерина Зарицька
Катерина Зарицька
Загальна інформація
Народження 3 листопада 1914(1914-11-03)
м. Коломия, нині Івано-Франківська область, Україна
Смерть 29 серпня 1986(1986-08-29) (71 рік)
м. Волочиськ, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР
Поховання
Alma Mater Національний університет «Львівська політехніка»
Псевдо «Орися», «Калина», «Монета», «Легенда»
Військова служба
Приналежність  Українська держава (1941)
Нагороди та відзнаки
Срібний Хрест Заслуги
CMNS: Зарицька Катерина Миронівна у Вікісховищі

Життєпис ред.

Докладніше: Зарицькі

Народилася 3 листопада 1914 року в Коломиї (окупована Російською імперією Галичина, за російським адмінподілом місто входило у склад Галицько-Буковинського генерал-губернаторства, нині Івано-Франківської області, Україна). Батько — український учений-математик та педагог Мирон Онуфрійович Зарицький. Мати Володимира Іванівна Зарицька (до шлюбу Зафійовська).

У 1915—1919 роках проживала в Новому Селі поблизу Підволочиська. У 1924—1926 роках навчалася в гімназії в Тернополі, з 1926-го — у приватній гімназії сестер Василіянок у Львові (тепер лінгвістична гімназія), яку закінчила в 1932 році.[4] Згодом здобула диплом інженера геодезії у Львівській політехніці.

З 1930 року — діячка ОУН. Протягом 1931—1932 років входила до дівочої бойово-розвідувальної п'ятірки під керівництвом Марії Кос. До її складу входили також Дарія Гнатківська, Віра Свєнціцька та Олена Недзвєцька.

У 1935—1936 роках була заарештована й засуджена на Варшавському процесі до 8-ми років ув'язнення, однак апеляційний суд скоротив термін до 6-ти років, а на підставі амністії термін зменшено до 4-х. Згодом засуджена на Львівському процесі до 5-ти років тюрми, однак термін був скорочений на підставі амністії до 2,5 років.

Вийшла на волю в грудні 1938 року. 5 листопада 1939 року взяла шлюб у Соборі святого Юра з Михайлом Сорокою. У березні 1940 р. їх обох заарештувало НКВС.

З березня 1940 року до червня 1941 року Катерина Зарицька провела у в'язниці НКВС «Бригідки» у Львові, де народила сина Богдана.

Протягом 1941—1943 років — крайова провідниця жіночої мережі ОУН, з 1943 організаторка й керівниця Українського Червоного Хреста. З 1945 до 1947 року — зв'язкова Головного Командира УПА Романа Шухевича, працювала також у відділі пропаганди ОУН. 21 вересня 1947 року заарештована органами НКВС у Ходорові[5] та засуджена до 25-ти років ув'язнення.

Перебувала у Верхньоуральській та Владимирській тюрмах, у 1969 році переведена до табору суворого режиму в Мордовії[4]. Вийшла на волю 21 (22) вересня 1972 року із забороною проживати в Західній Україні. В зв'язку з цим поселилась у м. Волочиськ Хмельницької області.

Померла 29 серпня 1986 року. Перепохована на Личаківському цвинтарі. У вересні 1991 р., коли з Сибіру привезли останки чоловіка Михайла Сороки, останки Катерини Зарицької перепоховали в їхній спільній могилі.

З червня 2022 року її іменем названа вулиця у місті Волочиськ.

Нагороди ред.

  • Згідно з Наказом Головного військового штабу УПА ч. 1/45 від 25.04.1945 р. референтка УЧХ крайового проводу ОУН ЗУЗ Катерина Зарицька — «Калина» нагороджена Срібним хрестом заслуги УПА.

Вшанування пам'яті ред.

  • У місті Львові є курінь ч. 30 ім. Катрусі Зарицької. Заснований 26 березня 1995 року ст. пл. Лесею Онишко (зв'язкова) та гурточками «Мангусти», «Фіалки», «Хом'ячки» та «Проліски».
  • На честь батька Мирона Зарицького та Катерини Зарицької в 1991 році названа вулиця Зарицьких у Галицькому районі Львова (до 1991 р. — вул. Воровського); родина Зарицьких мешкала на цій вулиці в будинку № 27.[6]
  • 14 жовтня 2017 р. від імені Координаційної ради з ушанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у Львові Срібний хрест заслуги УПА (№ 007) переданий Любі Сороці, невістці Катерини фон Зарицької-Сороки — «Калини».

Примітки ред.

  1. а б Личаківський некрополь — С. 365.
  2. Возняк Григорій, Осадча Олена, Сорока Люба.Мирон Зарицький — поет математичних формул [Архівовано 4 квітня 2017 у Wayback Machine.]. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2009. — С. 5. — ISBN 978-966-10-0536-4.
  3. Богдан Сорока I. Родина. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 4 квітня 2017. 
  4. а б Мельничук Б., Уніят В. Зарицька Катерина Миронівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 622. — ISBN 966-528-197-6.
  5. Роман Шухевич — навічно з нами!. Архів оригіналу за 10 липня 2014. Процитовано 3 грудня 2014. 
  6. Зарицьких вул. [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Сайт «Прадідівська слава. Українські пам'ятки»

Джерела ред.

Посилання ред.

Див. також ред.