Відкрити головне меню

Дуга́ Стру́ве  — мережа з 265 тріангуляційних вимірювальних пунктів, які утворювали 258 тріангуляційних трикутників, а також 60 додаткових пунктів. Служила для визначення параметрів Землі, її форми та розміру.

Геодезична Дуга Струве
Struve Geodetic Arc [1]
Світова спадщина
Struve Geodetic Arc-fr.svg
59°03′28″ пн. ш. 26°20′16″ сх. д. / 59.05777800002777411° пн. ш. 26.337778000028° сх. д. / 59.05777800002777411; 26.337778000028
Країна
Тип Культурний
Критерії ii, iv, vi
Об'єкт № 1187
Регіон Європа і Північна Америка
Зареєстровано: 2005 (29 сесія)

Дуга Струве у Вікісховищі?

Опорні точки данної мережі тріангуляції були марковані на місцевості найрізноманітнішим чином: видовбаними в скелях поглибленнями, залізними хрестами, пірамідами з каменів або спеціально встановленими обелісками. Часто їх позначали цеглиною з пісковика, закладеною на дно ями, іноді це був гранітний куб з порожниною, залитою свинцем, покладений до ями з бруковим камінням (брукняками)[2].

Два крайні геодезичні пункти, як найважливіші, позначені монументальними стовпами на знак вдалого завершення робіт. Пам'ятник у Старій Некрасівці складається з 4-гранної чавунної піраміди на кам'яному фундаменті. Його споруджено одразу по завершенню тригонометричних робіт.

Дугу виміряли з 1816 по 1855 рік на відстані від Фугленеса (в околицях Хаммерфеста біля мису Норд-Кап, Норвегія, 70° 40' 12" N, 23° 39' 48" E) до Старої Некрасівки в околицях Ізмаїла (Одеська область, 45° 19' 54" N, 28° 55' 41" E). Це дуга меридіану довжиною 2821,833 км і амплітудою 25° 20′ 08″.

У момент створення Дуга пролягала територією двох держав — Російської імперії та унії Швеції та Норвегії. Нині дуга Струве перетинає території 10 держав.

ІсторіяРедагувати

Улітку 1816 року за дорученням Ліфляндського кооперативного й економічного товариства Василь Якович Струве розпочав астрономо-геодезичні роботи зі створення карти Ліфляндії, завершені 1819 року. Основні вимірювання виконувалися за допомогою 8-дюймового секстанта; усі прилади для визначення висот і вимірювання базису виготовлено за кресленнями, які відбивали його власні оригінальні ідеї. Це був підготовчий етап до значніших геодезичних проектів. Струве розпочав широтні градусні вимірювання в балтійських провінціях Росії, оскільки дещо специфічний горбистий ландшафт Ліфляндії виявився дуже привабливим для організації тріангуляційних пунктів. У 18221827 роках Струве здійснив тригонометричні вимірювання та астрономічні визначення території між пунктами на острові Готланд у Фінській затоці, та містом Якобштадт у Курляндії.

Після завершення градусних вимірювань у визначених межах Струве вирішив продовжити їх на північ: через Фінляндію до Льодовитого океану. Приблизно тоді ж генерал-лейтенант Карл Іванович Теннер здійснював градусні вимірювання в Курляндській та Гродненській губерніях. 1828 року він з'єднав власну мережу з тією, яку вишиковував Струве у Ліфляндії. У 18301841 роках з ініціативи Василя Яковича, але без його безпосередньої участі, побудовано тріангуляції в Мінській, Волинській та Подільській губерніях, які з'єдналися з тріангуляційною мережею в Східній Прусії.

У першій половині 1840-х років здійснено градусні спостереження у Бессарабії, а 1855 року завершено всі польові роботи.

ІнструментиРедагувати

Під час вимірів Струве користувався теодолітом роботи Георга Фрідріха фон Райхенбаха з Мюнхена, який був обладнаний 13-дюймовим горизонтальним та 11-дюймовим вертикальним кругами. Вони були розділені на 5' поділки, а відлік можна було прочитати за допомогою верньєра з точністю 4". Теннер мав у своєму розпорядженні 7 приладів від різних виробників. Це були два повторювальні круги, один із них: 13-дюймовий від Баумана, точність відліку якого 4", інший — 14,3-дюймовий від Траутона з точністю відліку 10"; також 12-дюймовий теодоліт Рейхенбаха (точність відліку 4"), 8-дюймовий астрономічний теодоліт Ертеля (точність відліку 10"), повторювальний теодоліт з 10-дюймовим кругом виробництва Етат-майора (точність відліку 5"), а також 2 інструмента Ертеля. Перші два з них давали можливість вимірювати вертикальні кути, за допомогою інших же Теннер та Струве вимірювали горизонтальні кути[3].

СучасністьРедагувати

28 січня 2004 року Норвегія, Швеція, Фінляндія, Росія, Естонія, Латвія, Литва, Білорусь, Молдова й Україна звернулися до Комітету ЮНЕСКО зі світової спадщини з пропозицією затвердити 34 пункти Дуги Струве, які збереглися, як пам'ятку світової спадщини.

15 липня 2005 року на 29-й сесії Міжурядового комітету з охорони світової культурної і природної спадщини, що проходила в місті Дурбані (ПАР), ухвалено включити Дугу Струве до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Ланцюг дугиРедагувати

НорвегіяРедагувати

 
Найпівнічніший пункт «Фугленес», Хаммерфест

ШвеціяРедагувати

ФінляндіяРедагувати

РосіяРедагувати

 
«Точка Z», о. Гогланд

Обидва російські тріангуляційні пункти розташовуються на невеликому острові Гогланд у Фінській затоці:

ЕстоніяРедагувати

ЛатвіяРедагувати

ЛитваРедагувати

БілорусьРедагувати

 
Геодезичний пункт Чекуцьк

На території Білорусі був 31 пункт Дуги[4]. 2001 року силами фахівців Білаерокосмогеодезії виявлено 19 пунктів, закладених у 18251826 роках. Зі всіх 10 країн, територією яких проходила російсько-скандинавська дуга, тут виявлено найбільше геодезичних пунктів. Включено до списку ЮНЕСКО такі білоруські пункти[5]:

Інші пункти на території республіки:

  • Брестська область: «Белін астра», «Ополь», «Бездеж», «Велика Гать»;
  • Гродненська область: «Дергелі», «Тарасовці», «Путевичі», «Амальєнгоф», «Докудово», «Івьє», «Давкни», «Виднополь», «Лойци», «Дейбіси», «Конради»[6].

МолдоваРедагувати

Раніше в Молдавії було 27 пунктів, по яких проводилися обміри для складання міжнародних карт. У наш час[коли?] в країні залишився лише один пункт в селі Рудь. Він знаходиться в яблуневому саду, за 300 метрів від автотраси Сороки — Атаки[7].

УкраїнаРедагувати

 
Пам'ятник у с. Нова-Гребля

Включені до списку Світової спадщини ЮНЕСКОРедагувати

ІншіРедагувати

Дуга Струве в нумізматиціРедагувати

УкраїнаРедагувати

7 червня 2016 року Національний банк України ввів в обіг ювілейну монету «Геодезична дуга Струве (до 200-річчя початку здійснення астрономо-геодезичних робіт)».

БілорусьРедагувати

 
Монета «Дуга Струве». Аверс

29 грудня 2006 року Національний банк Білорусі ввів в обіг пам'ятні монети «Дуга Струве» номіналом 1 і 20 білоруських рублів. Випуск пам'ятних монет був присвячений важливій події для республіки Білорусь. У 2005 році 5 з 19 виявлених в Білорусі пунктів цієї щонайдовшої у світі дуги меридіана першої половини XIX століття були внесені до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Монети відрізняються оригінальною формою.

На лицьовій стороні монет розташовані: вгорі зліва — рельєфне зображення Державного герба Республіки Білорусь, справа — напис: РЭСПУБЛІКА БЕЛАРУСЬ; у центрі — контурне зображення Республіки Білорусь і схема пунктів Дуги Струве на її території, внизу вказані проба сплаву і номінал — 20 РУБЛЕЎ на срібній і 1 РУБЕЛЬ — на мідно-нікелевій, а також на кожній монеті — рік чеканки.

На оборотній стороні монет розташовані: зліва — рельєфне зображення карти Європи, по якій проходить Дуга Струве, справа — зображення карти світу, під ним написи: ДУГА СТРУВЕ і її протяжність — 2880 км, по периметру монети наведено назви країн, через які проходить Дуга Струве: НАРВЕГІЯ ШВЕЦЫЯ ФІНЛЯНДЫЯ РАСІЯ ЭСТОНІЯ ЛАТВІЯ ЛІТВА БЕЛАРУСЬ УКРАІНА МАЛДОВА. Вказана на монетах першого тиражу довжина 2880 км помилкова, реальна довжина Дуги — 2820 км. Монети з цією помилкою відразу перейшли в розряд раритетів. У частині тиражу, що залишилася, помилка була виправлена.

МолдоваРедагувати

 
Реверс

15 червня 2009 року Національний банк Молдови ввів в обіг срібну пам'ятну монету «Геодезична арка Струве» із серії «Пам'ятники Молдови» номіналом 50 лей.

На аверсі монети в центрі — Герб Молдови; у верхній частині — цифра з позначенням року карбування; в нижній частині — напис «50 LEI»; по колу монети — великими буквами викарбувано напис «REPUBLICA MOLDOVA».

На реверсі — в центрі — карта Республіки Молдова, на якій розташована Геодезична арка Струве, геодезичний пункт Рудь та географічні координати, у верхній частині напис «RUDI»; У верхній частині, по колу монети — великими буквами викарбувано напис «ARCUL GEODEZIC STRUVE»[8].

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

  1. * Назва в офіційному англомовному списку
  2. 1001 чудо світу(рос.)
  3. Butterfield A.D. 1906. A history of the determination of the figure of the earth from arc measurements. Davis Press, Worcester, Mass.
  4. Білоруська пошта(рос.)
  5. http://androld.blogspot.com(рос.)
  6. Туризм в Білорусі[недоступне посилання з липень 2019](рос.)
  7. http://www.ecology.md Архівовано 28 травень 2012 у Wayback Machine.(рос.)
  8. Офіційний сайт Національного банку Молдови Архівовано 11 серпень 2012 у Wayback Machine.(рос.)

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати