Доменіко Берарді
Доменіко Берарді (італ. Domenico Berardi; нар. 1 серпня 1994, Каріаті) — італійський футболіст, нападник клубу «Сассуоло» та національної збірної Італії.
Доменіко Берарді | ||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Доменіко Берарді | |||||||||||||||||
Народження | 1 серпня 1994 (30 років) | |||||||||||||||||
Каріаті, Провінція Козенца, Калабрія, Італія | ||||||||||||||||||
Зріст | 185 см | |||||||||||||||||
Вага | 74 кг | |||||||||||||||||
Громадянство | Італія | |||||||||||||||||
Позиція | нападник | |||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||
Поточний клуб | «Сассуоло» | |||||||||||||||||
Номер | 10 | |||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||
2008–2010 2010–2012 |
«Козенца» «Сассуоло» | |||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Національна збірна** | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Звання, нагороди | ||||||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||
На даний момент є рекордним бомбардиром «Сассуоло» за всю історію. Станом на звершення сезону 2023/24 на рахунку Доменіко 142 влучних удари за команду у всіх турнірах.
У складі збірної — чемпіон Європи.
Клубна кар'єра
ред.2012–13: Початок кар'єри
ред.Народився 1 серпня 1994 року в місті Каріаті. Доменіко Берарді вступив в юнацьку академію клубу «Козенца» у віці 13 років, де грав до переходу в «Сассуоло», коли йому було 16[1][2]. Дебют Берарді в головній команді клубу відбувся 27 серпня 2012 року, свій перший гол в своїй професійній кар'єрі він забив через 5 днів.[3] У листопаді 2012 року ним цікавився цілий ряд англійських клубів[4], проте футболіст лишився в «Сассуоло».
2013–15: Між «Сассуоло» і «Ювентусом»
ред.2 вересня 2013 року «Ювентус» підтвердив через свій офіційний вебсайт, що придбав у «Сассуоло» половину прав на Доменіко Берарді і продав «нероверді» 50 % на Луку Марроне, з умовою, що обидва повинні провести сезон 2013/14 у складі «Сассуоло»[5]. 25 вересня 2013 Берарді дебютував в Серії А у виїзному матчі проти «Наполі» (1:1)[6]. Перший гол в найвищому італійському дивізіоні забив з пенальті 6 жовтня 2013 року у матчі проти «Парми» (поразка 3:1)[7]. У першому переможному гостьовому матчі «нероверді» у Серії A за всю історію Берарді відзначився хет-триком; команда Доменіко перемогла «Сампдорію» з рахунком 3:4[8]. 12 січня 2014 року Берарді забив усі чотири голи своєї команди в переможному матчі проти «Мілана» (4:3)[9]. Тим самим він став другим наймолодшим гравцем, який забив чотири голи в одному матчі Серії A (наймолодшим у XXI столітті) і першим гравцем, який забив чотири в матчі чемпіонату проти «Мілана»[10].
У липні 2014 року було підтверджено, що Берарді залишиться в «Сассуоло» на правах оренди ще на один сезон[11]. 17 травня 2015 відзначився хет-триком у матчі проти «Мілана» (3:2)[12]. Закінчив сезон чемпіонату Італії 2014–15 з 15 голами та 10 передачами, ставши одним з найкращих асистентів чемпіонату[13]. Доменіко забив 30 голів в Серії A за 59 матчів, ставши наймолодшим гравцем, що досягнув цієї позначки з 1958 року[14]. 25 червня 2015 року «Сассуоло» викупив в «Ювентуса» другу половину прав на футболіста за 10 млн євро[15].
2015–17: Перший виступ в єврокубках
ред.У першому матчі сезону Серії A 2015–16 проти «Наполі» став гравцем матчу, асистувавши Флоро Флоресу[16]; однак у тому матчі Берарді також отримав травму і вибув на кілька тижнів[17]. Свій перший гол у сезоні забив з пенальті в домашньому переможному матчі проти «Лаціо» (2:1) 18 жовтня[18]. За підсумками сезону, «нероверді» зайняли 6-е місце у чемпіонаті, що дозволило команді потрапити до третього кваліфікаційного раунду Ліги Європи УЄФА 2016—17.
28 липня 2016, Берарді дебютував у єврокубках в матчі третього кваліфікаційного раунду Ліги Європи проти «Люцерна» (1:1), забивши перший за всю історію гол «Сассуоло» у континентальних змаганнях[19]. Другий матч цієї стадії закінчився перемогою «Сассуоло» 3:0; сам Доменіко двічі відзначився у воротах суперника[20]. У першій грі раунду плей-оф проти клубу «Црвена Звезда» забив і асистував, чим допоміг своїй команді перемогти з рахунком 3:0[21]. У матчі-відкритті Серії A 2016–17 проти «Палермо» (1:0) Берарді відзначився з пенальті[22]. У матчі-відповіді раунду плей-оф Ліги Європи нападник знову забив[23]; «Сассуоло» вперше потрапило до групового етапу турніру, після чого зайняло 4-е місце у своїй групі.
2017–: Подальша кар'єра
ред.24 серпня 2017 року Берарді підписав новий п'ятирічний контракт з «Сассуоло»[24].
1 вересня 2019 року відзначився хет-триком у матчі проти «Сампдорії» (4:1)[25].
17 квітня 2021 року відзначився дублем у грі проти «Фіорентіни» (3:1). У цьому матчі Берарді досяг 100 голів за «нероверді» у всіх змаганнях[26]. У сезоні 2020–21 Берарді забив 17 голів, чим допоміг своєму клубу зайняти 8-е місце у чемпіонаті. Крім того, Доменіко фінішував 8-им у бомбардирській гонці Серії A[27]. 30 квітня 2023 року у домашній грі проти «Емполі» реалізував свій 40-й пенальті в еліті італійського футболу. Станом на завершення сезону 2023/24 посідає п'яте місце в списку кращих пенальтистів в історії серії А (47 влучних ударів).
Виступи за збірні
ред.2012 року дебютував у складі юнацької збірної Італії, взяв участь у 3 іграх на юнацькому рівні, відзначившись одним забитим голом.
Протягом 2014—2017 років залучався до складу молодіжної збірної Італії. На молодіжному рівні зіграв у 23 офіційних матчах, забив 4 голи.
У складі молодіжної команди Італії був учасником молодіжних чемпіонатів Європи 2015 і 2017 років.
Перший виклик до національної збірної Італії отримав у жовтні 2015 року на матчі кваліфікації до Євро-2016 проти Азербайджану та Норвегії 10 та 13 жовтня відповідно; однак 4 жовтня Берарді отримав м'язову травму в розминці перед матчем «Сассуоло» проти «Емполі», що не дозволило нападнику дебютувати за команду[28].
Дебютував у складі національної збірної у товариському програшному матчі проти Франції (3:1) 1 червня 2018 року[29].
11 липня 2021 у складі збірної став чемпіоном Європи, у фіналі разом з командою обігравши збірну Англії у серії пенальті, перший одинадцятиметровий удар за Італію забив саме Берарді[30].
Статистика виступів
ред.Статистика клубних виступів
ред.- Станом на 11 липня 2024 року
Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
2012–13 | «Сассуоло» | B | 37 | 11 | КІ | 2 | 0 | - | - | - | - | - | - | 39 | 11 |
2013–14 | A | 29 | 16 | КІ | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 30 | 16 | |
2014–15 | A | 32 | 15 | КІ | 2 | 0 | - | - | - | - | - | - | 34 | 15 | |
2015–16 | A | 29 | 7 | КІ | 2 | 0 | - | - | - | - | - | - | 31 | 7 | |
2016–17 | A | 21 | 5 | КІ | 0 | 0 | ЛЄ | 4[31] | 5[31] | - | - | - | 25 | 10 | |
2017–18 | A | 31 | 4 | КІ | 2 | 1 | - | - | - | - | - | - | 33 | 5 | |
2018–19 | A | 35 | 8 | КІ | 2 | 2 | - | - | - | - | - | - | 37 | 10 | |
2019–20 | A | 31 | 14 | КІ | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 32 | 14 | |
2020–21 | A | 30 | 17 | КІ | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 30 | 17 | |
2021-22 | A | 33 | 15 | КІ | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 34 | 15 | |
2022-23 | A | 26 | 12 | КІ | 1 | 1 | - | - | - | - | - | - | 27 | 13 | |
2023-24 | A | 17 | 9 | КІ | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 18 | 9 | |
Усього за «Сассуоло» | 351 | 133 | 15 | 4 | 4 | 5 | - | - | 370 | 142 | |||||
Усього за кар'єру | 351 | 133 | 15 | 4 | 4 | 5 | - | - | 370 | 142 |
Статистика виступів за збірну
ред.- Станом на 11 липня 2021
Титули і досягнення
ред.- Чемпіон Європи: 2020
- Найкращий гравець Серії Б: 2013
- Найкращий молодий футболіст року в Італії: 2014
Примітки
ред.- ↑ Marco Giordano (14 травня 2013). La Meglio Gioventu' - Domenico Berardi (Italian) . CalcioWeb. Архів оригіналу за 14 липня 2015. Процитовано 12 січня 2014.
- ↑ Paolo Camedda (3 серпня 2013). Generazione di Fenomeni - Domenico Berardi, il 'Van Persie della Sila' che piace a Juventus, Napoli, Inter... e Manchester Utd (Italian) . Goal.com (IT). Архів оригіналу за 16 листопада 2014. Процитовано 12 січня 2014.
- ↑ Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- ↑ Simon Jones (13 листопада 2012). Man United, City and Liverpool lead chase for Italian Berardi. Daily Mail. Архів оригіналу за 4 квітня 2015. Процитовано 12 січня 2014.
- ↑ Juventus complete double transfer deal with Sassuolo. Juventus F. C. 12 січня 2014. Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 12 січня 2014.
- ↑ Napoli vs. Sassuolo - 25 September 2013 - Soccerway. int.soccerway.com. Архів оригіналу за 13 липня 2021. Процитовано 13 липня 2021.
- ↑ Parma - Sassuolo live - 6 October 2013. Eurosport (англ.). 6 жовтня 2013. Архів оригіналу за 24 серпня 2018. Процитовано 13 липня 2021.
- ↑ Berardi treble boosts Sassuolo. Sky Sports (англ.). Архів оригіналу за 13 липня 2021. Процитовано 13 липня 2021.
- ↑ football24.ua. Фантастичний покер Берарді: "Мілан" ганьбиться у Сассуоло. ВІДЕО. Футбол 24. Архів оригіналу за 13 липня 2021. Процитовано 13 липня 2021.
- ↑ Domenico Berardi's awesome foursome sinks Milan … and Massimiliano Allegri | Paolo Bandini. the Guardian (англ.). 13 січня 2014. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 13 липня 2021.
- ↑ Berardi to stay at Sassuolo. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 21 квітня 2015.
- ↑ football24.ua. Хет-трик Берарді з фейлом Лопеса. "Сассуоло" - "Мілан" - 3:2. Футбол 24. Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
- ↑ Italian Serie A Statistics - ESPN FC. web.archive.org. 20 червня 2015. Архів оригіналу за 20 червня 2015. Процитовано 14 липня 2021.
- ↑ Europe's next generation of stars Berardi Sanches Dembele Gabigol - ESPN FC. web.archive.org. 22 жовтня 2016. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 14 липня 2021.
- ↑ Sassuolo sign Juventus forward outright. Forza Italian Football (англ.). 25 червня 2015. Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
- ↑ Sassuolo-Napoli 2-1. Hamsik illude, poi segnano Floro Flores e Sansone. La Gazzetta dello Sport - Tutto il rosa della vita (італ.). Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
- ↑ Sassuolo's Berardi to miss weeks with thigh injury. The World Game (англ.). Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
- ↑ [whoscored.com/Matches/1006065/Live/Italy-Serie-A-2015-2016-Sassuolo-Lazio Sassuolo 2-1 Lazio - Serie A 2015/2016]. whoscored.com.
{{cite web}}
: Перевірте схему|url=
(довідка) - ↑ UEFA.com. Luzern-Sassuolo 2017 History | UEFA Europa League. UEFA.com (англ.). Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
- ↑ UEFA.com. Sassuolo-Luzern 2017 History | UEFA Europa League. UEFA.com (англ.). Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
- ↑ UEFA.com. Sassuolo-Crvena zvezda 2017 History | UEFA Europa League. UEFA.com (англ.). Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
- ↑ Palermo vs. Sassuolo - 21 August 2016 - Soccerway. int.soccerway.com. Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
- ↑ UEFA.com. Crvena zvezda-Sassuolo 2017 History | Line-ups | UEFA Europa League. UEFA.com (англ.). Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
- ↑ Home. U.S. Sassuolo Calcio (it-IT) . Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 14 липня 2021.
- ↑ Match Report | 2019-20 | 2ª Match Day | SASSUOLO 4–1 SAMPDORIA | Lega Serie A. www.legaseriea.it (англ.). Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
- ↑ Domenico Berardi: Legendary status at Sassuolo and applause for a career well spent. Forza Italian Football (англ.). 19 квітня 2021. Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
- ↑ Italian Serie A Scoring Stats 2020-21. ESPN (англ.). Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
- ↑ La Gazzetta dello Sport | Notizie sportive e risultati live di oggi. La Gazzetta dello Sport (it-IT) . Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
- ↑ Italy: Experimental Azzurri test France - Football Italia (брит.). Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
- ↑ football24.ua. Фінал Євро-2020: чудовий план хронічного боягуза розсипався перед справжнім чемпіоном, або Футболу нічого робити "вдома". Футбол 24. Архів оригіналу за 14 липня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
- ↑ а б У кваліфікаційному раунді.
Посилання
ред.- Доменіко Берарді на сайті ФІФА (англ.)
- Доменіко Берарді на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
- Доменіко Берарді на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Доменіко Берарді на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Доменіко Берарді на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Доменіко Берарді на сайті Soccerbase (англ.)
- Доменіко Берарді на сайті BDFutbol.com (англ.)
- Доменіко Берарді на сайті Eu-football.info (англ.)
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |