Деренівка

село в Україні, в Теребовлянському районі Тернопільської області

Дерені́вка — село в Україні, у Теребовлянській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Населення становить 471 особа (2015).

село Деренівка
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Тер. громада Теребовлянська міська громада
Код КАТОТТГ UA61040470050018994
Основні дані
Засноване 1625 (399 років)
Населення 471
Площа 1,550 км²
Густота населення 342.58 осіб/км²
Поштовий індекс 48173
Телефонний код +380 3551
Географічні дані
Географічні координати 49°13′49″ пн. ш. 25°44′51″ сх. д. / 49.23028° пн. ш. 25.74750° сх. д. / 49.23028; 25.74750
Середня висота
над рівнем моря
315 м
Водойми струмок Деренівка
Відстань до
районного центру
11 км
Найближча залізнична станція Деренівка
Місцева влада
Адреса ради 48100, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Теребовля, вул. Князя Василька, буд. 104а
Карта
Деренівка. Карта розташування: Україна
Деренівка
Деренівка
Деренівка. Карта розташування: Тернопільська область
Деренівка
Деренівка
Мапа
Мапа

Географія

ред.

Селом тече струмок Деренівка.

Мікротопоніми

ред.

Назви піль Деренівки:

  • Блахівщина;
  • Парибси;
  • Розкоші;
  • Селиська[1].

Історія

ред.

Поблизу Деренівки виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури.

У 1516 році, за свідченнями польського історика Яна Бейгера, татари повністю зруйнували село Селисько, що існувало на теренах сучасної Деренівки давніше. Згодом поселення було відновлене і дістало нову назву — Деренівка.

Річ Посполита

ред.

Перша писемна згадка — 1565 року як Дереньовичі.

У період Речі Посполитої у селі споруджували фортецю і костел. Проте коронні магнати постійно пригноблювали місцеве населення. Це призвело до активізації селян під час Великої Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. За деякими свідченнями, до повстанських лав вступали навіть жінки. Проте невдовзі магнати змогли відновити контроль над Теребовлянщиною і після утихомирення повстання завдали значних спустошень селу. Було спалено 39 дворів, засуджено 8 осіб у селі Деренівка.

Австрійська імперія

ред.

У 1868 році у Деренівці було засновано товариство «Просвіта», у 1898 році — організовано читальню, при якій створено товариство «Тверезість», різні гуртки, спортивне товариство «Січ».

Певний час власниками маєтку були Юстин та Розалія Козєбродські.

22 листопада 1886 року через Деренівку пройшов перший поїзд. Сільське життя завдяки будівництву залізниці Тернопіль — Чортків та залізничної станції Деренівка значно пожвавилося.

З 1919 по 1939 роки село входило до складу Теребовлянського повіту Тернопільського воєводства. В 1939 року в селі налічувалось 1110 жителів — 1070 українців-грекокатоликів, 30 українців-римокатоликів і 10 євреїв[2].

Сучасність

ред.

За радянських часів на зміну паровозам було запущено приміські дизель-поїзди до Чернівців, Тернополя, Іване-Пустого, Бучача, Гусятина, Чорткова, Заліщиків. Побудований елеватор на станції. Загалом станція обслуговувала одразу декілька підприємств.

Через падіння промисловості та зв'язку з занепадом залізниці, скорочено станцію. Школа стала початковою, молодь масово почала виїжджати на заробітки за кордон, через що стрімко впало населення.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Теребовлянської міської громади.[3]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району.[4]

Політика

ред.

Парламентські вибори 2019

ред.

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610831, розташована у приміщенні клубу.

Результати

Економіка

ред.

Промисловість: АЗС, елеватор, асфальто-бетонний завод.

Транспорт

ред.

На залізничній станції Деренівка зупиняється дві пари приміських дизель-поїздів сполученням Тернопіль — Заліщики (через Чортків). Раніше курсував дизель-поїзд до станції до Іване-Пусте.

Населення

ред.

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Кількість Відсоток
українська 531 100%

Поширені прізвища

ред.

Кравець, Бундзуляк, Кіщак, Кляпітура, Марцінів, Облоковський, Прус, Рудан, Туркула, Чегрин, Шкугра, Зубик.

Культура

ред.
 
Хор читальні «Просвіта»

Освіта: загальноосвітня школа І ступеня, бібліотека.

Пам'ятки

ред.

Відомі особи

ред.

У селі народилися:

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. — Мюнхен, 1971. — С. 174.
  2. Володимир Кубійович Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 01.01.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — С. 88.
  3. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
  6. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
  7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  8. Гунтік Г. Туркула Михайло Григорови // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 639. — ISBN 978-966-528-318-8.
  9. Дем’ян Чернець. Штрихи до життєпису. ПОГЛЯД (укр.). 7 квітня 2024. Процитовано 14 квітня 2024.

Література

ред.

Джерела

ред.