Вікіпедія

Чернець Дем'ян Іванович

український інженер, громадсько-політичний діяч
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чернець.

Дем'ян Іванович Чернець (6 квітня 1944, с. Деренівка, Тернопільська область — 20 червня 2024, с. Підгородне, Тернопільська область[1][2][3]) — український інженер, громадсько-політичний діяч. Заступник голови Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих[4]. Кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня (2018)[5].

Дем'ян Іванович Чернець
Народився6 квітня 1944(1944-04-06)
Деренівка, Теребовлянський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Помер20 червня 2024(2024-06-20) (80 років)
Село Підгороднє під Тернополем
Громадянство УРСР → Україна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьінженер, громадсько-політичний діяч
Alma materЛьвівський політехнічний інститут
БатькоЧернець Іван Григорович
МатиЧернець Євдокія Пилипівна
Родичівнуки Максим Петренко, Василь Чернець
У шлюбі зЧернець Людмила Василівна
ДітиДочка Олена, Син Сергій
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
Відзнака Тернопільської міської ради
Відзнака Тернопільської міської ради
Вітання посестрі Ірині Авраменко з 80-річчям.
Дем'ян Чернець з дружиною Людмилою
Чин поховання Дем'яна Чернеця
Могила Дем'яна Чернеця

Життєпис

ред.
 
З побратимами зі спілки політв'язнів та репресованих (23.08.2012)

Народився 6 квітня 1944 року[6] в селі Деренівка, нині Теребовлянської громади Тернопільського району Тернопільської области України.

Освіта

ред.

У 1951 році розпочав навчання в школі поселення Пашія Чусовського району.

У 1961 році закінчив Теребовлянську середню школу № 1[7].

У 1967 році закінчив Львівський політехнічний інститут і отримав спеціальність інженера-будівельника[8].

Репресований

ред.

Після арешту батька Чернеця Івана Григоровича, 8 серпня 1949 року і засудження його військовим трибуналом військ МВС Тернопільської області за ст. 20-54-1а, 54-11 КК України на 10 років позбавлення волі у ВТТ з конфіскацією майна всю сім'ю — маму Євдокію, сестру Зофію і малого Дем'янка виселили на спецпоселення в населений пункт Великий Луг Пермської (Молотівської) області. Згодом їх переселили в Чусовський район. Тут у поселенні Пашія він у 1951 році розпочав навчання в школі.

Сім'я перебувала на спецпоселенні з 6 вересня 1949 року до 25 березня 1957 року.

Робота

ред.

У 1970—1972 роках служив у лавах радянської армії[8].

Пройшов шлях від майстра до керівника проєктно-технологічним трестом «Тернопільоблагробуд». Брав участь у проєктуванню та спорудженні санаторію «Медобори» в с. Конопківці[7].

Громадська діяльність

ред.

Член Народного Руху України (1991)[9], від 1994 — член Ради Конгресу української інтелігенції, член ради Тернопільського обласного товариства «Меморіал», від 2003 — член комісії Тернопільської обласної ради з питань поновлення прав реабілітованих[10][11]. Член ініціативи «Захист України» (2019)[12]. Від 11 червня 2019 року член регіональної комісії з реабілітації у Тернопільській області[13].

Проводив екскурсії, виступав з лекціями в школах, вишах, військових частинах, під час публічних заходів[14].

Активно займався пошуком документів і місць загибелі жертв політичних репресій, їхнім перепохованням, встановленням пам'ятників і пам'ятних знаків борцям за волю України, а саме: крайовому провіднику ОУН «Бурлану» (Івану Прокопишину) на хуторі Підболото поблизу села Темногайці на Шумщині, борцям за волю України у полі між селами Великий Глибочок і Пронятин Тернопільського району,  крайовому провіднику «Євгену» (Йосипу Поздику) у селі Деренівка на Теребовлянщині, меморіальної дошки вояку УПА Павлу Зайцю, уродженцю села Добромірка на Зборівщині[15].

До його заслуг належить і реконструкція семи могил Українських Січових Стрільців на Микулинецькому цвинтарі, а також будівництвом пам'ятної стели на фасаді будинку, що на вулиці Коперника, 1.

Помер 20 червня 2024 року в с. Підгородне Тернопільського району, де й був похований 22 червня цього року[3].

Родина

ред.

Дружина — Людмила, донька Олена, син Сергій — учасник російсько-української війни[16], внуки Максим та Василь.

Доробок

ред.

Член редколегії Книги пам'яті «Малолітні політв'язні Тернопільщини» (2015)[17]. Автор численних публікацій в газетах «Вільне життя», «Свобода» та інших. Дем'ян Іванович консультував та брав участь у зйомках повнометражного фільму «Шлях до світанку» (реж. Тарас Ткаченко, 2019)[18], 8-серійного циклу «Шлях до світанку. Монологи» (реж. Тарас Ткаченко, 2020) та документальної стрічки «Літопис Тернополя очима тернополян» (реж. Марія Яремчук, 2019)[7].

Відзнаки

ред.
  • орден «За заслуги» ІІІ ступеня (20 січня 2018) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю[5],
  • ювілейна медаль «25 років незалежності України» (2011)[19],
  • відзнака Тернопільської міської ради I ступеня (2010),
  • відповідно до «Порядку надання статусу борця за незалежність України у XX столітті на території Тернопільської міської територіальної громади» отримав посвідчення борця за незалежність України у ХХ столітті[20]
  • грамоти[21], подяки Тернопільської обласної ради та адміністрації[22], громадських організацій.
  • Почесна відзнака міського голови Тернополя[23].

Примітки

ред.
  1. ↑ Богдан Боденчук (20 червня 2024). На Тернопільщині помер громадсько-політичний діяч Дем'ян Чернець. Суспільне Тернопіль.
  2. ↑ Відійшов у вічність патріот України Дем’ян Чернець. Погляд (укр.). 20 червня 2024. Процитовано 21 червня 2024.
  3. ↑ а б Ірина Моргун, Лілія Лобур (22 червня 2024). На Тернопільщині попрощалися із громадсько-політичним діячем Дем'яном Чернецем. Суспільне Тернопіль.
  4. ↑ Відбувся ХІ Всеукраїнський Збір політичних в’язнів і репресованих. Український погляд (укр.). 8 серпня 2013. Процитовано 8 квітня 2024.
  5. ↑ а б Указ Президента України від 20 січня 2018 року № 11/2018 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»
  6. ↑ У Тернополі провели панахиду за загиблими в Другій світовій війні.
  7. ↑ а б в Дем'ян Чернець. Штрихи до життєпису. Погляд (укр.). 7 квітня 2024. Процитовано 8 квітня 2024.
  8. ↑ а б Голові тернопільського Товариства політв’язнів Дем'яну Чернецю – 80 років. Як привітали ювіляра? - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 10 квітня 2024.
  9. ↑ Деркач, Зоряна (13 квітня 2024). Патріотизм і любов до України Дем’яна Чернеця. Газета Свобода (укр.). Процитовано 14 квітня 2024.
  10. ↑ У Тернополі діти політв’язнів та репресованих просять повернути їм пільги. 0352.ua - Сайт міста Тернополя (укр.). Процитовано 8 квітня 2024.
  11. ↑ Нi уваги, нi соцiального захисту. umoloda.kyiv.ua (укр.). Процитовано 8 квітня 2024.
  12. ↑ Кузьменко, Остап. Дем’ян Чернець: Ініціатива «Захисту Україну» – це не просто об’єднання небайдужих, це можливість відвернути Українську державу від російської імперії (фото). ГОЛОС новини Тернопіль (укр.). Процитовано 8 квітня 2024.
  13. ↑ Створена комісія з реабілітації у Тернопільській області. УІНП (укр.). 19 червня 2019. Процитовано 8 квітня 2024.
  14. ↑ Легенда з 90-річним стажем!. НОВА Тернопільська газета (укр.). Процитовано 8 квітня 2024.
  15. ↑ Дем’ян ЧЕРНЕЦЬ: «Радянська влада репресувала 11 членів нашої родини» - газета Сільський Господар. hospodar.ua (укр.). 21 квітня 2024. Процитовано 24 квітня 2024.
  16. ↑ Ханас, Володимир (7 квітня 2014). Дем’ян Чернець. Штрихи до життєпису. Погляд.
  17. ↑ ҐУҐУШВІЛІ, Тамта (7 жовтня 2015). У Тернополі репрезентували книгу про малолітніх політв'язнів.
  18. ↑ У Тернополі знімають фільм про долю політв’язнів та репресованих часів СРСР - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 8 квітня 2024.
  19. ↑ Указ Президента України від 19 серпня 2016 року № 336/2016 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «25 років незалежності України»»
  20. ↑ 16 тернополянам присвоєно статус борця за незалежність України у XX столітті. ternopilcity.gov.ua (рос.). 8 квітня 2024. Процитовано 8 квітня 2024.
  21. ↑ Ігор Сопель привітав з 80-річчям голову товариства політв’язнів Тернопільщини Дем’яна Чернеця. tor.gov.ua. Процитовано 10 квітня 2024.
  22. ↑ Тернопільська обласна державна адміністрація - Свій 80-тий день народження відзначив голова відокремленого підрозділу ГО "Всеукраїнське товариство політичних в'язнів і репресованих". oda.te.gov.ua (ua) . Процитовано 10 квітня 2024.
  23. ↑ Сергій Надал привітав з нагоди 80-річного ювілею громадсько-політичного діяча, колишнього політв’язня Дем’яна Чернеця. ternopilcity.gov.ua (рос.). 10 квітня 2024. Процитовано 10 квітня 2024.

Джерела

ред.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Чернець_Дем%27ян_Іванович