Підгороднє (Тернопільський район)
Підгоро́днє (до 2024 року — Підгоро́дне[1]) — село в Україні, у Підгороднянській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Підгороднянської сільської ради (до 2018 року). До 1946 називалося Янівка, Janówka, Іванівка (від 1939). Розташоване на річці Довжанка, в центрі району.
село Підгороднє | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Тернопільська область | ||||
Район | Тернопільський | ||||
Тер. громада | Підгороднянська сільська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA61040390010054105 | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 16 століття | ||||
Населення | 1 463 | ||||
Територія | 3.780 км² | ||||
Густота населення | 344.97 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 47751 | ||||
Телефонний код | +380 352 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°31′59″ пн. ш. 25°31′35″ сх. д. / 49.53306° пн. ш. 25.52639° сх. д. | ||||
Водойми | Довжанка | ||||
Відстань до обласного центру |
2 км | ||||
Відстань до районного центру |
2 км | ||||
Найближча залізнична станція | Тернопіль | ||||
Відстань до залізничної станції |
6 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 47721, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Підгороднє, вул Зелена, буд 2 | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
Населення — 1463 особи (2007).
Історія
ред.Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської і давньоруської культур.
Перша писемна згадка — 1561 року як Підгородичі. В податковому документі за 1564 р. значиться назва Podborodice, очевидно з писарською помилкою[2]. У 1620 році згадане як Підгороднє, яке серед інших населених пунктів спустошили татари[3].
У період Австро-Угорщини с. Янівка належало до Тернопільського повіту. Станом на 1882 рік у селі проживало 447 осіб, у тому числі у панському маєтку 22 особи, який був власністю графа Кросновського. Греко-католицька громада мала власну парафію та Церкву Різдва Пречистої Діви Марії, що була мурованою, побудована у 1908 р. Римо-католицька громада села належала до парафії у м. Тернополі.
Станом на 1935 рік в селі діяла 2-х класна школа з польською мовою навчання з паралельними українськими відділами. У 1935—1936 рр. у селі проживало греко-католиків — 252, римо-калоликів — 540 осіб.
Останній відомий великий землевласник у с. Янівка станом на 1938—1939 рр. був Віктор Чарковський-Голейовський (пол. Czarkowżki-Golejówski).
Діяли українські товариства «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар» та інші.
19 вересня 2024 року Верховна Рада підтримала перейменування села Підгородне на Підгороднє. 26 вересня 2024 року перейменування набуло чинності.[4]
Населення
ред.Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1068 осіб, з яких 490 чоловіків та 578 жінок[5].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1303 особи[6].
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,69 % |
російська | 0,31 % |
Релігія
ред.- церква Різдва Пресвятої Богородиці (1908, УГКЦ);
- церква Покрови Пресвятої Богородиці (1997, архітектор Михайло Нетриб’як, ПЦУ).
Пам'ятки
ред.Поблизу села знаходиться природоохоронний об'єкт, ботанічний заказник місцевого значення — Довжанський ботанічний заказник.
Соціальна сфера
ред.Працюють загальноосвітня школа І ступеня, обласна спортивна база олімпійського резерву «Колос», відділення «Облплемоб'єднання».
Відомі люди
ред.Народилися
ред.- Віктор Мацикур (нар. 1975) — спортсмен (бодібілдинг) тренер, громадський діяч;
- Андрій Федуна (нар. 1980) — майстер спорту з настільного тенісу, громадський діяч;
Проживали, працювали
ред.- Олена Підгрушна — українська біатлоністка, заслужений майстер спорту України,[1] чемпіонка Олімпійських ігор у Сочі, чемпіонка світу, 5-разова чемпіонка Європи, переможниця і призерка етапів Кубка світу з біатлону. З 25 березня 2014[2] по 8 квітня 2015[3] — заступник Міністра молоді та спорту України.
- Погорілець Ігор — український військовик, учасник російсько-української війни[8].
- Павло Сенищ — заслужений економіст України.
- Тарас Слободян (1982–2014) — активіст Євромайдану, Герой України;
- Чернець Дем'ян Іванович— український інженер, громадсько-політичний діяч[9][10].
Галерея
ред.Примітки
ред.- ↑ Постанова Верховної Ради України від 26 вересня 2024 року № 3984-IX «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»
- ↑ Jabłonowski, Aleksander (1 січня 1902). Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. — T. 7. — Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — S. 99. Warszawa.
- ↑ ПІДГОРОДНЄ. Тернопільщина. Регіональний інформаційний портал (укр.). Процитовано 14 жовтня 2024.
- ↑ Про перейменування окремих населених пунктів та районів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 27 вересня 2024.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ «На щиті» повертається воїн з села Підгородне Ігор Погорілець - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 22 червня 2024.
- ↑ Помер багаторічний голова Товариства політв’язнів та репресованих на Тернопільщині. ПЕРШИЙ онлайн (укр.). Процитовано 21 червня 2024.
- ↑ Дем’ян Чернець. Штрихи до життєпису. ПОГЛЯД (укр.). 7 квітня 2024. Процитовано 21 червня 2024.
Література
ред.- П. Бабій, В. Уніят. Підгородне // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 81. — ISBN 978-966-528-279-2.
- web-сайт села Підгородне
- Janówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 433. (пол.) — S. 433. (пол.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |