Відкрити головне меню

Тернопільський повіт (Королівство Галичини та Володимирії)

адміністративна одиниця Королівства Галичини та Володимирії Австрійської імперії та Австро-Угорщини
Тернопільський повіт
Округ Тернопільський (до 1867)
Коронний край Королівство Галичини та Володимирії
Країна Австрійська імперіяАвстрійська імперія
Австро-Угорська імперія Австро-Угорщина
Центр Тернопіль
Площа 1 045 км²
Населення 76791 (1867)
Bezirk Tarnopol.png


Тернопільський повіт — адміністративна одиниця коронного краю Королівство Галичини та Володимирії у складі Австро-Угорщини (до 1867 року назва держави — Австрійська імперія). Повіт існував у період з 1854 до 1918 року.

1854–1867Редагувати

 
Основні державні та
адміністративно-територіальні
формування на території Тернопільщини
  Теребовлянське князівство
  Тернопільський округ
  Тернопільський край
  Тернопільський повіт
  Західноукраїнська Народна Республіка
  Галицька Соціалістична Радянська Республіка
  Тернопільське воєводство
  Крайсгауптманшафт Тернопіль
  Тернопільська область

1854 року була проведена адміністративна реформа, згідно з якою у складі Королівства Галичини і Володимирії були утворені повіти.

Статистика[1]:

Площа — 7,9 географічних миль² (~435 км²)

Населення — 40826 (1866)

Кількість будинків — 5626 (1866)

Староста: Рудольф Канне (1866)[2]

Населені пункти: Тернопіль, Байківці, Велика Березовиця, Біла, Буцнів з Калазантівкою, Великий Ходачків, Чернелів-Руський з Самборівкою, Човганщина, Чистилів, Денисів, Довжанка, Домаморич, Драганівка, Янівка, Кип'ячка, Купчинці з Мар'янівкою і Йозефівкою, Кутківці, Острів, Петриків, Почапинці, Пронятин, Русанівка, Смиківці, Ступки, Товстолуг, Забойки, Загребелля, Застінка, Кисилівка

1867–1918Редагувати

1867 року були скасовані округи, а повіти реорганізовані: частина зникла, а частина збільшилася за рахунок інших. Тернопільський повіт залишився і після реформи.

До його складу увійшла територія Тернопільського повіту разом із більшою частиною Микулинецького повіту (кілька сіл відійшли до Теребовлянського повіту), Ігровицьким повітом, двома селами Збаразького (Чернилів Мазовецький і Романівка) та одним селом Скалатського повіту (Підсмиківці)[3]

Староста: Рудольф Канне (1867) [4]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Handbuch des Statthalterei Gebietes in Galizien für das Jahr 1866. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S.11
  2. Handbuch des Statthalterei Gebietes in Galizien für das Jahr 1866. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S.60
  3. Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S.128-129.
  4. Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S.84