Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Деренівка)

парафія і храм УГКЦ у Деренівці Тернопільського району Тернопільської области України

Церква Покрови Пресвятої Богородиці в Деренівці — парафія і храм греко-католицької громади Теребовлянського деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії Української греко-католицької церкви в селі Деренівка Тернопільського району Тернопільської области.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Деренівка)

49°13′39.856800100008″ пн. ш. 25°44′48.613200099998″ сх. д. / 49.22774° пн. ш. 25.74684° сх. д. / 49.22774; 25.74684
Типцерква
Статус спадщинипам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна Україна
РозташуванняДеренівка[1]
КонфесіяУГКЦ
Будівництво1998
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Деренівка). Карта розташування: Україна
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Деренівка)
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Деренівка) (Україна)
Мапа

CMNS: Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

Дерев'яна церква оголошена пам'яткою архітектури місцевого значення[2].

Історія церкви

ред.

Парафію в греко-католицькому лоні утворено в 1713 році. Колишній храм збудовано в 1715 році, а новий — у 1998 році. Діючим є новий храм, архітектором якого був М. Грод, жертводавці: М. Боровий з Тернополя, П. Василюк з Канади, дочки о. Глинського Євдокія і Дарія з Канади, Богдан Глинський зі Львова, Йосип Лучка з Канади, жертводавці іконостасу — П. Тихоліз з Англії і Павло Василюк. Храм освятив владика Михаїл Сабрига 14 жовтня 1998 року.

Парафія і храм до 1946 року належали УГКЦ, відновлено парафію в її лоні наприкінці 1989 року. У 1946—1989 роках храм був недіючим.

13 червня 1935 року парафію візитував єпископ Никита Будка.

На парафії є мощі святого Йосафата Кунцевича.

Діють припарафіяльні Марійська і Вівтарна дружини, братство Матері Божої Неустанної Помочі, Біблійне товариство (для молоді).

На початку села є фігура Покрови Пресвятої Богородиці.

Парохи

ред.
  • о. Валерій Ганкевич (1888—1914),
  • о. Петро Глинський (1920—1944),
  • о. М. Килиман (1989—1993),
  • о. В. Кузь (1993—2010),
  • о. П. Миць (2010—2011),
  • о. Роман Чорній (з 2011).

Примітки

ред.

Джерела

ред.