Відкрити головне меню

Дашкевич Микола Павлович
Дашкевич Микола Павлович.jpg
Народився 4 (16) серпня 1852(1852-08-16)
Бежів
Помер 20 січня (2 лютого) 1908(1908-02-02) (55 років)
Київ
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність викладач університету, журналіст
Alma mater Київський університет
Сфера інтересів історія
Заклад Київський університет
Посада професор кафедри всесвітньої літератури
Вчене звання професор
Науковий керівник Антонович В. Б.
Член Петербурзька академія наук
Відомий завдяки: історія літератури

Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах

Мико́ла Па́влович Дашке́вич (*16 серпня 1852 р., с. Бежів, нині Черняхівського району Житомирської області — †2 лютого 1908 р., Київ) — український літературознавець, історик, фольклорист, учень Володимира Антоновича, професор Київського університету, дійсний член Петербурзької АН[1].

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився в сім'ї священика села Бежів. Від 1868 року навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету[1]. Закінчивши університет, працював у ньому викладачем, доцентом, а згодом професором кафедри всесвітньої літератури. Читав лекції на Київських вищих жіночих курсах. У 1877 р. визнаний магістром загальної історії літератури.

Досліджував романтичні течії західноєвропейської літератури, творчість У. Шекспіра, Й.-В. Гете, Ф. Шіллера, Дж. Байрона, а також О. Пушкіна, В. Жуковського, М. Лермонтова, М. Гоголя, І. Котляревського та ін..

Був прихильником методів культурно-історичної школи Пипіна О. М.. Всупереч поглядам Петрова М. І. твердив про самобутність, оригінальність української літератури, її зв'язок з західноєвропейськими течіями і стилями (праця «рос. Отзыв о сочинении Петрова» — «рос. Очерки истории украинской литературы XIX столетия» 1888 р.). Автор досліджень про Івана Котляревського, дослідник українських дум (билинний епос, наукові розвідки про зв'язки української народної творчості з південно-слов'янським епосом). З історичних праць відомі дослідження княжого періоду нашої історії литовської доби, становище козацтва в Україні тощо. Уточнив хронологію Галицько-Волинського літопису, висловив припущення про місцезнаходження власне племені «литва».

Став членом Історичного товариства імені Нестора-Літописця. Обирався секретарем, а від кінця 1890-х років — головою Історичного товариства Нестора-літописця.

У 1907 р. став академіком Санкт-Петербурзької Академії наук.

Помер у Києві.

Вшанування пам'ятіРедагувати

В селищі Черняхів існують вулиця та провулок Миколи Дашкевича[2], а також його ім’я носить школа в с. Бежів.

ПраціРедагувати

Статті в «Бібліотеці великих письменників» С. О. Венгерова (рос. Библиотека великих писателей, С. А. Венгеров)

  • (рос.)Княжение Даниила Галицкого по русским и иностранным известиям. «Университетские известия» Киев, 1873.
  • (рос.)Переговоры пап с Даниилом Галицким об унии Юго-Западной Руси с католичеством. «Университетские известия» Киев, 1884, № 8.
  • (рос.)Первая уния Юго-западной Руси с католичеством (1246—1254), Киев, 1884.
  • (рос.)Болоховская земля и ее значение в русской истории. [Труды III археологич. съезда и отд.] К., 1876.
  • (рос.)Из истории средневекового романтизма. Сказание о св. Граале, 1876.
  • (рос.)Постепенное развитие науки истории литературы и современные её задачи, К., 1877.
  • (рос.)Литовско-Русское государство, условия его возникновения и причины упадка // «Университетские Известия», К., 1882, № 3, 5, 8-10, 1883, № 4,7.
  • (рос.)Борьба культур и народностей в Литовско-Русском государстве в период династической унии Литвы с Польшей // Университетские Известия, 1884. № 10, 12.
  • (рос.)Былины об Алеше Поповиче и о том, как не осталось на Руси богатырей, «Киевские университетские Известия», 1883.
  • (рос.)Происхождение и развитие эпоса о животных, «Киевские университетские Известия».
  • (рос.)Романтика Круглого Стола в литературах и жизни Запада, выпуск 1-й, Киев, 1890.
  • (рос.)Пушкин в ряду великих поэтов, 1899.
  • (рос.)Еще разыскания и вопросы о Болохове и болоховцах. К., 1899.
  • (рос.)Вопросы о происхождении и развитии эпоса о животных по исследованиям последнего тридцатилетия. К., 1904.


ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати