Дашкевич Микола Павлович

український літературознавець, історик, фольклорист
(Перенаправлено з Дашкевич Микола)

Дашкевич Микола Павлович
Народився4 (16) серпня 1852 або 1852[1]
Бежів, Житомирський повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Помер20 січня (2 лютого) 1908 або 1908[1]
Київ, Російська імперія
Країна Російська імперія
Діяльністьвикладач університету, журналіст, історик, літературознавець, історик літератури, фольклорист, літературознавець
Alma materКиївський університет
Галузьісторія[2], літературознавство[2], історія літератури[2] і фольклористика[2]
ЗакладКиївський університет
Посадапрофесор кафедри всесвітньої літератури
Вчене званняпрофесор
Науковий керівникАнтонович В. Б.
ЧленствоПетербурзька академія наук
Відомий завдяки:історія літератури

Мико́ла Па́влович Дашке́вич (*16 серпня 1852 р., с. Бежів, нині Черняхівського району Житомирської області — †2 лютого 1908 р., Київ) — український літературознавець, історик, фольклорист, учень Володимира Антоновича, професор Київського університету, дійсний член Петербурзької АН[3].

Життєпис

ред.

Народився в сім'ї священика села Бежів. Від 1868 року навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету[3]. Закінчивши університет, працював у ньому викладачем, доцентом, а згодом професором кафедри всесвітньої літератури. Читав лекції на Київських вищих жіночих курсах. У 1877 р. визнаний магістром загальної історії літератури.

Досліджував романтичні течії західноєвропейської літератури, творчість У. Шекспіра, Й.-В. Гете, Ф. Шіллера, Дж. Байрона, а також О. Пушкіна, В. Жуковського, М. Лермонтова, М. Гоголя, І. Котляревського та ін..

Був прихильником методів культурно-історичної школи Пипіна О. М.. Всупереч поглядам Петрова М. І. твердив про самобутність, оригінальність української літератури, її зв'язок з західноєвропейськими течіями і стилями (праця «рос. Отзыв о сочинении Петрова» — «рос. Очерки истории украинской литературы XIX столетия» 1888 р.). Автор досліджень про Івана Котляревського, дослідник українських дум (билинний епос, наукові розвідки про зв'язки української народної творчості з південно-слов'янським епосом). З історичних праць відомі дослідження княжого періоду нашої історії литовської доби, становище козацтва в Україні тощо. Уточнив хронологію Галицько-Волинського літопису, висловив припущення про місцезнаходження власне племені «литва».

Став членом Історичного товариства імені Нестора-Літописця. Обирався секретарем, а від кінця 1890-х років — головою Історичного товариства Нестора-літописця.

У 1907 р. став академіком Санкт-Петербурзької Академії наук.

Помер у Києві.

Вшанування пам'яті

ред.

В селищі Черняхів існують вулиця та провулок Миколи Дашкевича[4], а також його ім'я носить школа в с. Бежів.

Праці

ред.

Статті в «Бібліотеці великих письменників» С. О. Венгерова (рос. Библиотека великих писателей, С. А. Венгеров)


Примітки

ред.
  1. а б Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  2. а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  3. а б Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
  4. В Черняхові з'явилися вулиці Івана Франка, Юрія Немирича та Юліана Мовчана. Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 28 грудня 2015.

Джерела

ред.

Посилання

ред.