Дашкевич Микола Павлович
| Дашкевич Микола Павлович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 4 (16) серпня 1852 або 1852[1] Бежів, Житомирський повіт, Волинська губернія, Російська імперія |
| Помер | 20 січня (2 лютого) 1908 або 1908[1] Київ, Російська імперія |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | викладач університету, журналіст, історик, літературознавець, історик літератури, фольклорист, літературознавець |
| Alma mater | Київський університет |
| Галузь | історія[2], літературознавство[2], історія літератури[2] і фольклористика[2] |
| Заклад | Київський університет |
| Посада | професор кафедри всесвітньої літератури |
| Вчене звання | професор |
| Науковий керівник | Антонович В. Б. |
| Членство | Петербурзька академія наук |
| Відомий завдяки: | історія літератури |
 Роботи у Вікіджерелах Дашкевич Микола Павлович у Вікісховищі | |
Мико́ла Па́влович Дашке́вич (*16 серпня 1852 р., с. Бежів, нині Черняхівського району Житомирської області — †2 лютого 1908 р., Київ) — український літературознавець, історик, фольклорист, учень Володимира Антоновича, професор Київського університету, дійсний член Петербурзької АН[3].
Життєпис
ред.Народився в сім'ї священика села Бежів. Від 1868 року навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету[3]. Закінчивши університет, працював у ньому викладачем, доцентом, а згодом професором кафедри всесвітньої літератури. Читав лекції на Київських вищих жіночих курсах. У 1877 р. визнаний магістром загальної історії літератури.
Досліджував романтичні течії західноєвропейської літератури, творчість У. Шекспіра, Й.-В. Гете, Ф. Шіллера, Дж. Байрона, а також О. Пушкіна, В. Жуковського, М. Лермонтова, М. Гоголя, І. Котляревського та ін..
Був прихильником методів культурно-історичної школи Пипіна О. М.. Всупереч поглядам Петрова М. І. твердив про самобутність, оригінальність української літератури, її зв'язок з західноєвропейськими течіями і стилями (праця «рос. Отзыв о сочинении Петрова» — «рос. Очерки истории украинской литературы XIX столетия» 1888 р.). Автор досліджень про Івана Котляревського, дослідник українських дум (билинний епос, наукові розвідки про зв'язки української народної творчості з південно-слов'янським епосом). З історичних праць відомі дослідження княжого періоду нашої історії литовської доби, становище козацтва в Україні тощо. Уточнив хронологію Галицько-Волинського літопису, висловив припущення про місцезнаходження власне племені «литва».
Став членом Історичного товариства імені Нестора-Літописця. Обирався секретарем, а від кінця 1890-х років — головою Історичного товариства Нестора-літописця.
У 1907 р. став академіком Санкт-Петербурзької Академії наук.
Помер у Києві.
Вшанування пам'яті
ред.В селищі Черняхів існують вулиця та провулок Миколи Дашкевича[4], а також його ім'я носить школа в с. Бежів.
Праці
ред.Статті в «Бібліотеці великих письменників» С. О. Венгерова (рос. Библиотека великих писателей, С. А. Венгеров)
- http://history.org.ua/LiberUA/KnDG_1873/KnDG_1873.pdf [Архівовано 25 березня 2022 у Wayback Machine.]
- (рос.)Болоховская земля и ее значение в русской истории. Труды III археологич. съезда и отд. — К., 1876.
- (рос.)Из истории средневекового романтизма. Сказание о св. Граале. — К., 1876.
- (рос.)Постепенное развитие науки истории литературы и современные её задачи. — К., 1877.
- (рос.)Литовско-Русское государство, условия его возникновения и причины упадка // «Университетские Известия». — К., 1882. — № 3, 5, 8-10; 1883. — № 4.
- (рос.)О занятии Подолья литовцами // «Университетские Известия». — К., 1882. — № 10.
- (рос.)Былины об Алеше Поповиче и о том, как не осталось на Руси богатырей // «Университетские Известия». — К., 1883. — № 3, 5.
- (рос.)Политические замыслы Витовта // «Университетские Известия». — К., 1883. — № 10.
- (рос.)Новейшие домыслы о Болохове и болоховцах // «Университетские Известия». — К., 1884. — № 6.
- (рос.)Переговоры пап с Даниилом Галицким об унии Юго-Западной Руси с католичеством // «Университетские известия». — К., 1884. — № 8.
- (рос.)Первая уния Юго-западной Руси с католичеством (1246—1254). — К., 1884.
- (рос.)Борьба культур и народностей в Литовско-Русском государстве в период династической унии Литвы с Польшей // Университетские Известия. — К., 1884. — № 10, 12.
- (рос.)Люблинская уния и её политические последствия // «Университетские известия». — К., 1885. — № 1.
- (рос.)Приднепровье и Киев по некоторым памятникам древнесеверной литературы // «Университетские известия». — К., 1886. — № 11.
- (рос.)Данные для русской истории в Monumenta Poloniae historiae // «Университетские известия». — К., 1885. — № 5 (из т.4); 1888. — № 12 (из т.5).
- (рос.)О времени присоединения Волыни и Киева к Литве // Чтения в историческом обществе Нестора-летописца. — К., 1888. — Т. 2, отд. 1. — С. 131—132.
- (рос.)Романтика Круглого Стола в литературах и жизни Запада, выпуск 1-й. — К., 1890.
- (рос.)Рыцарский эпос в Италии после Ариосто. — К., 1890.
- (рос.)Пушкин в ряду великих поэтов. — К., 1899.
- (рос.)Еще разыскания и вопросы о Болохове и болоховцах // «Университетские Известия». — К., 1899. — № 1.
- (рос.)Значение мысли и творчества Гоголя. — К., 1902.
- (рос.)Вопросы о происхождении и развитии эпоса о животных по исследованиям последнего тридцатилетия. — К., 1904.
_p181_HERODOTUS.jpg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про історика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Примітки
ред.- ↑ а б Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- ↑ В Черняхові з'явилися вулиці Івана Франка, Юрія Немирича та Юліана Мовчана. Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 28 грудня 2015.
Джерела
ред.- Федченко П. М., Дашкевич Микола Павлович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : Д—К. — С.22.
- Катаргіна Т. І., Дашкевич Микола Павлович [Архівовано 5 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2. — С.295.
- А. І. Чуткий. Дашкевич Микола Павлович [Архівовано 10 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Микола Дашкевич (1852—1908): наук. вид. / А. Чуткий. — К.: Темпора, 2008. — 528 с.: фото
- Дашкевич, Николай Павлович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. X. — С. 164. (рос. дореф.)
- Флоринский Т. Д., Памяти Н. П. Дашкевича. «Журнал Министерства Народного Просвещения», К., 1908.(рос.)
- Сперанский M. H., Николай Павлович Дашкевич. «Известия Отделения русского языка и словесности императорской Академии наук», 1908, т. 13, кн. 2.(рос.)
- Шахматов А. А., «Известия имп. Академии наук», 1908, № 11.(рос.)
- «Eranos», К., 1906 (Сборник статей по литературе и истории в честь Николая Павловича Дашкевича)(рос.)
- Лобода А. М., Н. П. Дашкевич как историк литературы русской и малорусской. К., 1908.(рос.)
- Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог-справочник. К., 1987.(рос.)
Посилання
ред.- Катаргіна Т. І., Дашкевич Микола Павлович [Архівовано 20 квітня 2016 у Wayback Machine.], сайт «Інститут історії України Національної академії наук України»
- Дашкевич Микола Павлович [Архівовано 9 січня 2013 у Wayback Machine.], сайт «Знамениті, великі, геніальні люди»
- Персональна сторінка Дашкевича Миколи Павловича на офіційному сайті РАН (рос.)