Даніель Сергій Михайлович
Сергій Михайлович Даніель (рос. Сергей Михайлович Даниэль; 20 листопада 1949, Ленінград, РСФРР) — радянський і російський мистецтвознавець, доктор мистецтвознавства, професор факультету історії мистецтв Європейського університету у Санкт-Петербурзі та Санкт-Петербурзького державного академічного інституту живопису, скульптури та архітектури імені І. Ю. Рєпіна. Член Спілки художників Росії; член Асоціації мистецтвознавців Росії.
| Даніель Сергій Михайлович | |
|---|---|
| рос. Сергей Михайлович Даниэль | |
| Народився |
20 листопада 1949[1] (74 роки) Ленінград, РРФСР, СРСР |
| Громадянство |
 СРСР→ Росія |
| Діяльність | мистецтвознавець |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна |
| Науковий ступінь | Доктор наук |
| Заклад | Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна |
Життєпис ред.
Закінчив міську дитячу художню школу в Ленінграді (1961—1965), Ленінградське художнє вчилище імені В. О. Сєрова (1965—1969, кваліфікація: художник-оформлювач), Інститут імені І. Ю. Рєпіна (факультет теорії та історії мистецтв, 1971—1977). У 1969—1977 роках вивчав мистецтво старих майстрів в Ермітажі під керівництвом Г. Я. Длугача. Член неформального творчого об'єднання «Ермітаж» (1969—1997). У 1969-1990 роках викладав у дитячій художній школі, одночасно займаючись малярством і теорією мистецтв, брав участь у виставах. У 1970-ті роки зблизився з представниками Тартусько-московської школи. 1979 року захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за темою: «Композиційні принципи Пуссена»[2], 1988 року — докторську дисертацію: «Картина класичної епохи. Проблема композиції в західноєвропейському живопису XVII століття»[3]. З 1992 року — провідний співробітник Російського інституту історії мистецтв. Читав спецкурси у вузах Сант-Петербурга, Москви, Тарту, Каунаса, а також в Італії та Америці. З 1995 року — професор Російської академії мистецтв .
Сфера наукових інтересів: західноєвропейський і російський живопис; біблійна іконографія; теорія образотворчого мистецтва.
Вибрані праці ред.
- (рос.) Опыт исследования информационной структуры живописного произведения (на материале картины Паоло Веронезе «Обращение Савла»): Тезисы // Сборник статей по вторичным моделирующим системам. — Тарту, 1973. — С. 135—136.
- (рос.) «Сферическая перспектива» Петрова-Водкина и некоторые вопросы структурно-семиотического анализа иконического текста // Русская филология: Сб. трудов СНО филологического факультета Тартуского гос. ун-та. — [Вып.] V. — Тарту, 1977. — С. 119—132.
- (рос.) Картина классической эпохи: Проблема композиции в западноевропейской живописи XVII века. — Л.: Искусство, 1986. — 196,[3] с., [12] л. цв. ил.
- Сети для Протея (Памяти Григория Яковлевича Длугача) // Даугава. — 1989. — № 7. — С. 113—121.
- (рос.) Питер Брейгель. — СПб.: Искусство-СПБ, 1994 (Серия: Библиотека любителя изящных искусств. Цикл «Эпоха Возрождения»). — 29,[7] с.: цв. ил. — ISBN 5-210-01474-6
- (фр.) В соавт. с: Сереябряная Н. И. Claude Le Lorrain: Peintre de la lumiere / Textes Sergei Daniel, Natalia Serebriannaïa; [trad. Georges Krassowski]. — Bournemouth: Parkstone; Saint-Petersbourg: Aurora, 1995. — 175 p. — ISBN 1-85995-1880
- (рос.) Форма-Протей (заметки о пластическом мышлении) // Введение в храм: Сб. статей / Под ред. Л. И. Акимовой. — М.: Языки рус. культуры, 1997 (Серия: Язык. Семиотика. Культура). — С. 457—462. — ISBN 5-7859-0008-4
- Статті: (рос.) В. М. Васнецов, М. А. Врубель, П. В. Кузнецов, К. С. Петров-Водкин, А. И. Русаков, П. Н. Филонов, М. З. Шагал в: Русские художники: Энциклопедический словарь. — СПб.: Азбука, 1998. — 862 с.: ил. — ISBN 5-7684-0595-X
- (рос.) Заметки бывшего студента-заочника (перепечатка воспоминаний о Ю. М. Лотмане) // Вишгород. — 1998. — № 3. — С. 99—102.
- (рос.) У співавт. з: Григорьев Р. Г. Парадокс Лотмана // Лотман Ю. М. Об искусстве. — СПб.: Искусство–СПБ, 1998. — С. 5—12. — ISBN 5-210-01523-8
- (рос.) О Лотмане // Лотман Ю. М. Статьи по семиотике культуры и искусства. — СПб.: Академический проект, 2002 (Серия: Мир искусств). — С. 5—14. — ISBN 5-7331-0184-9
- (рос.) Сети для Протея: Проблемы интерпретации формы в изобразительном искусстве / Рос. ин-т истории искусств. — СПб.: Искусство-СПБ, 2002 (Серия: Территория культуры: искусствознание). — 302, [1] с., [20] л. ил. — ISBN 5-210-01551-3
- (рос.) Европейский классицизм: Эпоха Пуссена. Эпоха Давида. — СПб.: Азбука-классика, 2003 (Новая история искусства). — 304 с. — ISBN 5-352-00313-2
- (рос.) Искусство видеть: О творческих способностях восприятия, о языке линий и красок и о воспитании зрителя. — [Изд. 2-е, с изм]. — СПб.: Амфора, 2006. — 203, [3] с., [4] л. цв. ил. — ISBN 5-367-00080-0 Первое изд.: Л., 1990.
- (рос.) Рембрандт Харменс ван Рейн. Даная. — СПб.: Арка, 2007 (Серия: Тысяча и один шедевр из коллекции Государственного Эрмитажа). — 24 с. — ISBN 978-5-91208-002-9
- (рос.) Никола Пуссен // Кудрикова С. Ф. Художники Западной Европы: Франция XV—XVIII века: Биографический словарь. — СПб.: Азбука-классика, 2010. — С. 279—286. — ISBN 978-5-9985061-0-9
- (рос.) Рококо: от Ватто до Фрагонара. — 2-е изд. — СПб.: Азбука-классика, 2010 (Новая история искусства). — 333 с. — ISBN 978-5-352-02074-6 Первое изд.: СПб., 2007.
- (рос.) Кузьма Петров-Водкин: жизнь и творчество, суждения об искусстве, современники о художнике. — СПб.: Аврора, 2011 (Серия: Искусство России. Золотой запас). — 124, [3] с.: ил., портр., цв. ил. — ISBN 978-5-7300-0906-6
- (рос.) Музей. — СПб.: Аврора, 2012. — 285, [1] с. : ил. — ISBN 978-5-7300-0855-7
- (рос.) Статьи разных лет. — СПб.: Европейского ун-та в Санкт-Петербурге, 2013. — 254, [1] с. : ил. — ISBN 978-5-94380-154-9
- Укладач і автор вступних статей до альбомів, зокрема:
- (рос.) Библейские сюжеты: Альбом. — СПб.: Художник России, 1994 (Серия: Русские живописцы XIX в.). — 207 с.: ил. — ISBN 5-7370-0312-4
- (рос.) Нидерландская живопись: Две ветви одной кроны. — СПб.: Аврора, 2001 (Серия: Национальные школы живописи). — 287, [1] с.: цв. ил., табл. — ISBN 5-7300-0692-6
- (рос.) От иконы до авангарда: Шедевры русской живописи. — СПб.: Азбука, 2000. — 363, [4] с.: цв. ил. — ISBN 5-267-00328-X
- (рос.) Рембрандт: [Альбом]. — СПб.: Аврора, [2002] (Серия: Великие мастера живописи). — 158, [1] с.: ил., цв. ил. — ISBN 5 7300 0696 9
- (рос.) Русская живопись: между Востоком и Западом: [Альбом]. — СПб.: Аврора, 2003 (Серия: Национальные школы живописи). — 335, [5] с. — ISBN 5-7300-0767-1
- (рос.) Французская живопись: Взгляд из России: [Альбом]. — СПб.: Аврора, [2002] (Серия: Национальные школы живописи). — [288] c. — ISBN 5-7300-0713-2
- Автор багатьох статей у журналах: Мистецтвознавство, Творчість, Художник та інших.
Примітки ред.
- ↑ ідентифікатор VIAF
- ↑ (рос.) Даниэль С. М. Композиционные принципы Пуссена: диссертация ... кандидата искусствоведения: 17.00.04. — Л., 1979. — 177 с.: ил. [Архівовано 16 січня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ (рос.) Даниэль С. М. Картина классической эпохи. Проблема композиции в западноевропейской живописи XVII века: автореферат дис. ... доктора искусствоведения: 17.00.04 / Акад. художеств СССР. Ин-т живописи, культуры и архитектуры им. И. Е. Репина. — Л., 1988. — 48 с. [Архівовано 16 січня 2019 у Wayback Machine.]
Посилання ред.
- (рос.) С. М. Даніель на сайті Європейського університету у Санкт-Петербурзі. [Архівовано 16 січня 2019 у Wayback Machine.]
- (рос.) С. М. Даніель на сайті ДАІЖСА імені І. Ю. Рєпіна. [Архівовано 16 січня 2019 у Wayback Machine.]
- (рос.) С. М. Даніель на сайті Торгового Дому Книги «Москва». [Архівовано 16 січня 2019 у Wayback Machine.]
- (рос.) С. М. Даниэль. Авангард и девиантное поведение [Архівовано 22 листопада 2018 у Wayback Machine.] // Статьи разных лет. — СПб .: Изд-во Европейского ун-та в Санкт-Петербурге, 2013. — 254, [1] с. : ил. — ISBN 978-5-94380-154-9 Первая публикация: Авангардное поведение: Сб. материалов научной конференции Хармс-фестиваля в Санкт-Петербурге. — СПб.: Хармсиздат, 1998. — С. 40—46.
- (рос.) С. М. Даниэль. Семиотика дверей, окон, зеркал: Лекция в Европейском университете Санкт-Петербурга. [Архівовано 19 серпня 2020 у Wayback Machine.]