Васнецов Віктор Михайлович
Ві́ктор Миха́йлович Васнецо́в (рос. Ви́ктор Миха́йлович Васнецо́в; 3 (15) травня 1848, с. Лоп'ял, Вятка, Російська імперія (нині Кіровська область) — 23 липня 1926, Москва, РРФСР, СРСР) — російський художник, майстер історичного та фольклорного живопису. Молодший брат — художник Аполлінарій Васнецов. Є одним із авторів розписів у Володимирському соборі в Києві.
Біографія
ред.Народився 3 (15) травня 1848 р. в чуваському селі Лоп'ялі («Тихе село» в перекладі з чуваської) Уржумської волості Вятської губернії (нині — Кіровської області) у родині спадкового православного священика Михайла Васильовича Васнецова (1823-1870), що походив зі стародавнього вятського роду Васнецових, та його дружини Аполлінарії Іванівни.
У родині було шестеро синів, із яких Віктор був другим. У 1850 році батько отримав нову парафію, і родина переїхала в невелике село Рябово, де було збудовано з модрини затишний будинок із мезоніном. У ньому Віктор провів свої дитячі роки, які згадував із вдячним відчуттям усе життя.
Освіту здобув у Вятській духовній семінарії. Учився живопису в Санкт-Петербурзі — спершу в Івана Крамського в «Малювальній школі товариства підохочення мистецтв» (рос. Рисовальная школа общества поощрения художеств) у 1867–1868 рр., потім у Художній Академії (1868–1875).
Після закінчення Академії їздив за кордон. Виставляти свої роботи почав у 1869 році, беручи участь спочатку в експозиціях Академії, потім — у виставках передвижників.
На початку 1885 року отримав від Адріяна Прахова запрошення взяти участь у розписі щойно збудованого Володимирського собору в Києві. Не відразу, але свою згоду художник дає. У нього вже є досвід — абрамцевська церква Спаса, епічні полотна. Усе це дозволяє йому звернутися до розпису великих стін, створення монументально-декоративного простору.
Будучи віруючою людиною, в роботі для церкви він починає бачити своє справжнє покликання. У величезному соборі Васнецову треба було розписати головний неф і апсиду, відобразити найважливіші сюжети Старого та Нового Заповітів, зобразити російських історичних діячів, прилічених до лику святих, прикрасити споруду орнаментами.
У 1893 році Васнецов стає дійсним членом художньої Академії.
Російський патріот-великодержавник. Після 1905 року співчував Союзу російського народу, але не став його членом[2], брав участь в оформленні його видань.
Творчість
ред.У творчості Васнецова яскраво представлені різні жанри, що стали етапами дуже цікавої еволюції: від побутового малювання до казки, від станкового живопису до монументального, від приземленості сподвижників до прообразу стилю модерн. На ранньому етапі в роботах Васнецова переважали побутові сюжети, наприклад в картинах «З квартири на квартиру» (1876), «Військова телеграма» (1878), «Книжкова ятка» (1876), «Балагани в Парижі» (1877).
Пізніше головним напрямом стає билинно-історичне — «Витязь на роздоріжжі» (1882), «Після побоїща Ігоря Святославича з половцями» (1880), «Альонушка» (1881), «Іван Царевич на Сірому Вовку» (1889), «Богатирі»" (1881—1898), «Цар Іван Васильович Грозний» (1897).
У кінці 1890-х все помітніше місце в його творчості посідає релігійна тема (роботи у Володимирському соборі в Києві і в храмі Воскресіння в Санкт-Петербурзі, акварельні малюнки і підготовчі оригінали стінного живопису для собору святого Володимира).
Після революції 1917 року Васнецов продовжував працювати над народними казковими темами, створюючи полотна «Бій Добрині Микитича з семиголовим Змієм Гориничем» (1918); «Кощій Безсмертний» (1917—1926). Фасад Третьяковської галереї виконаний за його малюнками.
Твори
ред.-
Витязь на роздоріжжі (1878)
-
Богатирі (1898)
-
Ілля Муромець (1914)
-
Альонушка (1881)
-
Килим-самоліт (1880)
-
Іван-Царевич на сірому вовку (1889)
-
З квартири на квартиру (1876)
-
Царівна-жаба (1918)
-
Прощання князя Олега з конем (1899)
-
Відпочинок великого князя Володимира Мономаха після полювання
-
Могильник (1871)
-
Преферанс (1879)
-
Альонушчин став (1880)
-
Воїни Апокаліпсису (1887)
-
Страшний суд (1904)
-
Хрещення Русі (1890)
-
Гамаюн, птиця віща (1897)
-
Гусляри (1899)
-
Снігуронька (1899)
-
Ескіз фасаду Третьяковської галереї (1904)
-
Поєдинок Пересвіта з Челубеєм (1914)
-
Кощій Безсмертний (1926)
-
Кам'яна доба (1885)
Музеї
ред.- У Москві, у провулку Васнецова, розміщений Будинок-музей В. М. Васнецова
- Російський музей у Санкт-Петербурзі
- Державний Кіровський обласний художній музей ім. В. М. та А. М. Васнецових в м. Кірові Кіровської області Російської федерації
- Меморіальний будинок-музей В. М. та А. М. Васнецових у с. Рябово Кіровської області
Див. також
ред.- 3586 Васнецов — астероїд, названий на честь митця та його брата[3].
Примітки
ред.- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2011.
- ↑ Чёрная сотня. Историческая энциклопедия 1900—1917. — М., 2008. — С. 87—88.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Бібліографія
ред.- Бахревский В. А. Виктор Васнецов. — М. : Молодая гвардия, 1979. — Серия «ЖЗЛ». — ISBN 5-235-00367-5.
- Бутина Н. Ю. Васнецов Виктор Михайлович: Послесловие // Журнал Московской Патриархии. — 1994. — № 7/8. — С. 124—125.
- Кудрявцева Л. Васнецов. — М. : Белый город, 1999. — ISBN 5-7793-0163-8.
- Пастон Э. В. Виктор Васнецов. — М. : Белый город, 2001. — ISBN 5-7793-0266-9.
- Шилова Е. В. Виктор Васнецов: Альбом. — М. : Арт-Родник, 2004. — 72 с. — ISBN 5-9561-0021-4.
Посилання
ред.- Н. О. Герасименко. Васнецов Віктор Михайлович [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 448. — ISBN 966-00-0734-5.
- Васнецов Віктор Михайлович. Біографія та творчість художника[недоступне посилання з вересня 2019]
- Васнецов Віктор Михайлович. Картини та біографія [Архівовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Список робіт Віктора Васнецова
- сайт «Дім-музей В. М. Васнецова» [Архівовано 11 листопада 2005 у Wayback Machine.]
- Дім-музей Васнецова [Архівовано 30 січня 2008 у Wayback Machine.] — фотоекскурсія
- Державний Кіровський обласний художній музей ім. В. М. та А. М. Васнецових [Архівовано 7 листопада 2005 у Wayback Machine.]
- Меморіальний дім-музей В. М. та А. М. Васнецових [Архівовано 3 листопада 2005 у Wayback Machine.]
- Біографічний нарис та твори
- Похований на Введенському кладовищі [Архівовано 10 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Сайт про життя, творчість та долю Віктора Михайловича Васнецова [Архівовано 3 березня 2021 у Wayback Machine.]. Представлені роботи художника, біографія та наукові дослідження творчості