Російський інститу́т істо́рії мисте́цтв (рос. Российский институт истории искусств (РИИИ РАН)) — російський науково-дослідний заклад Російської Академії наук, що займається вивченням історії мистецтва.

Російський інститут історії мистецтв
Типнауково-дослідний інститут
ЗасновникЗубов Валентин Платонович
Засновано1912
Країна Російська імперія,  Російська республіка,  Російська СФРР,  СРСР ·  Росія
Штаб-квартираСанкт-Петербург
Материнська
організація
Міністерство культури Російської Федерації[1]
Вебсайт: artcenter.ru

CMNS: Російський інститут історії мистецтв у Вікісховищі
Санкт-Петербург. Російський інститут історії мистецтв, колишній палац графа Зубова В.П., засновника інституту.

Історія створення

ред.

Інститут заснований у 1912 році.

Ініціатором створення подібного закладу в тодішній столиці Російської імперії став аристократ, граф Зубов Валентин Платонович. Подібний заклад був тоді у місті Флоренція (Італія), що уславився як центр мистецтв та центр їх дослідження. Саме у Флоренції працював один з перших європейських мистецтвознавців — Джорджо Вазарі. Російська імперія і її уряд не піклувались ні про створення подібного інституту, ні про відповідне для нього приміщення. За недагекоглядну державу це виконав граф Зубов В.П.,котрий і заснував інститут, і віддав безкоштовно під його розташування низку приміщень власного палацу. Зубов казав, що служити державі можна і — служінням мистецтву.

Граф Зубов передав новоствореному мистецтознавчому закладу також безкоштовно власну бібліотеку у 6000 томів [2].

Зубов В. П. був давнім прихильником мистецтв, закоханим у музику та образотворче мистецтво. Серед знайомих Зубова — барон Врангель Микола Миколайович (1880—1915), відомий російський мистецтвознавець зламу 19-20 ст., секретар Товариства захисту і збереження в Росії пам'ятнок мистецтва та старовини.

Сам Зубов був першим директором Великого Гатчинського палацу ( в його ведення передали також і Павловський палац ), що сприяло збереженню і охороні вартісних пам'яток мистецтва в буремні 1917-1918 рр. Зубов і його охоронна діяльність мали діяльну підтримку і з боку Анатолія Луначарського, першого наркома просвіти в більшовицькому уряді.

Будівля інституту

ред.

Новий науковий заклад не мав власної будівлі і Зубов розмістив його у власному палацовому приміщенні навпроти Ісаакіївського собору.

Палац побудовано у 1843 — 1847 рр. в стилі еклектики. Автор проекту — архітектор Гаральд Юліус Боссе.

Заклопотаний подальшою долею наукового закладу, аристократ Зубов В. П. передав будинок та інститут новій владі після 1917 року. Але сам емігрував з країни, не прийнявши нову дійсність після більшовицького перевороту після 1917 року. Так заклад став державним.

Серед відомих наковців і співробітників институту -

На честь засновника інституту відбуваються «Зубовські читання».

Галерея

ред.

Джерела і посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. Журнал «Старые годы» (1912. Март. С. 54)

Див. також

ред.