Відкрити головне меню

Клод Лоррен (фр. Claude Lorrain; справжнє прізвище Желлє, 1600 — 23 листопада 1682, Рим) — художник 17 століття, лотарінгець за походженням. Видатний представник пейзажного живопису доби бароко. Робив офорти.

Клод Лоррен
фр. Claude Lorrain
Claude Lorrain.jpg
портрет роботи Зандрарта.
При народженні Клод Желлє
Народження 1600(1600)
Лотарінгія
Смерть 23 листопада 1682(1682-11-23)
  Рим
Поховання
 : 
зображення місця поховання
Національність француз
Громадянство Flag of Lorraine.svg Лотарингія
Жанр пейзаж
Діяльність художник
Напрямок бароко і класицизм
Вплив на Вільям Тернер
Вчитель Agostino Tassi[d], Goffredo Wals[d] і Claude Deruet[d]
Твори Village Fête[d], Seaport with the Embarkation of Saint Ursula[d], Landscape with the Finding of Moses[d], Sea Port at Sunset[d] і Liber Veritatis[d]
Автограф Firma Lorrain.svg

Клод Лоррен у Вікісховищі?

Зміст

ЛотарінгіяРедагувати

Лотарінгія (Lorrain) була в 17 столітті незалежним князівством. Від назви князівства і походить прізвисько художника, що був лотарінгцем за походженням. Лотарінгія втратить свою державність в 18 столітті і буде зарахована до складу Франції як провінція.

Ранішні рокиРедагувати

 
Малюнок Клода Лоррена з отарою і селянами. 1655 р.

Народився в селянській родині і рано став сиротою. Серед родичів хлопця — гравер (старший брат). Ймовірно, він і дав початкові навички майбутньому художнику. В підлітковому віці він дістався Риму, аби навчитися художньому ремеслу. Не знаючи італійської мови, найнявся слугою в оселю художника-пейзажиста Агостіно Тассі (1578 — 1644). Тассі деякий час співпрацював з відомим римським майстром Ораціо Джентілєскі. Але на художню манеру Лоррена живопис караваджистів не вплинув. Вплив був на життєпис і події у біографії. Однак, у Неаполі працювала дочка Ораціо — Артемізія Джентілєскі, куди незабаром перебрався і Лоррен.

В 1617 — 1621 роках Лоррен мешкав в Неаполі, де працював в майстерні художника Готфріда Вальса, німця за походженням. Повернувся в Рим і в 1622 — 1625 роках працював помічником в майстерні Агостіно Тассі. Два роки прожив в столиці Лотарінгії місті Нансі, де працював помічником у придворного живописця Клода Дерюе. Але Нансі після Риму не привабив молодого художника. Він повернувся в Рим, де пройшли всі роки життя і творчості художника.

Офорти Клода ЛорренаРедагувати

 
К. Лоррен. «Танок на березі річки», офорт, Ермітаж.

Лоррен один з майстрів офорту 17 століття. Ще в Лотарінгії в Нансі він зустрівся з Жаком Калло, відомим майстром офорту. Повернувшись в Рим, Лоррен познайомився з Йоахимом Зандрартом. Йоахим Зандрарт сам займався офортом і зробив у цій техніці портрет молодого Лоррена, що став єдиним прижиттєвим портретом художника. Техніку створення офортів Лоррен опанував під керівництвом Зандрарта і створив їх близько 40-ка.

Цікавими були і малюнки Лоррена. Різні за якостями, від швидких замальовок до добре пропрацьованих творів, они були предметами колекціонування.

Родина в ІталіїРедагувати

Він так і не одружився в Римі. Відомо, що його коханка народила йому дочку в 1653 році. Художник мав визнання в Римі, де оселився біля площі Іспанії. Приятелював з Ніколо Пуссеном, французом за походженням, що теж перебрався в Рим на постійне проживання. Дочка Лоррена, Агнесс, отримала по заповіту майно батька, де були також клавесин, верстат для друку офортів.

Відсутність освіти і вельможні замовникиРедагувати

 
Пейзаж з царем Давидом. Лондон.

Відсутність освіти спонукала художника обмежуватись створенням тільки пейзажей. На ранішніх картинах художника навіть фігурки людей малювали його приятелі — художники Я.Міль, Ф.Аллєгрі, Ф. Лаурі, Н. Колонбель. Стаффаж був потрібен для оживлення пустельних пейзажей і формального зв'язку з розповсюдженими сюжетами доби бароко в Італії (Аполлон і музи, Христос на шляху в Еммаус, Викрадення Європи, Парнас тощо).

На відміну від героїчних пезажів Пуссена пейзажі Клода були більш ліричними, просякнутими різними настроями. Для католицького короля Іспанії Лоррен виконав пейзажі з усамітненими ченцями (Прадо, Мадрид). Найчастіше він малював берега річок чи затоки, сходи сонця на узбережжі, краєвиди в різному освітленні. Серія картин (Ранок, День, Вечір, Ніч) вважалась в числі найкращих.

Серед вельможних замовників художника були посол короля Франції при папському дворі, папа римський Урбан 8-й,, кардинал Бентівольо, князь Колонна.

ВизнанняРедагувати

Лорррен з тих художників, що мали визнання при житті. Ще у 1634 році він став членом римської Академії Св. Луки, що дало право на фахове заняття живописом. В 1650 році йому навіть запропонували посаду директора Академії. Але волелюбний Клод Лоррен відмовився.

Картини Лоррена мали великий попит в Англії 18 століття, де прикрашали зали багатьох маєтків знаті. В період виникнення пейзажного парку як типу в садово-парковому мистецтві, картини Лоррена слугували взірцем, по якому визначали красу подібних парків.

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Гос. музей изобразительных искусств имени А. С. Пушкина, каталог картинной галереи, М., 1986
  • Günther Bergmann: Claude Lorrain. Das Leuchten der Landschaft. Prestel, München 1999, ISBN 3-7913-2055-6.
  • Kurt Gerstenberg: Claude Lorrain. Landschaftszeichnungen, Woldemar Klein, Baden-Baden 1952.
  • Marcel Roethlisberger (Hrsg.): Im Licht von Claude Lorrain. Hirmer, München 1983, ISBN 3-7774-3500-7.
  • Werner Schade (Hrsg.): Claude Lorrain. Gemälde und Zeichnungen. Schirmer Mosel, München 1996, ISBN 3-88814-769-7.
  • Werner Schade: Claude Lorrain. Edition Nationale, Paris 1999, ISBN 2-7433-0271-2.

ПосиланняРедагувати