Паоло Веронезе
Па́оло Вероне́зе (справжнє ім'я — Па́оло Ка́льярі) (італ. Paolo Veronese, Paolo Caliari) (1528, Верона — 19 квітня 1588, Венеція) — італійський художник епохи пізнього Ренесансу, представник Венеціанської школи.
Паоло Веронезе | ||||
---|---|---|---|---|
італ. Paolo Veronese | ||||
Автопортрет художника | ||||
При народженні | Паоло Кальярі | |||
Народження |
1528 Верона, Венеціанська республіка | |||
Смерть | 19 квітня 1588 | |||
Венеція, Венеціанська республіка | ||||
Національність | італієць | |||
Країна |
![]() | |||
Релігія | католицтво | |||
Жанр | живопис | |||
Діяльність | художник, рисувальник, архітектурний кресляр | |||
Напрямок | релігійний та історичний живопис | |||
Вчитель | Антоніо Баділе | |||
Відомі учні | Антоніос Васілакіс | |||
Твори | Villa Barbarod | |||
У шлюбі з | Elena Badiled | |||
Діти | Carlo Caliarid[1] і Gabriele Caliarid | |||
Брати, сестри | Benedetto Caliarid | |||
Автограф |
![]() | |||
| ||||
![]() |
БіографіяРедагувати
Паоло Каліарі став відомим як Веронезе через місто Верона, в якому народився 1528 року в родині муляра Габріеле Каліарі. В 1542 році став учнем та помічником живописця Антоніо Баділе. Вже зовсім скоро Каліарі перевершив свого вчителя в мистецтві, і за два роки покинув його майстерню.
Веронезе працював у Кастельфранко та деякий час проживав у Мантуї, однак більшу частину своєї кар'єри він провів у Венеції.
В 1565 році Веронезе одружився з Єленою Баділе, донькою його першого вчителя. Він мав чотирьох синів та доньку.
ТворчістьРедагувати
Веронезе писав картини переважно на релігійно-історичні теми, часто алегоричного характеру. Значна частина його фресок знаходиться в палаці дожів у Венеції. Деякі роботи художника:
- «Плач над мертвим Христом», 1547, Музей Кастельвеккйо, Верона.
- Містичний шлюб Святої Катерини, 1547, художня галерея Єльського університету, Нью-Гейвен
- «Мінерва між геометрією та арифметикою», 1551, Палац Бальбі, Венеція
- «Містичний шлюб Святої Катерини», 1555, приватна колекція.
- «Преображення Господнє», 1555–1556, собор Святої Марії, Монтаньяна
- «Коронація Марії», 1555, Сан-Себастьян, Венеція
- «Благовіщення», 1560 (Педральбес, фондова колекція Тіссен-Борнеміса)
- «Хрещення Христа», 1561 церква Спасителя, Венеція
- «Проповідь святого Іоанна Хрестителя», 1562, Галерея Боргезе, Рим
- «Шлюб в Кані Галілейській», 1562—1563, Лувр, Париж
- «Мадонна з Немовлям на престолі, Іоанном Хрестителем та святими», 1562—1564, Галерея Академії, Венеція
- «Христос серед храмових лікарів», 1566—1567, Музей Прадо, Мадрид
- «Венера і Юпітер», 1562—1565
- «Святий Ієронім у пустелі», 1566
- «Воскресіння сина вдови з Наїна», 1565—1570, Музей історії мистецтв, Відень
- «Воскресіння Христове», 1570, Галерея старих майстрів, Дрезден
- «Мадонна з немовлям, святою Варварою та молодим Іоанном Хрестителем», 1570, Галерея Уффіці, Флоренція
- «Портрет джентльмена в хутрі рисі», 1570
- «Святі Антоній, Корнелій і Кипріан», 1565—1571, Пінакотека Брера, Мілан
- «Мадонна із родиною Куччіна», 1571, Галерея старих майстрів, Дрезден
- «Поклоніння волхвів», 1573, Національна галерея, Лондон
- «Портрет Агостіно Барбаріго», 1571—1572
- «Вечеря Святого Григорія Великого», 1572, Базиліка ді Монте Беріко, Віченца
- «Алегорія битви при Лепанто», 1572—1573, Галерея Академії, Венеція
- «Бенкет у будинку Левія», 1573, Галерея Академії, Венеція
- «Містичне заручення святої Катерини», бл. 1575, Галерея Академії, Венеція
- «Купання Вірсавії», 1575, Музей красних мистецтв, Ліон
- «Юдита з головою Олоферна», 1575—1580, Музей історії мистецтв, Відень
- «П'єта», 1576—1582, Ермітаж, Санкт-Петербург
- «Марс і Венера, пов'язані коханням», 1578
- «Благовіщення», 1578, Галерея Академії, Венеція
- «Голгофа», 1580, Лувр, Париж
- «Алегорія мудрості і сили», 1580
- «Поява Мадонни в Сант-Луці», 1581, церква Святого Луки, Венеція
- «П'єта», 1581, Ермітаж, Санкт-Петербург
- «Хрещення і спокуса Христа», бл. 1582, Пінакотека Брера, Мілан
- «Лукреція», 1585
ГалереяРедагувати
«Портрет молодого чоловіка в хутрі рисі», 1551—1553, Музей образотворчих мистецтв, Будапешт
«Порятунок Моїсея», 1570–1580, Музей красних мистецтв, Ліон
«Алегорія битви при Лепанто», 1573–1573, Галерея Академії, Венеція
«Невірність», 1575, Національна галерея, Лондон
«Купання Вірсавії», 1575, Музей красних мистецтв, Ліон
«Юдита з головою Олоферна», 1575—1580, Музей історії мистецтв, Відень
«Персей рятує Андромеду», 1576—1578, Музей образотворчих мистецтв, Ренн
«Лукреція», 1585, Музей історії мистецтв, Відень
Див. такожРедагувати
ДжерелаРедагувати
- Універсальний словник-енциклопедія / Гол. ред. ради академік НАНУ М. Попович. — 4-те вид., виправл., доп. — Видавництво «ТЕКА». — 2006.
- G. Piovene, R. Marini. L'opera completa del Veronese. — Milano, Rizzoli, 1968. (італ.)
ПосиланняРедагувати
- Веронезе // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Паоло Веронезе
- Encyclopedia Britannica — Paolo Veronese (Italian painter) (англ.)
- Музеи Мира — Творчество художника Паоло Веронезе, картины и биография (рос.)