Данченко Олександр Григорович

Олександр Григорович Данченко (нар. 22 червня 1926, Новоолексіївка — пом. 13 лютого 1993, Київ) — український графік і педагог; член Спілки художників України з 1956 року, член-кореспондент Академії мистецтв СРСР з 1991 року. Чоловік мистецтвознавця Олександри, батько художника Миколи Данченків.

Данченко Олександр Григорович
Народження 22 червня 1926(1926-06-22)
Новоолексіївка, Братський район, Миколаївська обл., Українська СРР, СРСР
Смерть 13 лютого 1993(1993-02-13) (66 років)
  Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Країна  СРСР
 Україна
Жанр графіка
Навчання Дніпропетровське художнє училище і Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність художник-гравер
Вчитель Касіян Василь Ілліч, Пащенко Олександр Софонович, Плещинський Іларіон Миколайович і Панін Михайло Микитович
Відомі учні Лящук Тамара Іванівна і Овчинникова Олена Василівна
Член Національна спілка художників України
У шлюбі з Данченко Олександра Степанівна
Діти Данченко Микола Олександрович
Нагороди
медаль «За трудову відзнаку»
Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР народний художник УРСР заслужений діяч мистецтв УРСР
Премії Премія імені В. І. Касіяна.

Біографія ред.

Народився 22 червня 1926 року на хуторі Новоолексіївці (нині село Вознесенського району Миколаївської області, Україна) в селянській сім'ї. В 1931 році сім'я Данченків переїхала до Дніпропетровська.

 
Могила в Києві.

Протягом 19441948 років навчався у Дніпропетровському художньому училищі у Михайла Паніна; у 19481954 роках — у Київському художньому інституті у Василя Касіяна, Олександра Пащенка та Іларіона Плещинського. Дипломна робота — серія офортів «Визвольна війна українського народу проти польської шляхти в 1648—1654 рр.». У 19541958 роках навчався у творчій аспірантурі при Київському художньому інституті та одночасно до 1962 року викладав офорт і композицію на графічному факультеті.

З 1962 року і до кінця життя був членом Правління і Президії Спілки художників України, у 19681973 роках — заступник голови правління Спілки. Жив у Києві, в будинку на провулку Івана Мар'яненка № 14, квартира 20. Помер 13 лютого 1993 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 52).

Творчість ред.

Працював у галузі станкової й книжкової графіки. Серед робіт:

серії офортів
  • «Ровесник Жовтня» (1947, туш, перо);
  • «Корея» (19511952, акватинта);
  • «Визвольна війна українського народу 1648—1654 років» (19531954);
  • «Подвиг трьохсот під Берестечком» (1954);
  • «Народи світу, будьте пильні» (1956);
  • «Щорсівці» (1957, акватинта, м'який лак, суха голка);
  • «Портрети кобзарів» (1961);
  • триптих за мотивами поеми Тараса Шевченка «Сон» (1961);
  • «Народні герої України» (19611962, акватинта, м'який лак);
  • «Корюківка. 1 березня 1943 року» (1971);
  • «Аджимушкай» (1975);
  • «Чорнобиль» (1988);
ілюстрації та оформлення до книжок

Автор ілюстрацій до поем Тараса Шевченка: «Гайдамаки», «Катерина», «Сон», «Відьма», «Княжна», «Єретик», «Наймичка», «Москалева криниця», «Марина».

Брав участь у всеукраїнських виставках з 1954 року, всесоюзних з 1957 року, зарубіжних з 1959 року. Персональні відбулися у Києві у 1971, 1987, посмертні — 1996, 2006 роках, Дніпропетровську у 1987 році, Варшаві у 1989 році.

Відзнаки ред.

Література ред.