Борканюк Олекса Олексійович
Оле́кса Олексі́йович Борканю́к (16 січня 1901, Ясіня — 3 жовтня 1942, Будапешт) — український комуністичний діяч на Закарпатті, організатор підпільного антинацистського руху, секретар Закарпатського крайкому Комуністичної партії Чехословаччини.
Олекса Олексійович Борканюк | |
---|---|
![]() | |
Народився |
16 січня 1901 Ясіня |
Помер |
3 жовтня 1942 (41 рік) Будапешт |
Поховання | Рахів |
Країна |
![]() |
Національність | українець |
Діяльність | журналіст, політик |
Галузь | політика[1] |
Учасник | німецько-радянська війна |
Партія | ВКП(б) |
Нагороди | |
Біографія
ред.Народився 16 січня 1901 року в селі Ясіня (тепер смт Рахівського району Закарпатської області) в селянській сім'ї. Закінчив дворічну торговельну школу в Мукачеві і продовжував навчання в Ужгородській торговельній академії. Вів комуністичну партійну роботу.
В 1924 році вступив до комсомолу, 1925 року — до Комуністичної партії Чехословаччини.
За рішенням ЦК КПЧ був направлений на навчання в Радянський Союз. В 1926–1929 роках навчався в Комуністичній академії імені Артема в Харкові. Тут, враховуючи активну політичну діяльність, на початку 1929 року його прийняли у члени ВКП(б). З вересня 1929 року він в Закарпатті, а з жовтня цього ж року — перший секретар крайкому комсомолу, відповідальний редактор газети «Працююча молодь». У лютому 1931 року Олекса Борканюк став редактором газети «Карпатська правда». З 1934 року — він перший секретар Закарпатського крайкому КПЧ. З 1935 року — депутат парламенту Чехословаччини, делегат VII конгресу Комінтерну.
В середині 1930-х рр. виступає за зближення позицій з карпатськими українофілами проти москвофілів, бере участь у мітингу, зорганізованому спільно з А. Волошиним, проти результатів шкільного референдуму 1937 р. на Закарпатті.
Борканюк послідовно виступав проти сепаратистських русинсько-лемківських рухів на Закарпатті і відкрито заявляв ще у 1938 році, що «русин і українець — то є одно, й наша материнська мова — то є українська мова».[2]
У березні 1939 року, напередодні окупації незалежної Карпатської України Угорщиною, за рішенням Політбюро ЦК КПЧ виїхав до Радянського Союзу. Після приїзду до Москви його направили на керівну роботу в ЦК Міжнародної організації допомоги борцям революції.
У вересні 1941 року повернувся до Закарпаття для керівництва комуністичним підпіллям. У лютому 1942 року схоплений угорською контррозвідкою, заарештований і відправлений до в'язниці Маргіт-Кетур у Будапешті. Страчений 3 жовтня 1942 року. У вересні 1945 року його прах перевезено до Рахова.
Літературна спадщина
ред.- Олекса Борканюк. Якою мовою в школах повинні учити наших дітей // Карпатська правда за 3 жовтня 1938 року. ч. 40[2]
Нагороди
ред.Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1965 року «за особливі заслуги, мужність і героїзм, проявлені в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників у період Великої Вітчизняної війни» секретарю Закарпатського крайкому партії Олексію Олексійовичу Борканюку посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Нагороджений орденом Леніна.
Пам'ять
ред.В Рахові Борканюку радянською владою було споруджено пам'ятник.
1954 року споруджено пам'ятник в Ясіні. Скульптор Іван Кушнір.[3] (Демонтовано у 2022 році).
Назви вулиць:
Примітки
ред.- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ а б Олекса Борканюк. Якою мовою в школах повинні учити наших дітей // Карпатська правда за 3 жовтня 1938 року. ч. 40 (передрук уривку у Карпаторусский Календарь Лемко-Союза На Год 1938. Ню-Йорк: The Lemko Association. 1938. С. 54)
- ↑ Українські радянські художники. Довідник. — К. : Мистецтво, 1972. — С. 251.
Література
ред.- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
- Гоголюк В. Народний герой Олекса Борканюк. — Київ, 1968.
- Люди легенд. Выпуск 4. М., 1971
- Подвигом прославленные. Киев, 1985
- Стась А. Товариш Олекса. Київ, 1976.
- Украинская ССР в Великой Отечественной войне … 1941—1945 гг. Т.2. Киев, 1975.