Герліц
Ге́рліц або Ґе́рліц (нім. ⓘ, в.-луж. Zhorjelc, н.-луж. Zgórjelc) — найсхідніше місто Німеччини, у землі Саксонія. Адміністративний центр однойменного району.
| Герліц Görlitz | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
_2007-05-12.jpg) | ||||||||
 | ||||||||
| Основні дані | ||||||||
| 51°09′10″ пн. ш. 14°59′14″ сх. д. / 51.15277777780577395° пн. ш. 14.987222222249779° сх. д.Координати: 51°09′10″ пн. ш. 14°59′14″ сх. д. / 51.15277777780577395° пн. ш. 14.987222222249779° сх. д. | ||||||||
| Країна |
 Німеччина | |||||||
| Регіон | Саксонія | |||||||
| Столиця для | Герліц і Goerlitz Districtd | |||||||
|
Межує з
| ||||||||
| Перша згадка | 1071 | |||||||
| Площа | 67,52 км² | |||||||
| Населення | 55784 (31 грудня 2020[1]) | |||||||
| · густота | 823 осіб/км² | |||||||
| Висота НРМ | 201 м | |||||||
| Водойма | Ниса-Лужицька | |||||||
| Міста-побратими | Ам'єн, Мольфетта, Новий Їчин, Зґожелець, Вісбаден (1990), Науса, Ліст, Зельфкант, Оберстдорф | |||||||
| Телефонний код | (+49) 3581 | |||||||
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | |||||||
| Номери автомобілів | GR | |||||||
| GeoNames | 6548602 | |||||||
| OSM | r409676 ·R | |||||||
| Поштові індекси | 02826, 02827, 02828 | |||||||
| Міська влада | ||||||||
| Адреса |
Untermarkt 6/8 02826 Görlitz | |||||||
| Мер міста | Йоахим Паулік | |||||||
| Вебсайт | goerlitz.de | |||||||
| Мапа | ||||||||
 | ||||||||
  Герліц Герліц (Німеччина) | ||||||||
|
| ||||||||
|
| ||||||||
 Герліц у Вікісховищі | ||||||||
Площа — 67,52 км2. Населення становить 57 422 ос. (станом на липень 2023)[2].
Східна частина міста після Другої світової війни була відділена від Герліца й перебуває зараз в Польщі та називається Згожелець. Кордон утворює річка Ниса-Лужицька. Місто під час війни не було зруйноване, тож тут зберігся найбільший в Німеччині історичний центр міста[3]. У місті більше 4 000 добре відреставрованих пам'яток архітектури[4].
Взимку в місті Герліц місцевий час збігається з офіційним, оскільки 15-й меридіан, за яким визначається Центрально-європейський час, пролягає в межах міста.
Історія ред.
ПІд час археологічних розкопок у межах міста знайшли монети Римської імперії. Після того, як німецькі племена в ході Великого переселення народів в IV-му та V-му століттях покинули район східної Верхньої Лужиці, в VII-му і VIII-му столітті тут поселилися слов'янські племена.
Наприкінці X-го століття майсенський маркграф Геро підкорив слов'ян Верхньої та Нижньої Лужиці і включив їхню територію в Священну Римську імперію. Проте територія довгий час залишалася вогнищем конфлікту між Богемією, Польщею і Священною Римською імперією. Герліц вперше згадується в 1071 році в грамоті короля Генріха IV. Кілька років пізніше територія Верхньої і Нижньої Лужиці в 1075 році як застава і в 1089 році як феод потрапила під владу богемських герцогів і королів, які цим стали володарями міста до 1635 року.
Під правлінням Асканіїв, які отримали східну частину Верхньої Лужиці разом з містом Герліц в 1253 році у вигляді застави від чеського короля, місто було укріплене і розширене в західному напрямку. В 1303 році Герліц отримав міське право. Після того, як місто було повернуто королю, Іоанн Люксембурзький дозволив поселення євреїв і дав місту кілька привілеїв, у тому числі право на карбування монет. Незабаром місто стало одним з найважливіших торгових міст між Ерфуртом і Бреслау.
Спираючись на економічну силу і королівський привілей 21 серпня 1346 міста Баутцен, Герліц, Циттау, Каменц, Леба та Лаубан заснували Союз шести міст, щоб за дорученням короля богемського і майбутнього німецького імператора Карл IV забезпечити земський мир. Юридично Герліц мало відрізнявся від імперських міст.
З 1377 по 1396 рік місто було столицею герцогства Герліц, яке заснував Карл IV для свого семирічного сина Йоганна фон Герліц. Після його смерті в 1396 році герцогство було скасовано.
Під час Гуситських воєн в 1429 році тільки були спалені південні та східні слободи, саме місто не постраждало. У XV столітті місто був залучений в суперечку за чеський престол між Їржі з Подебрад і Матвієм I Корвіном. Згодом розбудову міста було розширено. Під правлінням угорського короля Матвія I Корвіна місто в пізньому XV столітті зазнало період розквіту, що тривав до XVI століття. У цей час були побудовані багато будинків і церкви в стилі пізньої готики та відродження.
У 1635 році Герліц разом з Верхньої Лужицею взамін за борги був відданий імператором Саксонії. В ході Тридцятилітньої війни місто було окуповане шведами і сильно зруйноване.
У 1816 місто внаслідок рішень Віденського конгресу Герліц увійшов до прусської провінції Сілезія. Це мало вирішальний вплив на політичний та суспільний розвиток міста. У 1833 році було запроваджено прусське міське право і місто зазнало новий період процвітання. У 1848 році місто було сполучене залізницею з Дрезденом, Берліном і Бреслау. Це сприяло швидкій індустріалізації. Численні споруди з того періоду досі визначають обличчя міста на південь від центру.
У 1945 році війська вермахту під час відступу підірвали всі мости через Нейсе, але місто в основному залишилося неушкодженим. За Потсдамською угодою місто ділиться на німецьку та польську частину Згожелець.
Промисловість ред.
У Герлиці розташований великий вагонобудівний завод VEB Waggonbau Görlitz, що зокрема поставляв пасажирські вагони до СРСР, а згодом до України. З 1998 року завод належить Bombardier Transportation.
Визначні місця ред.
| Цей розділ містить неперекладені фрагменти німецькою мовою. |
Герліц, що має 4000 пам'яток історії і культури, вважається найбільшим за площею історичним міським центром Німеччини.
| Зображення | Назва й короткий опис | Розташування | Митці | Дата спорудження |
|---|---|---|---|---|
 |
Стара синагога Знаходиться на вулиці Langen Straße. |
Langenstraße |
1853 | |
 |
Капелла Анни |
Annengasse / Steinstraße | Ганс Френцель | 1512 |
 |
Міст зі старого міста |
На березі Нейсе неподалік від млина Vierradenmühle. | фірма Schultz-Brauns & Reinhart | 20 жовтня 2004 |
 |
Біблійний дім Назва походить від рельєфів на будинку, де зображені біблійні сцени. |
Neißstraße 29 02826 Görlitz |
Ганс Гайнце | 1570 |
 |
Брунатний олень Про Брунатного оленя є згадка за 1403 рік, щоправда він був названий червоним оленем. |
площа Untermarkt | 1722 | |
 |
Герб Корвіна Герб Матіаса Корвіна. |
Стара Герліцька ратуша над сходами | 1488 | |
 |
Товста вежа Товста вежа (також Жіноча вежа) є частиною старих фортифікаційних споруд міста. |
Маріенплац | 1250 | |
 |
Троїцька церква Побудована в 1234-1245 роках як монастирська церква францисканців на площі Обермаркт. |
Обермаркт | францисканці | 1234-1245 |
 |
Склепіння шепоту Готичне склепіння будинку № 22 на площі Унтермаркт передає найтихший шепіт з одного входу до іншого. |
Унтермаркт | 1500 | |
 |
Фрауенкірхе |
вулиця An der Frauenkirche | 1473 | |
 |
Френцельгоф У будинку поєднуються стилі ренесансу, готики й бароко. |
Унтермаркт 5 | Ганс Френцель | 1515 |
 |
Золотий якір Ренесансний будинок. |
вулиця Kränzelstraße 27 | 1545 | |
 |
Золоте дерево Один з найцікавіших будинків на площі Унтермаркт. |
Унтермаркт 4 | Вендель Роскопф | 1538 |
 |
Гімназія Августум |
площа Klosterplatz | ||
| Єврейська баня Збереглася ванна величиною 2м². Розташована на глибині 5 м під Ніколайкірхе. |
вулиця Nikolaistraße 5 | 1348 | ||
 |
Нова ратуша Споруджена в стилі неоренесансу в 1903 році. |
Унтермаркт | Юрген Крегер | 1903 |
 |
Цвинтар Ніколайфрідгоф Перша згадка про цвинтар в документах XII століття. |
Bogstraße | ||
| Ніколайкірхе |
вулиця Bogstraße | Вендель Роскопф | 1452 | |
 |
Ніколайтурм Вежа Ніколайтурм є частиною давніх фортифікаційних споруд міста |
вулиця Nikolaistraße | 1250 | |
 |
Райхенбахська вежа Найвища з трьох вцілілих сторожових веж міста. |
Обермаркт | unbekannt | XIII століття |
| |
Церква св. Петра і Павла Часто сприймається як символ міста. |
вулиця Bei der Peterskirche 02826 Görlitz |
1497 | |
 |
Стара ратуша |
Унтермаркт 6 | 1369 | |
 |
Ратушна вежа У 1511-1516 роках вежа була добудована до 60 м. 1742 року вежу зруйнувала блискавка. Відбудована Самуелем Зукертом. |
Унтермаркт 6 | 1378 | |
 |
Шенгоф Найстаріший світський ренесансний будинок на північ від Альп.[5] |
вулиця Brüderstraße 8 | Вендель Роскопф | 1526 |
 |
Синагога Єдина в Саксонії синагога, що не була сплюндрована під час Кришталевої ночі в листопаді 1938 року. |
Struvestraße 02826 Görlitz |
Вільям Лоссо, Йозеф Голлер | 1911 |
| Театр |
площа Demianiplatz | 1851 |
Відомі жителі ред.
- Якоб Беме — німецький філософ
- Йоганн Крістоф Бротце
- Карл Людвіг Кальбаум — психіатр
- Вільгельміна Герцліб — видавчиня, подруга Гете
Уродженці ред.
- Міхаель Баллак (* 1976) — футболіст.
- Єнс Єреміс (* 1974) — футболіст.
- Райнгарт Козеллек (1923—2006) — німецький історик.
- Міхаель Кречмер (* 1975) — німецький політик, член ХДС, прем'єр-міністр федеральної землі Саксонії (з 2017).
- Міра Лобе (1913—1995) — дитяча австрійська письменниця й ілюстратор, автор понад сто книг.
- Оскар Морґенштерн (1902—1977) — американський економіст німецького походження.
- Павле Юрішич-Штурм (1848—1922) — сербський військовий діяч.
- Карл Моріц Шуман (1851—1904) — ботанік, куратор ботанічного саду та музею в Берліні, таксономіст.
Міста-побратими ред.
Примітки ред.
- ↑ Bevölkerung der Gemeinden Sachsens am 31. Dezember 2020 – Fortschreibung des Bevölkerungsstandes auf Basis des Zensus vom 9. Mai 2011 (Gebietsstand 01.01.2021) (нім.)
- ↑ Statistische Monatszahlen Stadt Görlitz. Monat Juli 2023 (PDF) (німецька) . Görlitz: Stadtverwaltung Görlitz. Kommunale Statistikstelle. August 2023. с. 3 (PDF).
{{cite book}}:|archive-url=вимагає|archive-date=(довідка);|format=вимагає|url=(довідка) - ↑ Stadt Görlitz (Hrsg.): Große Kreisstadt Görlitz Integriertes Stadtentwicklungskonzept INSEK. Dez. 2009, S. 12ff
- ↑ Офіційна сторінка міста. Архів оригіналу за 7 жовтня 2011. Процитовано 5 жовтня 2011.
- ↑ Zgorzelec Europäische Kulturhauptstadt 2010? Görlitz baut Brücken|zugriff=2010-04-05[недоступне посилання з липня 2019]
Література ред.
- Tino Fröde: Privilegien und Statuten der Oberlausitzer Sechsstädte – Ein Streifzug durch die Organisation des städtischen Lebens in Zittau, Bautzen, Görlitz, Löbau, Kamenz und Lauban in der frühen Neuzeit. Oberlausitzer Verlag, Spitzkunnersdorf 2008, ISBN 978-3-933827-88-3.
- Andreas Bednarek: Die städtebauliche Entwicklung von Görlitz im 19. Jahrhundert. Stadtverwaltung, Görlitz 1991. (Schriftenreihe des Ratsarchivs der Stadt Görlitz, Band 15)
- Andreas Bednarek: Streifzüge durch Görlitz. 2. Auflage. Sutton-Verlag, Erfurt 2000, ISBN 3-89702-018-1.
- Die östliche Oberlausitz im Spiegel der Literatur. In: Görlitzer Magazin. Geschichte und Gegenwart der Stadt Görlitz und ihrer Umgebung. Jg. 1 (1987) ff. Auflage. ISSN 1439-2690.
- Michael Guggenheimer: Görlitz. Schicht um Schicht. Lusatia, Bautzen 2004, ISBN 3-936758-12-3.
- Ernst Heinz Lemper: Görlitz. Eine historische Topographie. 2. Auflage. Oettel-Verlag, Görlitz 2009, ISBN 3-932693-63-9.
- Theodor Neumann: Geschichte von Görlitz. Remer, Görlitz 1850 (online).
- Doris und Jürgen Sieckmeyer: Görlitz. Das Tor zum Osten. Wienand, Köln 1995, ISBN 3-87909-474-8.
- Erich Keyser (Hrsg.): Nordostdeutschland. (Deutsches Städtebuch. Handbuch städtischer Geschichte, Band 1). Kohlhammer, Stuttgart 1939.
- Frank Vater: Architekturführer durch die historische Altstadt von Görlitz. 4. Auflage. Chichinebs, 2009, ISBN 978-3-939177-02-9.
Посилання ред.
- Ґерліц // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Görlitz |
- Офіційний сайт міста Герліц [Архівовано 12 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Stadtwiki Görlitz
- unser-goerlitz – інформацийний портал про Герліц [Архівовано 27 вересня 2011 у Wayback Machine.]