Вікіпедія

Головін Олександр Сергійович (футболіст)

російський футболіст
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Головін.
Ця стаття про російського футболіста. Про російського хокеїста див. Головін Олександр Сергійович (хокеїст).

Олександр Сергійович Головін (рос. Александр Сергеевич Головин, нар. 30 травня 1996 року, Калтан, Кемеровська область) — російський футболіст, Півзахисник національної збірної Росії і клубу «Монако».

Ф
Олександр Головін
Олександр Головін
Олександр Головін
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Сергійович Головін
Народження 30 травня 1996(1996-05-30) (28 років)
  Калтан, Росія
Зріст 178 см
Вага 69 кг
Громадянство  Росія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Франція «Монако»
Номер 17
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2014–2018 Росія ЦСКА (Москва) 81 (9)
2018– Франція «Монако» 131 (20)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2013 Росія Росія U-17 15 (1)
2014 Росія Росія U-18 4 (2)
2014–2015 Росія Росія U-19 11 (2)
2015 Росія Росія U-21 3 (0)
2015– Росія Росія 45 (5)
Звання, нагороди
Нагороди
Заслужений майстер спорту Росії
Заслужений майстер спорту Росії

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 16 квітня 2023.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 1 січня 2023.

Заслужений майстер спорту Росії (2018)[2].

Життєпис

ред.

Олександр Головін народився в шахтарській родині у місті Калтан. Батько — Сергій Володимирович Головін — працював експедитором. Мати працювала бухгалтером. Сергій з дитинства дружив з Олександром Плясуновим, який працював тренером у місцевій ДЮСШ. Коли Олександру було 6 років, батько привів його до Плясунова, який прийняв його в цю спортивну школу. Звідти він перейшов у футбольну школу клубу «Металург-Кузбас»"[3] і Училище олімпійського резерву (Ленінськ-Кузнецький)[4].

Коли Головін виступав в «Металурзі», його запросили до складу збірної Сибіру, яка проводила турнір у Кримську. Там півзахисник звернув на себе увагу скаутів московського ЦСКА, які запросили його в клуб[3].

Клубна кар'єра

ред.

ЦСКА (Москва)

ред.

У жовтні 2012 року перейшов в ЦСКА[5]. Дебютував у команді 24 вересня 2014 року в 1/16 фіналу Кубка Росії проти «Хіміка» (Дзержинськ) (2:1). Вийшов на гру в стартовому складі, був замінений на 88 хвилині[6].

14 березня 2015 року зіграв свій перший матч в рамках чемпіонату Росії, вийшовши на заміну на 72-й хвилині матчу проти «Мордовії»[7].

У сезоні 2015/16 вперше з'явився на полі у 3-му турі чемпіонату Росії 1 серпня у матчі з «Анжі» (1:0), замінивши на 87-й хвилині Зорана Тошича. Дебютував у Ліги чемпіонів у матчі проти чеської «Спарти» (3:2) 5 серпня 2015 року, вийшовши на заміну в кінцівці матчу замість Алана Дзагоєва[8].

Весняну частину чемпіонату почав в якості основного гравця армійців, вигравши конкуренцію у Романа Широкова[9].

9 квітня 2016 року Головін забив перший гол за ЦСКА, вразивши ворота «Мордовії»[10]. Перший дубль за основний склад ЦСКА оформив у матчі проти «Краснодара» в рамках Кубка Росії 20 квітня і допоміг команді вийти у фінал турніру, де ЦСКА з рахунком 1:4 поступився «Зеніту». У тому ж сезоні разом з командою став чемпіоном Росії, вигравши перший трофей з ЦСКА. Влітку 2017 року лондонський «Арсенал» запропонував за Головіна 8 мільйонів фунтів, але отримав відмову[11].

У сезоні 2016/2017 став одним з лідерів команди. У чемпіонаті Росії зіграв усі 30 матчів, забивши в них три голи.

У 2 турі чемпіонату 2017/2018 в жорсткому зіткненні з Головіним отримав серйозну травму нападник московського «Локомотива» Арі[12], і це викликало негативну реакцію з боку представників потерпілого клубу. Головний тренер Юрій Сьомін підтвердив: він сказав Головіну, «що не можна так стрибати в ноги. Арі закривав м'яч, і до нього було не дістатися»[13]. Голова ради директорів «Локомотива» Анатолій Мещеряков заявив: «Я вважаю, що на такі речі, особливо в моменті з Арі, треба звертати більш жорстку увагу суддям, тому що там був прямий стрибок в ноги, за який треба було карати не лише жовтою карткою[14] (Головін отримав жовту картку на 82-й хвилині, за три хвилини до заміни Арі, якого несли з поля на ношах)[12].

Незважаючи на цей неприємний інцидент, новий сезон Олександр почав добре, забивши в 1-му і 3-му турах чемпіонату Росії у ворота „Анжі“ (3:1) та „СКА-Хабаровськ“ (2:0) і віддавши кілька важливих гольових передач.

1 грудня взяв участь в домашньому розгромі „Тосно“ (6:0), забивши гол на 58-й хвилині, і не реалізувавши одинадцятиметровий удар на 78-й хвилині[15].

15 березня 2018 року забив дебютний гол у єврокубках у ворота французького „Ліона“ (3:2), в рамках 1/8 фіналу Ліги Європи УЄФА. За підсумками глядацького голосування був визнаний кращим гравцем тижня в Лізі Європи. За росіянина проголосували 89 % вболівальників[16]. 5 квітня в матчі проти лондонського „Арсеналу“ (1:4) в рамках 1/4 фіналу Ліги Європи УЄФА на 15-й хвилині забив видовищний гол зі штрафного, але це не допомогло ЦСКА пройти в півфінал (6:3 за сумою двох матчів).

6 травня в 29-му турі чемпіонату Росії взяв участь в домашньому розгромі тульського „Арсеналу“ (6:0). У цьому матчі Головін забив гол, протягнувши м'яч з центру поля і обігравши двох захисників та воротаря, а також відзначився гольовою передачею на Федора Чалова.

За підсумками сезону 2017/18 увійшов у список найкращих молодих гравців Ліги Європи[17]. На його рахунку було два забитих м'ячі у п'яти матчах плей-оф.

«Монако»

ред.

16 липня 2018 року віце-президент «Монако» Вадим Васильєв повідомив про бажання укласти з Головіним п'ятирічний контракт[18].

27 липня 2018 року було офіційно оголошено про його перехід в «Монако». Термін контракту розрахований на 5 років[19]. Сума трансферу склала 30 мільйонів євро, що стало рекордно дорогим для російських футболістів[20].

Також трансфер Головіна виявився третім за ціною серед гравців, яких російські клуби коли-небудь продавали за кордон. Його зарплата складе близько 2 мільйонів євро на рік[21]. Раніше на нього претендував «Наполі», коли головним тренером команди був Мауріціо Саррі. Після його переходу в «Челсі» лондонський клуб також намагався придбати Головіна. У число претендентів на нього також входив «Ювентус»[22].

5 серпня 2018 року провів перше тренування у складі «Монако», а вже 8 серпня він травмувався на тренуванні[23] та вибув більш ніж на місяць.

21 вересня 2018 дебютував за «Монако» в домашньому матчі проти «Німа», вийшовши на заміну на останні 18 хвилин, а вже за чотири дні вперше вийшов у стартовому складі в грі проти «Анже». 16 грудня 2018 отримав червону картку в матчі з «Ліоном» за жорсткий підкат проти Набіля Фекіра, через що отримав чотири матчі дискваліфікації[24]. Лише на п'ятому місяці після дебюту забив перші голи за клуб: 29 січня 2019 у матчі Кубку ліги проти «Генгама» та 2 лютого 2019 у матчі Ліги 1 у ворота «Тулузи». Загалом у першому сезоні провів за «Монако» 35 матчів у всіх змаганнях та забив 4 голи.

У сезоні 2019/20 був основним центральним півзахисником команди, зіграв у 25 матчах чемпіонату й забив 3 голи.

10 березня 2024 року поєдинок Ліги 1 проти «Страсбура» став ювілейним, 200-м, у складі «Монако» у всіх турнірах[25].

Кар'єра в збірній

ред.
 
Головін у складі збірної Росії на ЧС зі збірною Хорватії, 2018 рік

За юнацьку збірну Росії до 17 років дебютував 23 березня 2013 року в матчі відбіркового циклу юнацького чемпіонату Європи 2013 проти словенців. У фінальному турнірі він провів всі матчі, а його збірна стала чемпіоном Європи[26], після чого Головін, як і вся команда, отримав звання майстра спорту Росії[27]. Також брав участь у юнацькому чемпіонаті світу 2013, на якому забив один м'яч у ворота Венесуели (4:0), а сама збірна Росії дійшла до стадії 1/8 фіналу[28].

7 червня в матчі з Білоруссю відбулася дебютна гра Олександра за збірну: у другому таймі він вийшов на поле, замінивши Романа Широкова. На 77-й хвилині того матчу він відзначився забитим м'ячем[29].

Головін повернувся в команду після того, як її очолив тренер ЦСКА Леонід Слуцький.

26 березня 2016 року в товариському матчі проти Литви на 61-й хвилині забив гол[30].

Був викликаний в збірну для участі у чемпіонаті Європи 2016 року, де брав участь у кожному з матчів групового етапу, але результативними діями відзначитися не зумів.

7 червня 2017 року був включений в заявку збірної Росії на Кубок конфедерацій[31]. За три дні до старту турніру ФІФА назвала Головіна поряд з Олексієм Міранчуком і Георгієм Джикією «новою надією збірної Росії»[32].

Був викликаний до складу збірної на чемпіонат світу 2018 у Росії.

Французька газета «Le Monde» включила росіянина в список найбільш талановитих молодих гравців турніру[33]. У стартовому матчі чемпіонату світу з Саудівською Аравією, в якому збірна Росії перемогла 5:0, забив зі штрафного 5-й гол на останній доданій хвилині матчу, а також став автором двох гольових передач. За підсумками ігор групового етапу був включений в символічну збірну англійських «The Guardian»[34] The Telegraph[35], а також французького видання L'Équipe[36].

У матчі 1/8 фіналу проти Іспанії Головін, зігравши на полі всі 120 хвилин основного і додаткового часу, в післяматчевій серії пенальті реалізував свій удар. Збірна Росії завдяки двом сейвам Акінфєєва і точним ударам Головіна, Смолова, Ігнашевича і Черишева здобула перемогу в серії одинадцятиметрових (4:3) і вийшла в чвертьфінал. У матчі 1/4 фіналу проти Хорватії був замінений у додатковий час, на Алана Дзагоєва. Після додаткового часу рахунок був рівний (2:2), у серії пенальті перемогу здобула збірна Хорватії.

Статистика виступів

ред.

Статистика виступів за збірну

ред.

Станом на 1 червня 2020 року

 Статистика матчів і голів за збірну —   Росія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
7-6-2015 Хімки Росія   4 – 2   Білорусь товариський матч 1   62'
26-3-2016 Москва Росія   3 – 0   Литва товариський матч 1   45'
29-3-2016 Сен-Дені Франція   4 – 2   Росія товариський матч -   79'
1-6-2016 Інсбрук Росія   1 – 2   Чехія товариський матч -   64'
5-6-2016 Монако Сербія   1 – 1   Росія товариський матч -   60'
11-6-2016 Марсель Англія   1 – 1   Росія ЧЄ 2016 - 1-й етап -   77'
15-6-2016 Лілль Росія   1 – 2   Словаччина ЧЄ 2016 - 1-й етап -   46'
20-6-2016 Тулуза Росія   0 – 3   Уельс ЧЄ 2016 - 1-й етап -   52'
24-3-2017 Краснодар Росія   1 – 2   Кот-д'Івуар товариський матч -   78'
28-3-2017 Сочі Росія   3 – 3   Бельгія товариський матч -   62'
5-6-2017 Будапешт Угорщина   0 – 3   Росія товариський матч -
9-6-2017 Москва Росія   1 – 1   Чилі товариський матч -
17-6-2017 Санкт-Петербург Росія   2 – 0   Нова Зеландія Кубок Конфедерацій -
21-6-2017 Москва Росія   0 – 1   Португалія Кубок Конфедерацій -
24-6-2017 Казань Мексика   2 – 1   Росія Кубок Конфедерацій -   88'
23-3-2018 Москва Росія   0 – 3   Бразилія товариський матч -
27-3-2018 Санкт-Петербург Росія   1 – 3   Франція товариський матч -
30-5-2018 Інсбрук Австрія   1 – 0   Росія товариський матч -   76'
5-6-2018 Москва Росія   1 – 3   Туреччина товариський матч -
14-6-2018 Москва Росія   5 – 0   Саудівська Аравія ЧС 2018 - 1-й етап 1   88'
19-6-2018 Санкт-Петербург Росія   3 – 1   Єгипет ЧС 2018 - 1-й етап -
1-7-2018 Москва Іспанія   1 – 1 д.ч.
(3-4 п.п.)		   Росія ЧС 2018 - 1/8 фіналу -
7-7-2018 Сочі Росія   2 – 2 д.ч.
(3-4 п.п.)		   Хорватія ЧС 2018 - чвертьфінал -   102'
11-10-2018 Калінінград Росія   0 – 0   Швеція Ліга націй УЄФА 2018-2019 - 1-й етап -
14-10-2018 Сочі Росія   2 – 0   Туреччина Ліга націй УЄФА 2018-2019 - 1-й етап -   55'   90+1'
21-3-2019 Брюссель Бельгія   3 – 1   Росія Відбір до ЧЄ 2020 -     18', 90'
8-6-2019 Саранськ Росія   9 – 0   Сан-Марино Відбір до ЧЄ 2020 -
11-6-2019 Нижній Новгород Росія   1 – 0   Кіпр Відбір до ЧЄ 2020 -   45+2'
6-9-2019 Глазго Шотландія   1 – 2   Росія Відбір до ЧЄ 2020 -   89'
9-9-2019 Калінінград Росія   1 – 0   Казахстан Відбір до ЧЄ 2020 -
10-10-2019 Москва Росія   4 – 0   Шотландія Відбір до ЧЄ 2020 1
13-10-2019 Нікозія Кіпр   0 – 5   Росія Відбір до ЧЄ 2020 1
19-11-2019 Серравалле Сан-Марино   0 – 5   Росія Відбір до ЧЄ 2020 -   58'
Усього Матчів 33 Голів 5

Титули і досягнення

ред.
ЦСКА (Москва): 2015–16
ЦСКА (Москва): 2015

Примітки

ред.
  1. ↑ https://www.asmonaco.com/joueurs/fiche-technique-aleksandr-golovin-milieu-terrain-as-monaco/
  2. ↑ В Москве состоялось чествование сборной России по футболу [Архівовано 16 серпня 2018 у Wayback Machine.] / Министерство спорта РФ, 28 июля 2018 года (рос.)
  3. ↑ а б Никто не верит, что тут начинала главная звезда русского футбола. Sports.ru. 20 квітня 2018. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018. (рос.)
  4. ↑ «Футбольные боги сегодня на нашей стороне!»: первый тренер Александра Головина поздравил сборную России с выходом в четвертьфинал. Комсомольская правда. 1 липня 2018. Архів оригіналу за 19 липня 2018. Процитовано 18 липня 2018. (рос.)
  5. ↑ Олександр Головін став чемпіоном Європи з футболу в складі юнацької збірної России. Новий Кузбас. 18 травня 2013. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
  6. ↑ ФУТБОЛ РОСІЯ КУБОК РОСІЇ 2014-15. sportbox.ru. Архів оригіналу за 20 липня 2018. Процитовано 2018-20-07.
  7. ↑ ПФК ЦСКА 4:0 Мордовія. Російська футбольна прем'єр-ліга. 14 березня 2015. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
  8. ↑ Матч Спарта П - ЦСКА, онлайн трансляція, 5 серпня 2015, ЛІГА ЧЕМПІОНІВ, 3-й відбірковий раунд. Турнір 15. Спорт-Експрес. 5 серпня 2015. Процитовано 16 червня 2018.[недоступне посилання з липня 2019]
  9. ↑ Олександр Головін: «Одного разу одягнувши футболку ЦСКА, надіти спартаківську вже не смогу». Матч ТВ. 17 січня 2017. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
  10. ↑ РОСІЯ. Прем'єр-ліга. 23-й тур. Спорт-Експрес. Архів оригіналу за 20 липня 2018. Процитовано 20 July 2018.
  11. ↑ Нобель Арустамян: «Арсенал» пропонував за Головіна 8-10 млн фунтів, «Челсі» теж хотів його приобрести». Sports.ru. 3 листопада 2017. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
  12. ↑ а б ЦСКА - ЛОКОМОТИВ - 1:3 (1:1). Футбол на Куличках. 21 липня 2017. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
  13. ↑ Юрій Сьомін про травму Арі: «Сказав Головіну, що не можна так стрибати в ноги». Sports.ru. 22 липня 2017. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
  14. ↑ Мещеряков: «Головіна варто було суворіше покарати за зіткнення з Ари». Soccer.ru/date=2017-07-22/accessdate=2018-06-16/archiveurl=http://web.archive.org/web/20170803211800/https://www.soccer.ru/news/1000560.shtml/archivedate=2017-08-03.[недоступне посилання з липня 2019]
  15. ↑ ЦСКА – Тосно 6 : 0. Прем'єр-Ліга. 1 грудня 2017. Процитовано 17 грудня 2017.[недоступне посилання з липня 2019]
  16. ↑ Головін – кращий гравець тижня в Лізі Европы. Sportbox.ru. 16 березня 2018. Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
  17. ↑ Ліга Європи УЄФА-2017/18: кращі молоді игроки. UEFA.com. 17 травня 2018. Архів оригіналу за 18 травня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
  18. ↑ Вадим Васильєв: „Монако“ зробив ЦСКА пропозицію по Головіну. Все повинно вирішитися в найближчі дні». Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 9 серпня 2018.
  19. ↑ Aleksandr Golovin joins AS Monaco. Архів оригіналу за 7 серпня 2019. Процитовано 9 серпня 2018.
  20. ↑ Трансфер Головіна — третій за ціною перехід з РПЛ в іншу лігу. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 9 серпня 2018.
  21. ↑ ЗАРПЛАТА ГОЛОВІНА В «МОНАКО» СКЛАДЕ БЛИЗЬКО 2 МІЛЬЙОНІВ ЄВРО НА РІК. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 9 серпня 2018.
  22. ↑ В останні два тижні «Евертон» претендував на трансфер Головіна. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 9 серпня 2018.
  23. ↑ Entorse pour Alexandre Golovine, la recrue star de Monaco — Foot — L1 — ASM — L'Équipe [Архівовано 28 листопада 2019 у Wayback Machine.] (фр.)
  24. ↑ Monaco: lourde suspension pour Golovin — RMC Sport [Архівовано 28 листопада 2019 у Wayback Machine.] (фр.)
  25. ↑ A patient AS Monaco wins in Strasbourg thanks to its Academy (англ.). Офіційний сайт ФК «Монако». 10 березня 2024. Процитовано 19 березня 2024.
  26. ↑ Юнацька збірна Росії — чемпіон Європи![недоступне посилання з Червень 2018]
  27. ↑ Вшанування юнацької збірної U-17. Офіційний сайт РФС. 24 серпня 2013. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 16 червня 2018.
  28. ↑ Росія програла Бразилії і завершила виступ на чемпіонаті світу U17. Чемпионат. 28 жовтня 2013. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
  29. ↑ Новачки везут. Спорт-Экспресс. 7 червня 2015. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
  30. ↑ Росія — Литва. 2:0. Головін забиває з лета. Sportbox.ru. 26 березня 2016. Архів оригіналу за 30 квітня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
  31. ↑ Заявка збірної Росії на Кубок Конфедерацій ФІФА 2017. Офіційний сайт РФС. 7 червня 2017. Архів оригіналу за 11 червня 2017. Процитовано 16 червня 2018.
  32. ↑ Головін, Миранчук, Джикия: нова надія збірної России. FIFA.com. 14 червня 2017. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
  33. ↑ Coupe du monde 2018: de Asensio à Golovin, les sept jeunes qui vont se faire un nom. Le Monde.fr/date=2018-06-11/accessdate=2018-06-16. Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 9 серпня 2018.
  34. ↑ World Cup 2018: best team of the tournament so far. Архів оригіналу за 30 червня 2018. Процитовано 9 серпня 2018.
  35. ↑ Top 10 best players of the World Cup group stages — but who has made the biggest impact in Russia so far?. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 9 серпня 2018.
  36. ↑ Godin, Modric, Kane… l'équipe type de la phase de groupes Mondial du. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 9 серпня 2018.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Головін_Олександр_Сергійович_(футболіст)&oldid=42155686