Географія Сомалі
Сомалі — східноафриканська країна, що знаходиться на крайньому сході континенту, на Африканському розі . Загальна площа країни 637 657 км² (44-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 627 337 км², а на поверхню внутрішніх вод — 10 320 км²[1]. Площа країни трохи більша за площу території України.
Географія Сомалі | |
---|---|
Географічне положення | |
Континент | Африка |
Регіон | Східна Африка |
Координати | 10°00′ пн. ш. 49°00′ сх. д. / 10.000° пн. ш. 49.000° сх. д. |
Територія | |
Площа | 637,7 тис. км² (44-те) |
• суходіл | 100 % |
• води | 0 % |
Морське узбережжя | 3025 км |
Державний кордон | 2385 км |
Рельєф | |
Тип | низовинно-височинний |
Найвища точка | гора Шимбіріс (2416 м) |
Найнижча точка | Індійський океан (0 м) |
Клімат | |
Тип | тропічний, субекваторіальний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | Вебі-Шабелле ( км) |
Найбільше озеро | [[_]] ( км²) |
Інше | |
Природні ресурси | уранові руди, залізні руди, руди кольорових металів, гіпс, боксити, кам'яна сіль, вуглеводні |
Стихійні лиха | посухи, пилові бурі, повіді |
Екологічні проблеми | забруднення вод, перевипасання, опустелювання |
Назва
ред.Офіційна назва — Федеративна Республіка Сомалі, Сомалі (араб. الصومال — ель-Сумаль; сом. Soomaaliya)[2]. Назва країни походить від назви місцевих жителів, сомалійців, тобто Країна сомалійців[3][2]. Походження етноніму неясне. Існують різні припущення походження назви. Від кушитського слова, що означає темний або чорний, і вказує на колір шкіри народу. Від місцевої фрази «соо маал» — йти доїти, що вказує на заняття сомалійців, тваринництво. Від імені стародавнього легендарного патріарха Самаале (Samaale), від якого, ніби, безпосередньо походять сомалійці. Колишні назви: Республіка Сомалі, Демократична Республіка Сомалі[2].
Історія дослідження території
ред.Географічне положення
ред.Сомалі — сіхдноафриканська країна, що межує з трьома іншими країнами: на північному заході — з Джибуті (спільний кордон — 61 км), на заході — з Ефіопією (спільний кордон — 1640 км), на півдні — з Кенією (спільний кордон — 684 км). Загальна довжина державного кордону — 2385 км[1]. Сомалі на півночі омивається водами Аденської затоки, на сході й півдні відкритими водами Індійського океану[4]. Загальна довжина морського узбережжя 3025 км.
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[5][1].
Крайні пункти
ред.Час
ред.Час у Сомалі: UTC+3 (+1 година різниці часу з Києвом)[6].
Геологія
ред.Корисні копалини
ред.Надра Сомалі багаті на ряд корисних копалин: уранові руди, залізну руду, олово, гіпс, боксити, мідь, кам'яну сіль, природний газ, нафту[7].
Сейсмічність
ред.Вулканізм
ред.Рельєф
ред.Середні висоти — 41(0 м; найнижча точка — рівень вод Індійського океану (0 м); найвища точка — гора Шимбіріс (2416 м).
-
Рельєф Сомалі
-
Гіпсометрична карта Сомалі
-
Супутниковий знімок поверхні країни
-
Нааса-Габлуд
Узбережжя
ред.Острови
ред.Клімат
ред.Більша частина території Сомалі лежить у субекваторіальному кліматичному поясі, північне узбережжя — у тропічному[8]. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні[9]. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній, на півночі спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури[9]. Зволоження недостатнє, на півночі посушливий клімат[9]. У теплий сезон з океану можуть надходити шторми, що приносять зливи[9].
-
Сонячна радіація (англ.)
-
Кліматична карта Сомалі (за Кеппеном)
Клімат Сомалі | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | 28 | 28 | 34 | 38 | 40 | 40 | 40 | 30 | 30 | 30 | 30 | 30 | 30 |
Середній мінімум, °C | 15 | 15 | 15 | 15 | 15 | 15 | 15 | 15 | 15 | 15 | 15 | 15 | 15 |
Норма опадів, мм | 40 | 40 | 40 | 40 | 40 | 40 | 50 | 50 | 40 | 40 | 40 | 40 | 500 |
Джерело: Somalia – Climate, 14 травня 2009 року. |
Сомалі від 1 квітня 1964 року є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[10].
Внутрішні води
ред.Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 14,7 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 2 тис. км² зрошуваних земель[1].
-
Гідрографічна мережа Сомалі
-
Сточище Вебі-Шабелле
Річки
ред.Річки країни належать басейну Індійського океану.
Озера
ред.Ґрунтові води
ред.Ґрунти
ред.Рослинність
ред.Земельні ресурси Сомалі (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 70,3 %,
- орні землі — 1,8 %,
- багаторічні насадження — 0 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 68,5 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 10,6 %;
- інше — 19,1 %[1].
Тваринний світ
ред.Зоогеографічно територія країни належить до Східноафриканської підобласті Ефіопської області[9].
Охорона природи
ред.Сомалі є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Конвенції з міжнародного морського права,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару[1].
Стихійні лиха та екологічні проблеми
ред.На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха:
- повторювані посухи;
- часті пилові бурі на сході влітку;
- повіді під час сезону дощів[1].
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- посухи, що призводять до періодичного голоду;
- забруднення вод, що призводе до поширення інфекційних хвороб;
- знеліснення;
- перевипасання;
- ерозію ґрунтів;
- спустелювання.
Фізико-географічне районування
ред.У фізико-географічному відношенні територію Сомалі можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в г д е ж и к Somalia, Geography. Factbook.
- ↑ а б в Котляков В. М., 2006.
- ↑ Поспелов Е. М., 2001.
- ↑ Атлас світу, 2005.
- ↑ Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- ↑ Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 30 October. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- ↑ Сомалі // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — ISBN 966-7804-78-X.
- ↑ Атлас. Географія материків і океані, 2014.
- ↑ а б в г д ФГАМ, 1964.
- ↑ Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
Література
ред.Українською
ред.- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Африка : фізико-географічний нарис. — вид. 2-ге, перероб. і доп. — К. : Радянська школа, 1957. — 232 с.
- Барановська О. В. Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — ISBN 978-617-527-106-3.
- Сомалі // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Костів Л. Я. Фізична географія материків і океанів. Африка : навч.-метод. посібник. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — 184 с. — ISBN 978-617-10-0374-3.
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.
Англійською
ред.- (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.
Російською
ред.- (рос.) Авакян А. Б., Салтанкин В. П., Шарапов В. А. Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., Берлин И. А., Михель В. М. Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. Е. С. Рубинштейна. — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01122-7.
- (рос.) Сомали // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 2. К-Я. — 671 с.
- (рос.) Бабаев А. Г., Зонн И. С., Дроздов Н. Н., Фрейкин З. Г. Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
- (рос.) Браун Л. Африка. — М. : Прогресс, 1976. — 288 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) Букштынов А. Д., Грошев Б. И., Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Южная Америка, Африка, Австралия и Океания, Антарктида. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 269 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — ISBN 5-85270-057-6.
- (рос.) Исаченко А. Г., Шляпников А. А. Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00177-9.
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., Лукьянова С. А., Никифоров Л. Г. Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00449-2.
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01129-6.
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
- (рос.) Поспелов Е. М. Географические названия мира: Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005.
- (рос.) Сомали // Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. В. Солодовников, В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.
Посилання
ред.- Вікісховище : Атлас Сомалі.
- Карти Сомалі : [англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Somalia : [англ.] : [арх. 18 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 30 October. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Сомалі : [рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : [англ.] // European Soil data centre (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.