Еритрея — східноафриканська країна, що знаходиться на східній околиці континенту, уздовж Червоного моря Індійського океану . Загальна площа країни 117 600 км² (101-ше місце у світі), з яких на суходіл припадає 101 тис. км², а на поверхню внутрішніх вод — 16 600 км²[1]. Площа країни у 5 разів менша за площу території України.

Географія Еритреї
Географічне положення Еритреї
Географічне положення Еритреї
Географічне положення
КонтинентАфрика
РегіонСхідна Африка
Координати15°00′ пн. ш. 39°00′ сх. д. / 15.000° пн. ш. 39.000° сх. д. / 15.000; 39.000
Територія
Площа117,6 тис. км² (101-ше)
 • суходіл93 %
 • води7 %
Морське узбережжя1151 км км
Державний кордон1840 км
Рельєф
Типвисочинний, низовинний
Найвища точкагора Сойра (3018 м)
Найнижча точказападина Данакіль (-75 м)
Клімат
Типтропічний
Внутрішні води
Найдовша річкаТекезе ( км)
Найбільше озеро[[_]] ( км²)
Інше
Природні ресурсизолото, поташ, руди кольорових металів, кам'яна сіль, риба
Стихійні лихапосухи, нашестя сарани
Екологічні проблемизнеліснення, спустелювання, ерозія ґрунтів

Назва

ред.

Офіційна назва — Держава Еритрея, Еритрея (Hagere Ertra, Ertra; араб. دولة إرتريا‎; Dawlat Iritrīya)[2]. Назва країни, затверджена як назва італійської колонії 1890 року, походить від античної назви Червоного моря (лат. Mare Erythraeum), що, у свою чергу, походить від дав.-гр. Erythrea Thalassa, де «еритрум» — червоний, «таласса» — море[3].

Історія дослідження території

ред.

Географічне положення

ред.
 
Карта Еритреї від ООН (англ.)
 
Порівняння розмірів території Еритреї та США

Еритрея — східноафриканська країна, що межує з трьома іншими країнами: на півдні — з Ефіопією (спільний кордон — 1033 км), на південному сході — з Джибуті (125 км), на заході — з Суданом (682 км). Загальна довжина державного кордону — 1840 км[1]. Еритрея на сході омивається водами Червоного моря Індійського океану[4]. Загальна довжина морського узбережжя 1151 км, разом із узбережжям островів — 2234 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[5][6].

Крайні пункти

ред.

Час

ред.
Докладніше: Час в Еритреї

Час в Еритреї: UTC+3 (+1 година різниці часу з Києвом)[7].

Геологія

ред.
Докладніше: Геологія Еритреї

Корисні копалини

ред.

Надра Еритреї багаті на ряд корисних копалин: золото, калійні солі, цинк, мідь, кам'яну сіль, нафту, природний газ[8].

Сейсмічність

ред.

Вулканізм

ред.
Див. також: Вулкани Еритреї

Рельєф

ред.
Докладніше: Рельєф Еритреї

Середні висоти — 853 м; найнижча точка — западина Данакіль, уріз води озера Кулул (-75 м); найвища точка — гора Сойра (3018 м), знаходиться на південь від столиці країни Асмери. Рельєф країни доволі неоднорідний. Біля третини території Еритреї знаходиться на Еритрейському нагір'ї (2000 м), яке є продовженням південнішого Ефіопського нагір'я. На захід від нього знаходиться велике плато (⅓ загальної площі), на схід — прибережні рівнини та впадини, в тому числі, частина западина Афар. На нагір'ї знаходяться густонаселені райони країни. Низинні райони на заході Еритреї простягаються від Керена (на північний-захід від Асмери) до кордону із Суданом.

Узбережжя

ред.

Загальна протяжність берегової лінії країни становить 2234 км; протяжність материкової берегової лінії — 1151 км, островів у Червоному морі — 1083 км.

Острови

ред.
Докладніше: Острови Еритреї

Еритреї належать близько 350 островів у Червоному морі, 200 з яких утворюють архіпелаг Дахлак[9].

Клімат

ред.
Докладніше: Клімат Еритреї

Територія Еритреї лежить у тропічному кліматичному поясі[10]. Увесь рік панують тропічні повітряні маси[11]. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури[11]. Переважають східні пасатні вітри. У теплий сезон з морів та океанів можуть надходити шторми[11].

На узбережжі Червоного моря клімат в країні сухий та жаркий. Середні зимові температури (грудень — лютий) коливаються в діапазоні 20—35 °C, літні (червень—вересень) в межах 40—50 °C, у східній частині країни температури ще вищі. Середньорічна норма опадів — 200 мм[9].

Західні рівнини на кордоні із Суданом лежать на висоті 500—2000 м над рівнем моря. Переважно це пустелі, напівпустелі та саванни, хоча існують і родючі ґрунти завдяки сезонним розливам річки Барки. Середньорічна кількість опадів становить 400 мм. Найпрохолодніший місяць року — грудень, температура інколи знижується до 15 °C[9].

Еритрейське нагір'я відзначається більш вологим та помірним кліматом. Переважна більшість поверхні знаходиться вище 1500 м, середньорічна норма опадів коливається в межах 500—850 мм. Середні температури регіону коливаються в діапазоні 15—30 °C, інколи трапляються перепади до 40 °C. Взимку вночі можливе зниження температури до 0 °C. У цій кліматичній зоні знаходиться і столиця країни, Асмера, де температура в середньому коливається від 21 °C взимку до 25 °C на початку літа[9].

У центральному та західному регіоні країни спостерігається два вологих періоди — головний літній із червня по вересень і менш виразний весняній із березня по квітень. Біля узбережжя опади випадають переважно взимку. В середньому по країні середньорічна норма опадів становить 400—600 мм[9].

Еритрея є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[12].

Внутрішні води

ред.

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 6,3 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 210 км² зрошуваних земель[1].

Річки

ред.
Докладніше: Річки Еритреї

Найбільша річка країни знаходиться на південно-західному кордоні з Ефіопією — Текезе. Невеличкі річки, струмки і тимчасові потічки (ваді) країни несуть свої води до Червоного моря Індійського океану. На Ефіопському нагір'ї знаходяться витоки багатьох потоків: Гаш, Сетіт, Барка, та Мереб.

Озера

ред.
Докладніше: Озера Еритреї

Присутні безстічні області депресій рельєфу, в яких утворюються солоні пересихаючі озера.

Ґрунтові води

ред.

Ґрунти

ред.
Докладніше: Ґрунти Еритреї

Рослинність

ред.
Докладніше: Флора Еритреї

Переважну більшість території країни займають гори чи пустельні райони.

Земельні ресурси Еритреї (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 75,1 %,
    • орні землі — 6,8 %,
    • багаторічні насадження — 0 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 68,3 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 15,1 %;
  • інше — 9,8 %[1].
Див. також: Ліси Еритреї

Тваринний світ

ред.
Докладніше: Фауна Еритреї

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Східноафриканської підобласті Ефіопської області[11].

Охорона природи

ред.

Еритрея є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Стихійні лиха та екологічні проблеми

ред.
Докладніше: Екологія Еритреї

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха:

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування

ред.

У фізико-географічному відношенні територію Еритреї можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г д е ж и Eritrea, Geography. Factbook.
  2. Котляков В. М., 2006.
  3. Поспелов Е. М., 2005.
  4. Атлас світу, 2005.
  5. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  7. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 3 October. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  8. Еритрея // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — ISBN 966-7804-78-X.
  9. а б в г д Эритрея // Энциклопедия Кольера.
  10. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  11. а б в г ФГАМ, 1964.
  12. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.

Література

ред.

Українською

ред.

Англійською

ред.

Російською

ред.

Посилання

ред.