Відкрити головне меню

Гадяч імені Сергієнка М.І.

(Перенаправлено з Гадяч (станція))

Гадяч імені Сергієнка М.І.[1] (до 2016 року — Гадяч) — тупикова залізнична станція 4 класу, кінцева на одноколійній неелектрифікованій лінії Лохвиця — Гадяч, що є відгалуженням від ділянки Ромодан — Ромни — Бахмач. Станція підпорядкована Полтавській дирекції Південної залізниці і розташована безпосередньо у місті Гадяч Полтавської області по вулиці Вокзальній, 16.

Станція Гадяч імені Сергієнка М.І.

Південна залізниця

Залізнична станція Гадяч
50°23′08″ пн. ш. 33°58′32″ сх. д. / 50.385560200027775579° пн. ш. 33.97559400002777608° сх. д. / 50.385560200027775579; 33.97559400002777608
Дата відкриття 18 лютого
Рік відкриття 1895 (124 роки)
Відстань до Києва, км 307 км (до станції Київ-Пасажирський)
Відстань до Харкова, км 350 км (до станції Харків-Пасажирський)
Код станції ?
Код «Експрес-3» ?
Послуги пасажирські, вантажні перевезення
Супутні послуги АвтобусТаксіТаксофон

Історичні відомостіРедагувати

Станція відкрита 18 лютого 1895 року під час будівництва ділянки Лохвиця-Гадяч Харківсько-Миколаївської залізниці[2].

Вона відігравала важливу роль в економіці міста Гадяча, як і зараз.

2001 року вокзал станції було відремонтовано до 10-ї річниці незалежності України, під час якого було покладено плитку на платформі для пасажирів, а також покращено внутрішній та зовнішній вигляд вокзальної будівлі[3].

Навесні 2016 року на станції до берегової платформи було прибудовано пандус для пасажирів з особливими потребами, що було зроблено Кременчуцьким будівельно-монтажним експлуатаційним управлінням (БМЕУ-7)[3].

Сучасний станРедагувати

Приміське та пасажирське сполучення здійснюється за допомогою одного безпересадкового вагона №25: Кременчук—Гадяч—Кременчук, курсує щодня, крім вівторка[3].

ПриміткиРедагувати

  1. Залізничні станції усіх типів на Порталі відкритих даних (паспорт набору даних)
  2. (рос. дореф.) Историческій очеркъ развитія Железныхъ дорог Россіи съ ихъ основанія по 1897 г. включительно. Выпускъ второй. С.-Петербургъ. Типографія Министерства Путей Сообщенія. 1899 г.
  3. а б в Світлана Дубовик. Проїзд без перешкод Архівовано 24 червень 2016 у Wayback Machine. // Південна магістраль. — 2016. — № 18. — 13 травня. — С. 4.

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати