Віттельсбахи

Віттельсбахи (нім. Wittelsbach) — південнонімецька династія, що правила в період між 1180 та 1918 роками в Баварії. Одна з найдавніших династій Німеччини. Віттельсбахи отримали герцогства Баварію 1180 року після падіння Генріха Лева. У 1214 році вони утвердились також у Рейнському Пфальці. 1329 року династія розділилася на 2 гілки: старшу, яка правила в Пфальці (з 1356 — курфюрсти), і молодшу (в Баварії), до якої 1623 року перейшов титул курфюрста. З припиненням роду баварських Віттельсбахів (1777) пфальцькі Віттельсбахи після війни за Баварську спадщину об'єднали (1779) Баварію та Пфальц. У 1806-1918 роках Віттельсбахи — королі Баварії. З роду Віттельсбахів походили німецькі королі та імператори Священної Римської імперії: Людовик IV Баварський (правив між 1314 та 1347), Рупрехт Пфальцький (1400 — 1410), Карл VII (1742 — 1745). Представники династії Віттельсбахів також були курфюрстами Бранденбурзькими (1351 — 1364), графами голландськими (1353 — 1417), королями данськими (1440 — 1448), чеськими (1619 — 1620), шведськими (1654 — 1741), королями Греції (1832 — 1862).