Людвіг V (герцог Баварії)

Людвіг V (нім. Ludwig V.; травень 1315(1315) — 18 вересня 1361) — герцог Баварії з 1347, маркграф Бранденбургу в 1323–1351 (як Людвіг II), граф Тіролю з 1342, з династії Віттельсбахів.

Людвіг V
Людвіг V
герцог Верхньої Баварії
граф Тіролю
Нині на посаді
Народився травень 1315[1]
Баварія
Помер 18 вересня 1361 (46 років)
Цорнедінг, Еберсберг, Верхня Баварія, Баварія
Похований Фрауенкірхе
Рід Віттельсбахи
Батько Людвіг IV
Дружина Маргарита Данська
Маргарита Маульташ
Діти Єлизавета
Герман
Мейнхард III
Читання першого декрету Людвіга V, герцога Баварії.

БіографіяРедагувати

Людвіг V був старшим сином імператора Священної Римської імперії Людвіга IV. Вже у віці 8 років він отримав від батька маркграфство Бранденбург, однак його правління там не набуло популярності серед місцевого дворянства.

У 1342 Людвіг одружився з Маргаритою Маульташ, правителькою обширного Тирольского графства на південь від Баварії. Маргарита, однак, з церковного права, ще не вважалася розведеною зі своїм першим чоловіком Йоганном Генріхом Люксембурзьким, тому шлюб Людвіга та Маргарити викликав скандал європейського масштабу. Незважаючи на захист «першого в історії світського шлюбу» з боку чільних філософів того часу Вільяма Оккама та Марсілія Падуанського, Папа Римський, будучи в жорсткому протистоянні з імператором Людвігом IV, відлучив молоду пару від церкви.

Після смерті свого батька в 1347 Людвіга V разом зі своїми п'ятьма братами проголошено герцогом Баварії. Через два роки брати вирішили розділити герцогство. Людвіг V, його молодші брати Людвіг VI і Оттон V отримали у володіння Верхню Баварію, що включає території по річках Лех, Ізар, Ампер та верхів'я Інна.

Відлучений від церкви, Людвіг V не міг претендувати на корону Священної Римської імперії після свого батька. Імператором було обрано Карла IV, з конкурентної родини Люксембургів. Людвіг V у союзі з англійським королем Едвардом III намагалися домогтися обрання анти-королем Німеччини Гюнтера Шварцбурзького, проте незабаром після його обрання чотирма курфюрстами Гюнтер був розбитий прихильниками Люксембургів і помер. Проте Людвігу V вдавалося стримувати агресію нового імператора проти володінь Віттельсбахів: у 1350 він придушив повстання в Бранденбурзі, інспіроване Карлом IV, що призвело до розорення цього князівства, а пізніше Людвіг V відбив напад імператора на Тіроль.

У 1351 Людвіг поступився Бранденбурзьким маркграфством своїм молодшим братам за можливість єдиновластного правління у Верхній Баварії. Він планував навіки об'єднати Тіроль з Баварією і створив єдину адміністрацію для обох своїх князівств. З публікацією у 1356 Золотої Булли Карла IV, що обмежила коло німецьких князів, які мають право обрання імператора сімома курфюрстами (Баварія не входила до переліку), почався новий виток конфлікту між Людвігом V та імператором.

У 1359 Людвігу вдалося досягти за допомогою Габсбургів, також незадоволених політикою Карла IV, зняття церковного відлучення з себе і своєї дружини.

У вересні 1361 Людвіг V помер дорогою з Тіролю в Мюнхен. Йому успадковував його син Мейнгард III.

Шлюби і дітиРедагувати

Єлизавета (1326? — 1345?)
Герман (13431360)
Мейнхард III (13441363), герцог Верхній Баварії і граф Тіролю

ПосиланняРедагувати

Попередник
Людвіг IV
  Маркграф Бранденбургу
13231351
  Наступник
Людвіг VI
Оттон V
Попередник
Людвіг IV
  Герцог Баварії
13471349
  Наступник
розділене на Верхню
і Нижню Баварію
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118574876 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.