Фердинанд Марія (курфюрст Баварії)

Фердинанд Марія Миролюбний (*Ferdinand Maria der Friedliebende, 31 жовтня 1636 — 26 травня 1679) — 2-й курфюрст Баварії у 16511679 роках.

Фердинанд Марія
Paul Mignard - Portrait of the Elector Ferdinand Maria of Bavaria.jpg
Народився 31 жовтня 1636(16361031)
Мюнхен
Помер 26 травня 1679
Обершляйсгайм, Мюнхен, Верхня Баварія, Баварія
Поховання Theatine Churchd
Громадянство
(підданство)
Німеччина
Національність німець
Діяльність політик, Imperial vicar
Титул курфюрст Баварії
Посада Курфюрст
Термін 1651—1679 роки
Попередник Максиміліан I
Наступник Максиміліан II
Конфесія католицтво
Рід Віттельсбахи
Батько Максиміліан I
Мати Марія-Ганна Австрійська
Брати, сестри  • Maximilian Philipp Hieronymus, Duke of Bavaria-Leuchtenbergd
У шлюбі з Генрієта Аделаїда Савойська
Діти 4 сина і 3 доньки
Нагороди
Орден Золотого руна

ЖиттєписРедагувати

РегентствоРедагувати

Походив з династії Віттельсбахів. Старший син Максиміліана I, курфюрста Баварії, і Марії Ганни Габсбург (доньки імператора Фердинанда II). Народився у 1636 році в Мюнхені. Навчався під опікою єзуїтів. 8 грудня 1650 Фердинанд Марія одружився на доньці савойського герцога Віктора Амадея I.

У 1651 році після смерті свого батька успадкував Баварію та титул курфюрства. Але протягом 1651—1654 років реальну владу здійснювала регентша-мати Марія Анна і курадміністратор стрийко — герцог Альбрехт Лейхтенберзький.

ПравлінняРедагувати

Фердинанда Марію офіційно короновано на герцога і курфюрста 31 жовтня 1654 року. Його абсолютистський стиль правління багато в чому визначив підхід інших німецьких монархів того часу до керівництва державними справами.

Його глибока відданість католицькій церкві визначила зовнішньополітичний союз з Францією, а втім Фердинанд Марія побоювався вступати у відкриту конфронтацію з Габсбургами і саме цим пояснювалося його рішення не висувати свою кандидатуру на виборах імператора Священної Римської імперії в 1657 році після смерті Фердинанда III, незважаючи на відповідне звернення Жюля Мазаріні, першого міністра Франції (1655 року). 1658 році підтримав обрання Леопальда Габсбурга імператором. Натомість Фердинанд Марія дістав підтримку імператора в боротьбі за імперське вікарство з Карлом Людвігом, курфюрством Пфальцу.

Фердинанд Марія відрізнявся досить помітною на ті часи ощадливістю й істотно поліпшив фінансове становище Баварії. Водночас сприяв відновленню сільського господарства та промисловості після спустошень Тридцятирічної війни. У цьому намагався наслідувати меркантелістську політику французького міністра Кольбера.

У 1662—1664 роках Фердинанд Марія підтримав Габсбургів у їхньому конфлікті з Османською імперією, спрямувавши невеличкий допоміжний загін. У 1670 році уклав союз з Францією на 10 років. Фердинанд Марія зобов'язувався підтримувати Бурбонів у претензіях на іспанську спадщину. Натомість Франція повинна була сплатити 180 000 талерів одноразово і зобов'язалася заплатити 400 000 талерів на рік, якщо б Баварія брала участь у війні. На ці гроші курфюрст модернізував баварську армію за французьким зразком.

Під час франко-голландської війни 1672—1678 років Баварія трималася офіційного нейтралітету. Водночас курфюрст розпочав перемовини з Республікою Об'єднаних Провінцій (Нідерландами) щодо влаштування баварської колонії неподалік від Нового Амстердама (сучасний Нью-Йорк), втім швидко відмовився від цього наміру. У 1680 році Фердинанд Марія влаштував шлюб старшої доньки з сином французького короля Людовика XIV — Людовиком Великим дофіном.

Впровадив перший баварський адміністративний кодекс для місцевих органів влади. 1669 року після довгої перерви з 1612 року зібрався баварський сейм, що не відрізнявся багатолюдністю. Він став останнім. З цього часу усі права сейму перейшли до постійної станової комісії, що мала назву станової управи (Landschafts Verordnung), спочатку обиралася тільки на 9 років.

1674 року велика пожежа знищила значну частину резиденції курфюрства в Мюнхені. Згодом приділяв увагу відновленню палаців і міста. Помер 1679 року в палаці Шлайсгайм (стара будівля) неподалік від Мюнхена й похований у крипті Театінеркірхе. Йому спадкував старший син Максиміліан-Емануїл.

МеценатРедагувати

Фердинанд Марія залишив помітний слід у галузі баварської культури і мистецтва як покровитель італійського бароко, чому сприяло одруження Фердинанда Марії на принцесі Савойського дому. З Італії прибули музики, художники та скульптори. У 1657 році було зведено Опернхаус, що став першим у Німеччині. У 1663 році в Мюнхені розпочалося будівництво Театінеркірхе на знак вдячності за народження спадкоємця престолу майбутнього Максиміліана II.

У 1664 році за наказом курфюрста почалося будівництво палацу Німфенбург у західній частині Мюнхена. За Фердинанда Марії набуло європейської популярності Штарнберзьке озеро як місце проведення численних свят за участю венеціанських гондол.

РодинаРедагувати

Дружина — Генрієта-Аделаїда, донька Віктора-Амадея I, герцога Савойї

Діти:

  • Максиміліан-Емануїл (1662—1726), курфюрст Баварії у 1679—1726 роках
  • Людвіг-Амадей-Віктор (1665)
  • Каетан-Марія-Франц (1670)
  • Йозеф-Клеменс-Каетан (1671—1723), архієпископ-курфюрст Кельнський
  • Марія-Анна-Христина-Вікторія (1660—1690), дружина Людовика Бурбона, дофіна Франції
  • Луїза-Маргарита-Антонія (1663—1665)
  • Віоланта-Беатриса (1673—1731), дружина принца Фердинандо де Медічі
  • син (1666)

ДжерелаРедагувати

  • Harro Georg Raster: Der kurbayerische Hofrat unter Kurfürst Ferdinand Maria 1651—1679. Funktion, Ausbau, Personal und Umfeld. München 1994.
  • Annette Bangert: Elector Ferdinand Maria of Bavaria. Bavarian imperial politics during the interregnum 1657–58. München 2008, ISBN 978-3-8316-0772-3.