Марія Анна Баварська (1574—1616)

принцеса Баварії

Марія Анна Баварська (нім. Maria Anna von Bayern; 18 грудня 1574, Мюнхен — 8 березня 1616, Грац) — перша дружина ерцгерцога Фердинанда II.

Марія Анна Баварська
Joseph Heintz d. Ä. 005.jpg
Народилася 8 грудня 1574
Мюнхен, Баварія
Померла 8 березня 1616(1616-03-08)[1] (41 рік)
Ґрац, Штирія, Австрія[2][3]
Поховання Ґрац
Громадянство
(підданство)
Німеччина
Діяльність аристократ
Титул Герцог
Рід Віттельсбахи
Батько Вільгельм V
Мати Renata of Lorrained
Брати, сестри
У шлюбі з Фердинанд II Габсбург
Діти Фердинанд III Габсбург, Марія Анна Австрійська, Цецилія Рената Австрійська, Archduke Leopold Wilhelm of Austriad, Archduke John Charles of Austriad, Karl von Habsburgd[1] і Christine von Habsburgd[1]

БіографіяРедагувати

Принцеса Марія Анна була старшою дочкою герцога Баварії Вільгельм V (15481626) та його дружини Ренати Лотарінгської (15441602). По батькові — внучка баварського герцога Альбрехта V і Анни Австрійської.

23 квітня 1600 вийшла заміж за кузена ерцгерцога Фердинанда II, старшого сина своєї тітки Марії Анни Баварської і Карла Штирійського. Цей шлюб в черговий раз скріпив зв'язку династій Віттельсбахів та Габсбургів. Незважаючи на політичні мотиви, шлюб був щасливим. Марія Анна не втручалася в політичні справи і померла до того, як її чоловік став королем Угорщини, Чехії та імператором Священної Римської імперії1619).

Похована в мавзолеї Граца. У 1622 імператор Фердинанд II одружився з принцесою Елеанорою (15981655).

Діти

У Марії та Фердинанда II було семеро дітей:

ДжерелаРедагувати

  1. а б в Lundy D. R. The Peerage
  2. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #120099942 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. Dr. Constant v. Wurzbach Habsburg, Maria Anna von Bayern // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt habenWien: 1856. — Vol. 7. — S. 23.