Фердинанд III Габсбург

	Фердинанд III; нім. Ferdinand III
	[[Файл:\|90px\|Фердинанд III]]
	Римський Імператор
	Римський Імператор
18 листопада 1637 — 2 квітня 1657
Коронація:	18 листопада 1637
Попередник:	Фердинанд II
Наступник:	Леопольд I
	Король Ґаліції і Лодомерії
1625 — 2 квітня 1657
Попередник:	Фердинанд II
Наступник:	Фердинанд IV
Народження:	13 липня 1608[…]; Ґрац, Штирія
Смерть:	2 квітня 1657[…] (48 років); Відень, Габсбурзька монархія
Поховання:	Імператорський склеп
Країна:	Угорщина
Релігія:	католицька церква
Рід:	Габсбурги
Батько:	Фердинанд II Габсбург
Мати:	Марія Анна Баварська
Шлюб:	Марія Анна Іспанська, Maria Leopoldine of Austriad і Елеонора Ґонзаґа
Діти:	Фердинанд IV Габсбург, Маріанна Австрійська, Леопольд I Габсбург, Archduke Karl Joseph of Austriad, Елеонора Марія Австрійська, Марія Анна Йозефа Австрійська, Philip August von Habsburgd, Maximilian Thomas Erzherzog von Österreichd, Marie von Habsburgd, Theresia Maria Josefa von Habsburgd і Ferdinand Josef Alois Erzherzog von Österreichd
Автограф:
Нагороди:
	Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Фердинанд III.

Фердина́нд III Га́бсбург (нім. Ferdinand III.; 13 липня 1608 — 2 квітня 1657) — імператор Священної Римської імперії з 1637 року, король Угорщини (частини королівства з 1625 року, повністю у 1637-1647 роках), титулярний король Галичини і Волині, король Богемії (1627-1646). Син Фердинанда II і Марії Анни (8 грудня 1574 — 8 березня 1616), дочки герцога Баварського Вільгельма V.

РодовідРедагувати

Фердинанд I,
Римський Імператор, Король Галичини і Волині

Карл II

Анна I,
Королева Галичини і Волині

Фердинанд II,
Римський Імператор, Король Галичини і Волині

Альбрехт V,
Герцог Баварії

Марія Анна Баварська

Анна Габсбург,
Герцогиня Баварії

Фердинанд III,
Римський Імператор, Король Галичини і Волині

Альбрехт V,
Герцог Баварії

Вільгельм V

Анна Габсбург,
Герцогиня Баварії

Марія Анна Баварська

Франциск I,
Герцог Лотаринґії

Рената Лотаринґзька

Крістіна Данська,
Принцеса Данії

Хоча ще у 1625 році, за життя батька, він був коронований королем Угорщини, а в 1627 році королем Богемії, проте імператор Фердинанд II не давав йому втручатися в справи. Тільки останніми роками життя батька, особливо після смерті Валленштайна, Фердинанд III почав активну політичну діяльність.

У 1634 році (6 вересня і 7 вересня) він завдав шведам важкої поразки при Нердлінгені (Тридцятирічна війна), після чого його війська повністю розграбували Вюртемберг та інші землі, що потрапили їм до рук. Після смерті батька в 1637 році Фердинанд III успадкував владу батька, цілком безперешкодно, частково завдяки популярності, яку він здобув собі Нердлінгенською перемогою.

Він менше підкорявся єзуїтам, ніж його батько, а проте, незважаючи на бажання закінчити нескінченну і руйнівну війну, довго не погоджувався навіть на найскромніші поступки протестантам. У 1647 році Фердинанд III ледь не потрапив у полон до шведського керівника партизанів-наїзників Гельмгольда Врангеля, його ледве встигли врятувати.

У 1648 році Фердинанд III погодився, нарешті, на укладення Вестфальского миру, що дав певні права протестантам імперії. Звільнити свої володіння від військових і розбійницьких зграй, що тероризували населення, Фердинанду III вдалося лише в 1654 року. Імператор був також обдарованим музикантом і композитором.