Вестфа́льський мир 1648 (нім. Westfälischer Friede) — завершив Тридцятирічну війну 1618—1648 років. Підписаний у Мюнстері 24 жовтня 1648.

Вестфальський мир
Зображення
Місце розташування Prinzipalmarktd, Мюнстер, Священна Римська імперія
Osnabrück Town Halld, Оснабрюк, Священна Римська імперія
Дата й час 24 жовтня 1648
Сторона, яка підписала Священна Римська імперія, Шведська імперія, Королівство Франція, Hispanic Monarchyd, Швейцарія і Голландська республіка
CMNS: Вестфальський мир у Вікісховищі
Реформація
* 95 тез
* Формула згоди
* Контрреформація

Історія ред.

 
Мир в Мюнстері, картина Хальста, XVII ст.

Ще в 1638 Папа і данський король закликали до припинення війни. Два роки після цього ідею підтримав німецький рейхстаг, який зібрався вперше після тривалої перерви. 25 грудня 1641 відбулося підписання попереднього мирного договору, за яким імператор, що представляв також Іспанську імперію, а, з другого боку, Шведська імперія і Королівство Франція заявили про свою готовність скликати у вестфальських містах Мюнстері і Оснабрюці конгрес для укладення загального миру. У Мюнстері велися переговори між Королівством Франція і імператором. В Оснабрюці — між імператором і Шведською імперією.

Гостра боротьба розгорнулася вже навколо питання про те, хто має право брати участь в роботі конгресу. Франції і Швеції вдалося подолати опір імператора і добитися запрошення князів імперії.

 
Мапа Європи після підписання Вестфальського миру 1648 року

У результаті конгрес вийшов найбільш представницькою нарадою в історії Європи: на ньому були присутні делегації 140 суб'єктів імперії та 38 інших учасників.

Імператор Фердинанд III Габсбург був готовий піти на великі територіальні поступки (більші, ніж довелося віддати у результаті), але Королівство Франція зажадало таких поступок, про які він спочатку навіть не думав.

Імператор повинен був відмовитися від підтримки Іспанської імперії і не втручатися в справи Бургундії, яка формально була частиною імперії. Національні інтереси узяли гору над династичними. Імператор підписав всі умови фактично сепаратно, без іспанського кузена.

Укладений 24 жовтня 1648 року одночасно в Мюнстері і Оснабрюці мирний договір увійшов до історії під найменуванням Вестфальського.

 
Священна Римська Імперія в 1648

Окремий договір, підписаний дещо раніше, припиняв війну між Іспанською імперією і Нідерландами. Вони, а також Швейцарія, визнавалися незалежними державами. Неврегульованою залишилася тільки війна між Іспанською імперією і Королівством Франція, яка продовжувалася до 1659.

За умовами миру, Королівство Франція отримало Південний Ельзас і Лотарінгське єпископство Мец, Туль і Верден, Шведська імперія — острів Рюген, Західну Померанію і герцогство Бремен, плюс контрибуцію в 5 млн талерів. Курфюрство Саксонія — Лузацію, Маркграфство Бранденбург — Східну Померанію, архієпископство Магдебург і єпископство Мінден. Курфюрство Баварія — Верхній Пфальц, баварський герцог став курфюрстом.

Значення ред.

Сучасні історики розглядають Вестфальський мир як подію, яка заклала основи сучасного світового порядку — поділу світу на національні держави і появу пов'язаних з цим принципів міжнародного права. В деякому розумінні саме Вестфальський мир заклав основи сучасної Європи, більша частина якої входила в ті часи до сфери впливу Священної Римської Імперії.

Цей мир фактично зрівняв в правах реформоване християнство (різні протестантські церкви) з римо-католицьким християнством. На міжнародному рівні був визнаний принцип — чия держава того й віра. Окрім того, в міжнародній політиці з'явилось поняття — Вестфальська система — яка забезпечувала суверенітет держави на своїй території.

Вивчаючи Вестфальський мир і Тридцятилітню війну в Європі, слід пам'ятати про інші події, які відбувалися в той час — англійська революція під проводом Кромвеля і українська визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, яка зробила свій внесок у розвал Речі Посполитої.

Див. також ред.

Література ред.

  • М. Т. Капітоненко. Вестфальський мир 1648 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
  • Поршнев Б. Ф. Тридцатилетняя война и вступление в неё Швеции и Московского государства. — М., 1976.
  • Ивонина Л. И., Прокопьев А. Ю. Дипломатия Тридцатилетней войны. — Смоленск., 1996.
  • Абрамсон М. Л., Гуревич А. Я., Колесницкий Н. Ф. История средних веков. — Москва., 1964.
  • Шиллер И. К. История Тридцатилетней войны. Собр. соч. в 8 тт. М., 1957, т.5.

Посилання ред.