Олаус Петрі
Олаус Петрі (лат. Olaus/Olavus Petri, швед. Olof Pettersson; 6 січня 1493, Еребру — 19 квітня 1552, Стокгольм) — діяч шведської Реформації та письменник. Брат Лаурентіуса Петрі Неріціуса.
| Олаус Петрі | |
|---|---|
| лат. Olaus Petri | |
 Пам'ятник Олаусу Петрі біля Кафедрального собору Стокгольма; скульптор — Теодор Лундберг | |
| Ім'я при народженні | Улоф Петтерсон (швед. Olof Pettersson) |
| Народився | 6 січня 1493 Еребру, Швеція |
| Помер | 19 квітня 1552 (59 років) Стокгольм, Швеція |
| Поховання | Церква святого Миколая[1] |
| Громадянство |  Швеція |
| Діяльність | шведський реформатор, письменник, священник і теолог |
| Alma mater | Університет Уппсала |
| Знання мов | шведська[2] |
| Magnum opus | Біблія Густава Вази |
| Конфесія | лютеранство |
| Брати, сестри | Laurentius Petrid |
| У шлюбі з | Kristinad[3] |
Життєпис
ред.Народився в сім'ї коваля. Навчався в Уппсальському університеті, потім в Лейпцигу. У 1516—1518 роках навчався в Віттенберзькому університеті. Під час перебування в Німеччині Петрі познайомився з чільними діячами Реформації Філіппом Меланхтоном і Мартіном Лютером, ставши послідовником їх ідей.
У 1519 році разом з братом повернувся на батьківщину і разом з ним почав проповідувати ідеї Реформації в дусі лютеранства. У 1520 році отримав сан диякона в Стренгнесі. У цьому ж році вирушив до Стокгольма на коронування данського короля Кристіана II, який, розбивши війська регента Швеції Стена Стуре, захопив Стокгольм. Під час подій Стокгольмської кривавої лазні 8-9 листопада 1520 р. ледь не загинув, але був врятований німцем, з яким він познайомився ще у Віттенберзі, що представив його своїм одноплемінником.
1523 року на престол зійшов новий король Густав I Ваза. Роком пізніше Петрі при заступництві Густава I був призначений секретарем Стокгольма та отримав право проповідувати в головній церкві Стокгольма.
Бувши священником, він активно проповідував ідеї Реформації, різко висловлювався стосовно Католицької церкви. У жовтні 1524 р. він та його брат були відлучені від церкви через єресі, проте це не змінило погляди Петрі — адже він мав сильного прихильника в особі короля Швеції. 1525 року він одружився і вперше став вести меси шведською мовою. Петрі поширював нові ідеї не тільки проповідями, але і книгами: був один з учасників перекладу шведською мовою Нового Заповіту (1526), видав книгу протестантських псалмів «Шведські пісні» (1530), був автором історичної праці «Шведська хроніка» («Sver cronika») (крит. вид. Клемінга, 1860 р.), складена на підставі стародавніх джерел, і першого драматичного твору шведською мовою — «Комедія про Товії» (1550).
1531 року, не без впливу братів Петрі, король проголосив Швецію лютеранською країною. У цьому ж році Петрі зайняв пост королівського канцлера, на якому прослужив до 1533 року. У 1539 р. прийняв став пастором. Але через кілька місяців відносини Петрі та короля погіршилися. Викликавши проти себе невдоволення короля запереченнями проти передачі церковного майна на світські цілі, Петрі за недонесення про складену проти короля змову, про яку йому було повідомлено на сповіді, 2 січня 1540 р. був засуджений судом до страти, але був помилуваний. Смертна кара була замінена грошовим штрафом. Згодом відбулося його примирення з королем.
1542 року Петрі став інспектором стокгольмських шкіл, а в 1543 — дияконом у церкві Святого Миколая в Стокгольмі, де він був похований по смерті.
1898 року біля кафедрального собору Стокгольму було встановлено монумент Олаусу Петрі. На честь Олауса Петрі названі камерний хор і церква в Стокгольмі (швед. Olaus Petri kyrka), церква та школа в Еребру (швед. Olaus Petriskolan).
Олаус Петрі — головний герой п'єси А. Стріндберга «Местер Улуф».
Див. також
ред.| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Olaus Petri |
- Біблія Густава Вази — перша Біблія шведською мовою, над перекладом якої працював Олаус Петрі.
Примітки
ред.- ↑ Boken Storkyrkan en central. (sparad automatiskt) (швед.) [Архівовано 2016-08-24 у Wayback Machine.], Lasse Öhrlund, Stockholm, — 2013. — С. 33, 101. — 201 с.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Olavus Petri — 1917.
Джерела
ред.- Олай Петри // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. II. — С. 336. (рос. дореф.)
- «Olaus Petri» / Nordisk familjebok, «Nordisk familjeboks förlags aktiebolag», Sztokholm, 1914, — T.20 — ss. 583—584 (швед.) [Архівовано 16 лютого 2019 у Wayback Machine.].
Посилання
ред.- Tontti, Jarkko: Olaus Petri And The Rules For Judges. Associations — Journal for Social and Legal Theory Vol. 4., 2000, No.1, p. 113—128. (англ.)
- Svenskt Biografiskt Handlexikon (швед.) [Архівовано 19 грудня 2012 у Wayback Machine.], 1905. II — p. 281.
- Petri Olaus, Nordisk familjebok (1914), стаття про Олауса Петрі, с.580 (швед.) [Архівовано 5 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Пам'ятні дати 2002, коротка біографія в честь 450-ліття з дня смерті
|
|
Це незавершена стаття про особу Швеції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |