Альбрехт I (герцог Баварії)

Альбрехт I (нім. Albrecht I; 25 липня 1336 — 13 грудня 1404) — герцог Баварії у 13471349 роках, герцог Нижньої Баварії у 13491353 роках, герцог Баварія-Штраубінський у 13531404 роках, граф Голландії, Геннегау та Зеландії у 13881404 роках.

Альбрехт I
нім. Albrecht
Albert1.jpg
Народився 25 липня 1336(1336-07-25)[1][2]
Мюнхен, Баварія
Помер 13 грудня 1404(1404-12-13) (68 років)
Гаага, Священна Римська імперія
Поховання Гаага
Країна Німеччина
Національність німець
Діяльність політик
Знання мов німецька
Титул герцог Баварії
Посада герцог Баварії[d]
Термін 1347—1404 роки
Попередник Людвіг IV
Наступник Вільгельм II
Конфесія католицтво
Рід Віттельсбахи
Батько Людовик IV
Мати Маргарита I (графиня Голландії)
Брати, сестри Beatrice of Bavariad, Elisabeth of Bavariad, Agnes of Bavariad, Margaret of Bavaria, Duchess of Slavoniad, Matilda of Bavaria, Margravine of Meissend, Людвіг I, Людвіг V, Стефан II, Оттон V і Вільгельм I
У шлюбі з Маргарита Бжезька, Margaret of Cleves, Duchess of Bavaria-Straubingd і Margaret of Cleves, Duchess of Bavaria-Straubingd
Діти Іоганн III[2], Joanna Sophia of Bavariad, Альбрехт II, Вільгельм II, Маргарита Баварська, Joanna of Bavariad[2], Katherine of Bavariad[2] і Willem I van Beieren-Schagend
Нагороди
орден Підв'язки
Герб

ЖиттєписРедагувати

Герцог БаваріїРедагувати

Походив з династії Віттельсбахів. Третій син Людвіга IV, імператора Священної Римської імперії та герцога Баварського, і Маргарити Голландської. Народився у 1336 році у м. Мюнхен.

1347 році після смерті батька Альбрехт I став правити Баварією разом зі своїми братами Людвігом V, Людвігом VI, Стефаном II і Вільгельмом I.

Втім доволі швидко в державі настав розгардіяш через велику кількість правителів з політичними амбіціями. У 1349 році за Ландсберзькою угодою Аольбрехт I разом з братами Стефаном II і Вільгельмом I отримав в спільне управління герцогство Нижня Баварія. Того ж року разом з братом Людвігом VI відмовився від прав на графства Голландія, Геннегау та Зеландія на користь брата Вільгельма I.

У 1353 році за Регенсбурзькою угодою зі зведеним братом Стефаном II розділив Нижню Баварію, при цьому з Вільгельмом I отримав герцогство Баварію-Штраубінське. Того ж року в Пассау оженився на доньці Людовіка, князя Бжезького. Оскільки Вільгельм I більше уваги приділяв нідерландським графствам, Альбрехт I зосередив владу в Баварії-Штраубін. Своєю резиденцією обрав місто Штраубін.

У 1357 році, коли Вільгельм I став виявляти ознаки божевілля за наказом Альбрехта I того було у 1358 році запроторено до замку Ле-Кенуа. При цьому Альбрехт I став регентом графств Голландія, Зеландія, Геннегау, а також повністю перебрав владу над Баварія-Штраубінським графством. Разом з тим у 1358 році перебрався до Гааги.

У 1363 році підтримав свого зведеного брата Стефана II у боротьбі проти Рудольфа IV, герцога Австрії. 1364 року вимушений був протистояти претензіям Едуарда III, короля Англії, від імені своєї дружини на графство Геннегау. Втім Генеральні штати цього графства у 1365 році році підтримали Альбрехта I. Остаточно питання вирішено на його користь під час перемовин у Лондоні.

Граф Голландії, Зеландії та ГеннегауРедагувати

1386 року померла його дружина. У 1388 році офіційно став володарем Голландії, Зеландії та Геннегау. Для управління герцогством Баварія-Штраубін він призначив своїм співволодарем сина Альбрехта, який до 1397 року керував цим герцогством.

У Альбрехта I було багато коханок, втім проблеми почалися, коли він зробив своєю фавориткою Алейду ван Пулгест з Партії Тріски, яка набула значний політичний вплив. У відповідь Партія гачків уклало союз з сином Альбрехта I — Вільгельмом, — після чого влаштувала змову, і вересневої ночі 1392 року Алейду було вбито в Гаазі. У відповідь Альбрехт I почав переслідувати представників Партії гачків, захоплюючи один замок за одним. Його син Вільгельм не відчував себе в безпеці, і перебрався жити до Геннегау, а у 1394 році втік до Англії. В цей час у 1393 році Альбрехт I оженився на доньці герцога Клевського.

З 1395 року розпочав війну проти фрізів. Незважаючи на те, що він перемагав їх знову і знову, але так і не підкорив повністю. Помер у 1404 році в Гаазі. Його спадкоємцем став син Вільгельм II.

РодинаРедагувати

1. Дружина — Маргарита, донька Людовіка I, князя Бжецького та Легніцького

Діти:

  • Катарина (1361—1400), дружина Вільгельма I, герцога Гельдерна та Юліха
  • Іоганна (1362—1386), дружина Вацлава I, імператор Священної Римської імперії
  • Маргарита (1363—1423), дружина Жана Безстрашного, герцога Бургундії
  • Вільгельм (1365—1417), герцог Баварія-Штраубін
  • Альбрехт (1369—1397), герцог Баварія-Штраубін
  • Іоганна-Софія (1373—1410), дружина Альбрехта IV Габсбурга, герцога Австрії
  • Іоганн (1374/1376 — 1425), єпископ Льєжу

2. Дружина — Маргарита, донька Адольфа I, графа Клеве

дітей не було

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Laetitia Boehm: Das Haus Wittelsbach in den Niederlanden. In: Zeitschrift für bayerische Landesgeschichte. Band 44, 1981, S. 93–130, insbesondere S. 111—115
  • Dorit-Maria Krenn: Albrecht I. von Straubing-Holland. In: Straubinger! 23 kurze Porträts. Attenkofer, Straubing 2007, ISBN 3-936511-39-X, S. 14–18.