Відкрити головне меню

Ву́лиця Менци́нського — вулиця в Галицькому районі Львова, в районі долішньої частини вулиці Городоцької. Простягається від площі Генерала Григоренка на північ до вулиці Городоцької.

Вулиця Менцинського
Львів
Вигляд з площі Генерала Григоренка
Вигляд з площі Генерала Григоренка
Місцевість нижня Городоцька
Район Галицький район
Назва на честь Модеста Менцинського
Колишні назви
польського періоду (польською) Kołłątaja
радянського періоду (українською) Менжинського
радянського періоду (російською) Менжинского
Загальні відомості
Протяжність 140 м
Транспорт
Рух односторонній
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Забудова історизм, сецесія, класицизм
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Менцинського (Львів) на Вікісховищі

Забудова вулиці: історизм, сецесія, класицизм.

Зміст

Історія назвиРедагувати

Від 1827 року називалася Побригідська, оскільки виходила до колишнього монастиря бригідок, де на той час була відома львівська в'язниця «Бригідки»; від 1871 р. — Бригідська (пол. Brygidzka); від 1895 р. — Коллонтая (пол. Kołłątaja), на честь польського політика та публіциста Гуґо Коллонтая. Існувала батярська пісня, де згадується вулиця: «На вулиці Коллонтая, файдулі, файдулі, фай, била баба пуліцая, файдулі, файдулі, фай…»[1]

У часи німецької окупації — Керкерштрассе, у 1950—1991 рр. — Менжинського, на честь російського більшовицького діяча В'ячеслава Менжинського.

Сучасна назва Менцинського — від 1991 р., на честь українського оперного співака Модеста Менцинського.

БудинкиРедагувати

 
Дім на вулиці Менцинського, 1 у Львові.

Перед Першою світовою війною, коли було споруджено прибутковий будинок № 5 на пл. Смольки з кінотеатром «Марисенька» (нині — театр «Воскресіння» на пл. Смольки, 5, та будинок єврейської купецької гімназії на вул. Коллонтая, 8, площу Смольки та вулицю Коллонтая сполучив торговий пасаж Грюнерів, нині він не існує[2].

У будинку № 1 у 1950—1960 рр. була майстерня з ремонту меблів, у 1960—1980 рр. — ательє з пошиття портьєр та інформаційне бюро облкниготоргу «Книга поштою», у 1990-х рр. — перший і єдиний у Львові спеціалізований магазин ляльок «Барбі». Нині тут міститься комп'ютерний «Нова-Центр» та крамниця «Джинси».

У будинку № 4 за Польщі була цегельня Шенфельда, від радянських часів працює кав'ярня та магазин автозапчастин і побутової хімії.

У будинку № 5 було єврейське благодійне товариство «Айшел Тора», тут була безкоштовна кухня для учнів львівських єшив. Коли товариство переїхало на нове місце, власник приміщення Мехел Мас влаштував тут синагогу[3].

За № 6 у польські часи виготовляли меблі Lakme, тепер тут бутик «Ілона» та крамниця італійського взуття «Колізей».

В будинку під № 7, за Польщі у 1927 р. містилася редакція часопису «Вікна» — друкованого органу літературного об'єднання західноукраїнських письменників «Горно»[4].

У будівлі № 8 за польських часів була єврейська купецька гімназія, гуртівня аптекарських товарів «Озон» і кравецьке ательє «Поступ». Будинок, як всі прибуткові будинки забудови 1880—1900-х років, мав велике подвір'я, де містилися численні склади та гуртовні, переважно єврейські. У радянський час на першому поверсі було розташоване ательє, де виготовляли меблі на замовлення. Нині — Львівський інститут економіки і туризму.

У будинку № 10 за польських часів були магазини канцелярського приладдя Гюттеля й електротехнічних товарів Тау, тепер — «Брокбізнесбанк» і кафе «Ліана».

У будинку № 12 була аптека Шимона Гая «Під золотим левом».

ПриміткиРедагувати

  1. Spółka Mock i Popielski[недоступне посилання з червень 2019] (пол.)
  2. Будинок на вул. Менжинського, 1 (тепер вул. Модеста Менцинського)
  3. Der Najer Morgen: tugblat, Львів, 18 березня 1936 р., № 65 (їдиш)
  4. Драк М. Революції безсмертя. Місцями революційної слави на Львівщині…С.45

ДжерелаРедагувати