Відкрити головне меню

Одна з найстарших синагог у Львові була дерев'яною, про це свідчать дерев'яні балки, які знайшли при побудові будинку 29 на вул. Бляхарській.[1] Синагоги були важливими урбаністичними елементами, з ними пов'язані імена визначних львівських рабинів, вчених, будівничих, малярів.[2] До Другої світової війни у Львові було понад 200 синагог (понад 40 великих синагог і 160 малих)[3], а загальна кількість всіх синагог, молитовних будинків і приватних мін'янів доходила до 350[4], проте зараз чинна одна синагога — Цорі Ґілод сучасної релігійної громади «Бейс Аарон ве-Ісраель». Від активного колишнього життя львівських юдеїв залишилися дві синагоги та ще кілька невеликих хасидських молитовних будинків.

Відомі синагоги ЛьвоваРедагувати

В самій єврейській громаді численні львівські синагоги підрозділялись на великі синагоги — шул на їдиші (або бейт га-кнесет га-ґадоль на івриті), малі синагоги — шилехл, хасидські синагоги — клойз, доми навчання — бейт-мідраш[5].

Кожна синагога у Львові крім своєї загальноприйнятої назви мала ще одне ім'я на івриті, взяте з вірша Святого Письма, крім Великої міської і Великої передміської синагог[6].

  • Дерев'яна синагога, споруджена в другій половині XIV століття (в районі вул. Бляхарської, 29). Не збереглася. Завдяки археологічним розкопкам було знайдено деякі предмети та елементи конструкції цієї синагоги, зокрема розкішно оздоблені балки з гебрейськими написами.
  • Перша мурована синагога в ґотичному стилі, споруджена на Краківському передмісті 1555 року. Не збереглася.
  • Велика передміська синагога — «Форштатер шул» — була побудована в 1624—1630 роках та розташовувалася на Краківському передмісті (звідки отримала свою назву), на вулиці Божничій, 16 (сучасна назва — Сянська). Після зруйнування синагога не відбудовувалася, на її місці влаштовано сквер, на частині якого пізніше побудований ринок «Добробут». В прибудовах і на верхньому поверсі при Великій передміській синагозі існував ще ряд невеликих синагог:
  • синагога «Зовхей цедек» («різників»),
  • синагога «Меламдім шул» («вчителів»),
  • синагога «Хаютім ґдолім» («великих кравців») — з 1784 р.,
  • синагога «Хаютім ктанім» («малих кравців», ще одна синагога «Хаютім ктанім» була при Міському Бейт-мідраші),
  • синагога «Менакрім»,
  • синагога «Носей катоф» (вантажників),
  • синагога «Маркієй пахім» (бляхарів),
  • синагога «Цаярім» («малярів»).
  • Велика міська синагога — була збудована 1801 р. в стилі класицизму на місці ґотичної з 1555 року.
  • Синагога «Золота Роза» («Синагога Нахмановича», синагога «Турей Загав») — була пам'ятником архітектури ренесансу, святинею львівської єврейської міської общини.
  • Міський Бейт-Мідраш — «Бейт мідраш де-тох га-ір» — на вул. Боїмів, 41 (Староєврейській), зведений в 1797 році, зруйнований в 1941 р. На другому поверсі його був цілий ряд малих синагог:
  • «Клойз Люблін» (з 1811 р.),
  • синагога «Хаютім ґдойлім»[7],
  • синагога «Хніон Далім Хаютім ктанім»,
  • синагога «Шмуклерів»,
  • синагога «Бляхарів»,
  • синагога «Обивщиків»,
  • синагога «Сіфтей ренанім» («Уста оспівують») товариства «Хевра Тегілім» («читаючих Псалми»),
  • синагога «Асирі» («Десятий»), в якому молився обмежений мін'ян з десяти вчених і богобоязних євреїв, які до того ж постились кожен десятий день.
  • Синагога «Бейс-алмін юшон» (Староцвинтарна синагога) або «Бейс-ойлом шул» — на вул. Рапапорта, 2 — одна з найдавніших у Львові, відома з другої половини XVII ст[8]. Зруйнована нацистами.
  • Синагога «Хасидим Шул» — втрачена хасидська синагога. Знаходилась на вул. Божничій, 4 — це на розі нинішніх вулиць Лазневої і Сянської, зведена в 1791 р., зруйнована нацистами в 1941 р.
  • Велика синагога «Асей Тов» («Твори добро»), відома також як синагога Сикстуська , а також «Шайноха шул» — була у гебрейському кварталі на лівому березі річки Полтви, на вулиці Шайнохи, № 6 (раніше Зайтенґассе; нині вул. Банківська). В ній молились представники заможних і аристократичних сімей. Перший запис про неї в документах Львівського маґістрату датується 5 серпня 1828 року. У 1857 р. вона була перебудована в комплексі з будівлею
  •  — Бейт-мідраша, відомого як «Шайноха Бейт-мідраш»[9], за проєктом архітектора Шмідта.
  •  — «Сикстуський клойз» або «Вовчес клойз» (або «Вольфце Шейнблюмс шилехл») — був побудований Мордехаєм Раппопортом і Вольфом (Вовче) Шейнблюмом у подвір'ї Сикстуської синагоги в 1843 році, тут молились і навчались хасиди. Синагога, Бейт-мідраш і клойз були спалені німцями в серпні 1941 року.
  • Синагога «Хадашим» або «Янкеле Ґланцер Шул»[10], вулиця Вугільна, 3. Споруджена 1844 року, була клойзом белзьких хасидів.
  • Поступова Синагога (Темпель) — Львівська поступова (прогресивна) синагога «Гейхал га-неорім» («Храм освічених»), звана «Темпель» (храм), стала першою синагогою реформованого типу в Галичині — з 1846 р. Зруйнована в 1941 р.
  • Синагога «Ковеа ітім ле-Тора» або «Ковеа Ітім шул»[11] на вул. Шпитальній, 4, на розі з вул. Казімежською (Городоцькою). Двоповерхова будівля: на 1-му поверсі була власне синагога, а на 2-му Бейт-мідраш. Зруйнована нацистами.
  • Синагога «Агавас Хесед шель Емес» на вул. Шпитальній, 23[12], заснована в 1913 р.
  • Синагога Лікермана або синагога «Лєв Ісраель» («Серце Ізраїля») — дуже гарна синагога, була побудована на власні кошти Шабсе Лікермана — власника садиби — на вул. Личаківській, 165. Церемонія закладання першого каменя, в якій брали участь головні львівські рабини Арьє Лейб Бройда і Мешулам Салат, відбулась 18 серпня 1910 року в день святкування 80-річчя імператора Франца Йосифа, про що була надіслана святкова телеграма імператорові. Синагога була зруйнована німцями під час окупації.
  • Синагога «Нецах Ісраель» («Вічність Ізраїлю») — на вул. Личаківській, 225. Перебудована на крамницю.
  • Синагога «Зіхрон Йосеф» або «Барахс шул»[13] — побудована Йосефом Барахом у 1897 р. у подвір'ї на вул. Заводській 3. Зруйнована нацистами. Залишились рештки розпису на зруйнованих стінах.
  • Синагога «Зіхрон реб Хаїм Шлойме Феркойф» — на вул. Під Дубом, 7[14].
  • Синагога «Ор га-юшор — Мефоршей га-ям» («Пряме світло» або інша назва «Перепливаючі море» — на честь талмудичної праці одного з видатних львівських рабинів Мордехая-Зеева Еттінґера, 1804—1863) — з 1842 р. на куті вулиць Льва, 3 — Мукачівська, 2. Зруйнована нацистами.
  • Синагога «Га-рав Натанзон»[15], або також синагога «Ребе Йосеф Шоіль», — на вул. Скарбковській (Лесі Українки), 15 на честь рабина Львова Йосефа Шауля Натанзона[16].
  • Синагога «Ребе Йоселе» — одного з учнів «Провидця з Любліна» — клойз на вул. Льва. Була місцем молитви для хасидів і вивчення Тори.
  • Синагога «Ребе Бецалель Маґід» («проповідника») — клойз на вул. Об'яздовій, 8 (Долинського)[17]. В ній молились хасиди з вулиць Замарстинівскій і Жовківській. Також була центром вивчення Тори.
  • Синагога «Ребе Мешулем Зуся» або «Ткацька шул» — клойз львівського рабина-проповідника Мешулема-Зусі[18] (помер у 1855 році), знаходилась на вул. Ткацькій, 5.
  • Синагога «Аґудас гу-рав Мешилем Зисе» — на вул. Старотандетній, 7 (Мулярська)[19].
  • Синагога «Маґід Мешурім» («Проповідник») — на вул. Стрілецькій (Гавришкевича) також на честь львівського рабина-проповідника Мешулема-Зусі.
  • Синагога «Шевет ахім» — на вул. Байзера, 1[20] (Мосяжній). Зруйнована нацистами.
  • Синагога «Хевра кадіша» («Святе братство» — так називалось юдейське похоронне братство) — на вул. Шенявській, 5 (Ужгородській), при синагозі була також єшива «Ец хаїм» («Дерево життя»). Свій власний будинок для синагоги і єшиви подарував благодій Шмуель Каліш. Після переїзду Похоронного братства на інше місце синагога продовжувала бути чинною для всіх мешканців району. Будівля була знесена в 1960-х роках, коли добудовували корпус 1-ї міської клінічної лікарні.
  • Синагога Шпрехера — на подвір'ї вул. Казимірівській, 47 (тепер вул. Городоцька № 45).
  • Бейс Тагара (цвинтарна каплиця) — синагога на Новому єврейському кладовищі (вул. Пилиховська/Євтушенко), зведена в 1912—1913 рр.. Будівля не збереглася.
  • Синагога «Алос Ефраїм»[7], або «Бейс Ойлом шилехл» («Цвинтарна синагога»)[21] — синагога на Новому єврейському кладовищі — вул. Піліховська, 3 (Єрошенка), зведена в 1856 році на кошти Ефраїма Вікселя. Зруйнована нацистами.
  • Великий Бейт-мідраш Передмістя — зведений в 1793 р., 3-поверхова будівля на вул. Божничій, 5 (Сянська). На 1-му поверсі знаходився Бейт-мідраш, на 2-му езрат-нашим (приміщення для жінок), на 3-му поверсі були розташовані ще дві невеликі синагоги. Зруйнований нацистами.
  •  — Синагога «Ор хадаш» («Нове сяйво») — хасидський клойз, що був розташований на верхньому поверсі Великого Бейт-мідраша Передмістя.
  • Синагога «Матан бесетер» — з 1907 р., на вул. Божничій, 7. Зруйнована.
  • Синагога «Оскім бімлехес га-койдеш» («Тих, що займаються святою роботою») на вул. Божничій, 20 — синагога для видавців і друкарів релігійних книг[22].
  • Синагога «Бейт Лехем» — синагога пекарів, з 1912 р., на вул. Старозаконній (М.Удатного), 10. Зруйнована нацистами.
  • Синагога «Шовсей Шабос» («Спочиваючих в Суботу») — заснована в 1880-х роках на вул. Божничій, 15[23] (Сянській) напроти Великої передмістної синагоги, а в 1930-х роках перенесена на пл. Теодора, 5[24]. При синагозі була багодійна кухня, де безкоштовно готували суботні трапези для всіх, хто потребує[25].
  • Синагога «Шомрей Шабат»  («Дотримуючі Суботу») — була споруджена 1878 році Сімхе Менкесом Райшером. Синагога зруйнована нацистами, після війни споруда не була знесена, а перебудована під помешкання. Розташована в подвір'ї приринкового кварталу (пл. Ринок 12).
  • Синагога «Ломдей Шас умішнайот» — на вул. Боїмів, 35 (вул. Староєврейська), заснована львівським рабином Й. Ш. Натанзоном (1810—1875)[26].
  • Синагога «Аґудат Беньямін» — на вул. Боїмів, 46[27].
  • Синагога «Раїм Агивім» — на вул. Боїмів, 35[28].
  • Синагога «Зіхрон Єгуда»— товариства «Майней Га-єшиє та Зіхрон Хаїм Єгуда»на пл. Веклярській (Коліївщини).
  • Синагога «Зіхрон Єкутіель» — на пл. Векслярській[29].
  • Синагога «Пеер міґваот» — невелика синагога на площі Сніжній (пл. Звенигородська) виготовлювачів капелюхів, заснована в 1862 році[30].
  • Синагога «Мецапім лішуа» («Очікуючі на спасіння»)— синагога м'ясників на вул. Сонячній, 14 (Куліша).
  • Синагога «Тіферет бахурім» — на вул. Сонячній.
  • Синагога «Мелехес Генох» — синагога сандлярів, була споруджена 1922—1923 роки архітектором Леоном Каршевським. Розташована у подвір'ї будинку на вул. Балабана, 8. Зберіглися литі металеві колонки ґанку.
  • Синагога «Хойреш Ейцім» — синагога столярів, у подвір'ї на вул. Джерельній, 55. Споруджена на кошти родини Лейбман. Зруйнована нацистами.
  • Синагога «Хойреш Барзель» — синагога слюсарів, інсталяторів і електромонтерів.
  • Синагога «Цорі Ґілод» — благодійного товариства «Цорі Ґілод» на вул. Короля Лєщинського (нині вул. Братів Міхновських) з 1900-х рр., або ще раніше. У 1924 р. на вул. Короля Лєщинского № 4 була зведена нова будівля синагоги за проєктом архітектора Альберта Корнблута (синагога стала називатись «Велика синагога Цорі Ґілод»). Розписана художником Максиміліаном Кугелем зимою 1935—1936 р.[31]. Одна з найгарніших львівських синагог, збереглася до наших днів разом з настінним живописом в інтер'єрі. Повернута львівській юдейській громаді в 1989 р. Є діючою синагогою сьогоднішньої релігійної громади «Бейс Аарон ве Ісраель» («Дім Аарона та Ізраїля»).
  • Велика синагога «Ґал Ейд» («Пам'ятник») — була побудована у 1901 р. на вулиці Королеви Ядвіґи (нині Марка Вовчка), № 14 на кошти Якова Ґала на честь Емануїла Ґала. При синагозі був також зал для проведення одружень. Синагога пережила 1941—1944 роки, але у 1972 р. була переобладнана у Клуб швейної фабрики, а згодом у житловий будинок.
  • Синагога «Коль Ріна вішуа» («Голос співу /молитов/ і допомоги»), побудована в 1905 р. на вулиці Джерельній, № 49. Відома також як синагога «Експрес»[32] товариства вантажників «Експрес». При синагозі був великий зал, де проводили безкоштовно весільні церемонії для бідних наречених і сиріт. В синагозі «екпресників» була також розташована єшива «Махазікей ломдей Тора». У 1955 році руїни синагоги було використано як фундамент для будівництва нового житлового будинку.
  • Синагога «Огель єшарім» («Намет чесних») — побудували у 1901 р. за проєктом архітектора Яна Ерделі у стилі неокласицизму за залізничним вокзалом, у районі Богданівки, на перетині вулиць Городоцької і нині вже не існуючої Фабричної. Спалена німцями в серпні 1941 року.
  • Синагога «Бейт Йосеф» або «Філіпп шилехл»[33] — велика будівля на території парового млину Йозефа Філіппа на вул. Якуба Германа, 9 (тепер вул. Лемківська). Зруйнована нацистами.
  • Синагога «Бейт Єгуда» або «Ребе Лейбеле Кілоковер клойз» — був в маленькому будинку на лівому березі ріки Полтви, на тому місці де згодом при забудовлі вулиці Пелтевній (тепер проспект Чорновола) був зведений будинок за № 1[34].
  • Синагога «Кушевича Шул» — на вул. Кушевича[35].
  • Синагога «Ішрей лєв» — на вул. Різницькій (Наливайка), 13 на першому поверсі[36].
  • Синагога «Олеський клойз» — на вул. Різницькій, 11 (Наливайка), заснований в 1913 році.
  • Синагога «Ребе Еліезер Любачер» — клойз на вул. Різницькій, 14. Заснував її Е. Любачер, онук белзьких цадиків, проіснувала до 1915 р.
  • Синагога «Аґудас Єшурім» — на вул. Станіслава, 6 (Тіктора), в ній молились також дільці львівської біржи, що була поруч.
  • Синагога «Бейс Дувід» («Дім Давида») або «Чортковер клойз» на вул. Леонтовича, 19 була обладнана в квартирі, яка займала чотири дуже великі кімнати, майже як зали. Клойз було засновано в 1914 році, коли багато чортковських хасидів з числа біженців 1-ї світової війни оселились у Львові.
  • Синагога «Стреліський клойз» в занедбалому будинку на вул. Старозаконній (М.Удатного), заснована в 1825—1826 рр. хасидами ребе зі Стреліська (Нові Стрілища). Коли хасиди побудували собі новий клойз, стара синагога стала місцем молитви для довколишних мешканців. Згодом старенька будівля зруйнувалась.
  • Синагога «Стреліський клойз» — «Бейт Йосеф» — нова синагога стреліських хасидів на вул. Овочевій, 14. Велика нова будівля з електричним освіщенням, з галереями для жінок на 2-му поверсі. Урочисте відкриття синагоги відбулось 6 листопада 1932 року[37].
  • Синагога «Стретінер клойз»[38].
  • Синагога «Бейт Цві Зеев Рапп» або «Рапп шул»[39] на вул. Берка Йоселевича (Маєра Балабана), 5 на 1-му поверсі. Перебудована під магазин.
  • Синагога «Кегілат Шабат» з 1924 року містилась на вул. Берка Йоселевича (М. Балабана), 20[40].
  • Синагога «Аґудас Цві Зеев Келлер» або «Келлерс шул»[11] — на вул. Генінґа, 2[41] (Харківська) на куті з вул. Личаківській.
  • Синагога «Керем Хемед» («Виноградник жадання») — синагога торговців овочами[8] на вул. Веселій, 4.
  • Синагога «Лінас га-цедек» на вул. Ветеранів, 2.
  • Синагога «Яд Харуцим» — з 1896 р., дуже гарна синагога в будинку львівського відділення Товариства єврейськіх ремісників «Яд Харуцим» («Рука моторних») на вул. Бернштайна, 11 (Шолом-Алейхема) на першому поверсі з окремим входом. Синагога не належала власне товариству «Яд харуцим», цілий рік в ній молились заможні євреї, вона відома також як синагога «Іммердоєр шул»[39] на честь купця Іммердоєра, який пожертвував велику суму на її побудову. Крім цієї синагоги, на великі свята проводилися молитви також і в залах самого товариства «Яд харуцим», де збиралась величезна кількість молящихся.
  • Синагога «Тікват Ціон» — на вул. Бернштайна, 14 (Шолом-Алейхема), з 1906 року, синагога товариства «Тікват Ціон» («Надія Сіона») по поширенню сіонізму між ортодоксальних євреїв[42].
  • Синагога «Аґудас Шломо» за проектом архітектора Саломона Рімера (1899) на вул. Бема, 39 (нині вул. Ярослава Мудрого). Знаходилася в житловому будинку.[43]

На площі Бема ( тепер пл. Князя Станіслава) були три синагоги[44], серед них

  • синагога «Аґудас Ахім» — на вул. Бема,15 (нині вул. Ярослава Мудрого)[45].
  • синагога Баума.
  • Синагога «Ор Шемеш» або «Чопп шул» — на вул. Медовій, 3, побудована на кошти благодія Чоппа. Раніше знаходилась поруч у подвір'ї на вул. Сонячній, 26 (Куліша), від її назви «Ор Шемеш» («Світло сонця») і походить назва вулиці Сонячної. Зруйнована нацистами, зараз на її місці дитячий майданчик.
  • Синагога «Шомерет Хатфіла» — на пл. Стрелецькій, 3 (пл. Д. Галицького)[46].
  • Синагога «Шееріт Ісраель»[47] або «Куліковер клойз» — з 1910 р., на вул. Жовківській, 25 (Б. Хмельницького). Тут в Бейт-мідраші при синагозі в свій час навчався майбутній ізраїльський поет Урі Цві Ґрінберґ. Зруйнована нацистами.
  • Синагога «Мацміях Єшуа» — на вул. Жовківській, 20 (Б. Хмельницького)[29].
  • Синагога «Агават Раїм» — на вул Жовківській, 26[29].
  • Синагога «Юґель Яаков їсмах Ісраель» на вул. Жовківській ,34 (Б. Хмельницького)[29] на 1-му поверсі.
  • Велика синагога «Корте шул»[11] або також «Корите шул»[4] товариства «Ґомел хесед» — на вул. Жовківській, 111 (Б.Хмельницького) біля Жовківської рогатки, названа так через рукав річки Полтви — Корита. Одна з найстаріших синагог Львова, згадується в 1857 р. Територія для її побудови, заповідана одним бездітним євреєм, стала оскаржуватися єзуїтами, і остаточно була викуплена ще за часи львівського рабина Якова-Мешулема Орнштайна (1775—1839). Зруйнована нацистами.
  • Синагога «Аґудат Реїм» — на вул. Городоцькій, 34 (тепер вул. Городоцька, 70).
  • Синагога «Поейл Цедек» («Творячий справедливість») — на пл. Краківській, 3 (Осмомисла)[29].
  • Синагога «Поалей Хесед»[48].
  • Синагога «Хесед ве-емет ле-Аврагам» — на вул. Міхала (Реміснича) на Замарстинові, заснована в 1901 році[49].
  • Синагога «Ахіезер» («Братська підтримка») в пасажі Гаусмана, 7 (тепер проїзд Крива Липа) на 3-му поверсі. Синагога спілки російських євреїв «Ахіезер», заснована біженцями 1-ї світової війни з Проскурова (Івано-Франківськ) в 1920 р. З кінця 1933 року синагога знаходилась в новому приміщенні на вул. Костюшка, 2, інший вхід був з вул. Сикстуської, 16 (Дорошенка), через подвір'я наліво.
  • Синагога «Галвуот Хейн» благодійного товариства підтримки дрібних торгівців «Галвуот Хейн» («Безоплатної позички»)[50].
  • Синагога «Томхей Аніім» товариства підтримки бідних «Томхей Аніім ністурім»[38].
  • Синагога «Томхей Тмімім»[51].
  • Синагога «Сомхей Далім» («Підтримуючих бідняків»).
  • Синагога «Хеврат Бней леває» товариства по проведенню похорон на вул. Овочовій, 14.
  • Синагога «Тов умейтів»[52].
  • Синагога «Малбіш Арумім»[53].
  • Синагога «Нойсе Холов»[54].
  • Синагога «Бейс єсоймім» на першому поверсі Дому сиріт Єврейської релігійної громади на вул. Янівській, 34 (тепер Середня школа № 33 на вул. Шевченка). Синагогу заснував філантроп і суспільний діяч Шимон Шаф за вказівкою графа Казимира Бадені. Вона мала вигляд малого Темпля з розписами і написами зі Святого Писання на стінах. Єврейський Дім сиріт і синагогу урочисто було відкрито 11 вересня 1894 року самим імператором Францом Йосифом[55].
  • Синагога Закладу для сиріт на вул. Зборовських, 8 (вул. Донецька)[56].
  • Синагога «Мошав Зкейнім шул» або «синагога Дому старців» — єврейського Дому престарілих на вул. Раппопорта, 6[57].
  • Клойз «Хабад — Бреслев» на вул. Пелтевній, 4 (пр. Чорновола), влаштував в своєму будинку Іцикл Жолкєвер (1840, Жовква — 1926, Львів). Тут обов'язково зупинялись бреславські хасиди по дорозі до могили ребе Нахмана з Брацлава. Будівля зруйнована під час німецької окупації, зараз на цьому місці побудовано торговий центр[58].
  • Синагога «Сподкес» — відома з першої половини XIX ст., синагога для майстрів з виготовлення сподиків і штраймелів, знаходилась на першому поверсі на вул. Казимірівській, 5 (Городоцька) — в тій частині, що виходила на вул. Фурманську, 6[59]. Тут молились дід і батько відомого львівського єврейського історика Маєра Балабана. Згодом була побудована нова будівля для синагоги на пл. Ґолуховських,11 — 12.

На пл. Голуховських, 11 — 12 у великому подвір'ї, що виходив на вул. Вагову, власник кам'яниць — заможний купець Мойсей Райс побудував три синагоги:

  • — нова синагога «Сподкес», або як вона стала називатись — синагога «Ґомлей хасудім»;
  • синагога «Зіхрон Іцхак» — «Клойз Жидачів» — «Пам'ять Іцхака» — названа на честь ребе з Жидачова, тут був клойз жидачівських хасидів, один з перших хасидських клойзів у Львові, заснований у 1880-х рр.;
  • синагога «Бікур Холім» товариства турботи про хворих.
  • Синагога «Хейн Вухесед Аґудас Єшурім» («Благовоління і милість») — на вул. Фурманській, 6 з 1855 року[60].
  • Синагога шинкарська або синагога «Гамельцор Гаісруелі» — синагога спілки рестораторів, офіціантів, власників кафе на вул. Фурманській, 1[61].
  • Синагога «Лікитай шаймес» — на вул. Фурманській, 5 у подвір'ї[62].
  • Синагога «Степінер клойз» — один з найдавніших клойзів у Львові, був побудований у подвір'ї на вул. Фурманській, 5.
  • Синагога «Орхей шулхан уман'імей зімра» — на пл. Теодора, 1. Синагога товариства офіціантів і музикантів, що заробляли на весіллях та інших уричистих подіях в традиційному єврейському житті.
  • Синагога «Кіцру лефі Хесед» — на пл. Теодора, синагога дрібних торговців, власників кіосків і дрібних крамничок.
  • Синагога «Лікитай шаймес — Хаверім коль Ісраель» — на вул. Аленбеків, 3 (Таманська)[63].
  • Клойз «Гусятин» — гусятинських хасидів, заснований в 1910 р. на вул. Пелтевній, 11 (тепер пр. Чорновола, 21).
  • Клойз «Гусятин» — 2 — на початку 1-ї світової війни, коли Гусятинський ребе переїхав до Відня, багато його хасидів — біженців оселились у Львові. Клойз на вул. Пелтевній не міг вже всіх вмістити, тому було засновано новий клойз на вул. Котлярській, 3.
  • Клойз «Комарно» — був заснований в 1913 році на вул. Алембекув (Таманська), під час вівідування Львова ребе з Комарна в 1914 році клойз було перенесно на вул. Сонячну, 28 (Куліша). Але з початком 1-ї світової війни його перенесли знову на вул. Казімежську, 37 (тепер Городоцька, 35) і залишався діючим до німецької окупації.
  • Клойз «Комарно» — 2 — «Гродецький клойз» — заснований приблизно в 1935—1936 роках на вул. Гродецькій, 19 (тепер вул. Городоцька, 67). При клойзі діяла невелика єшива.
  • Клойз «Боян» — в мешканні Боянського ребе на вул. Легіонів, 29 кв. 1[64] (пр. Свободи) з 1917 року, коли Боянський ребе Аврум-Яков Фрідман поселився у Львові.
  • Синагога «Бойберке» — на вул. Легіонів, 37 при товаристві «Хавура Аншей Бобрка»[65].
  • Клойз «Сасов» (Сасів) — був заснований в 1914 р., коли на початку 1-ї світової війни адмор сасівських хасидів ребе Шломо Маєр переїхав до Львова і оселився на вул. Котлярській, 1. У цьому ж будинку відкрився клойз «Сасов», в якому молились сасівські хасиди, що мешкали у Львові.
  • Клойз «Сасов-Поморін» — заснував рабин Шалом Тойб з Поморян біля свого помешкання на вул. Легіонів (пр. Свободи).
  • Синагога «Холовер клойз» або синагога «Нахалас Мордехай» — була заснована хасидами рабина з Холоїва в березні 1936 р. на першому поверсі на вул. Сонячній, 26 — Медовій,1[66].
  • Синагога «Ховевей Гадат» — в будинку на вул. Зиблікевича, 43[67] (тепер вул. І.Франка, 71). В 2012 р. під час ремонту знайшли розпис на стелі в підвальному приміщенні, що належав до синагоги[68][69].
  • Синагога «Таймімай дерех».
  • Синагога Нуссдорфа — на вул. Зеленій, 53[70] — там, де була фабрика хімічних виробів, власником якої він був.
  • Синагога «Езрас Ахім» — на вул. Зеленій, 40[71].
  • Синагога на вул. Кентшинського (вул. Федьковича — вул. Поліщука).
  • Синагога Мойсея Фрейліха — власника відомої фірми медичних бандажів на вул. Городоцькій, 35 (тепер вул. Городоцька, 83) — там же була і його синагога[72].
  • Синагога «Родфей Шалом» — на вул. Городоцькій, 9 (тепер вул. Городоцька, 57).
  • Синагога Циппера — на вул. Фурманській[73].
  • Синагога «Тфісе шилехл» — тюремна синагога в Бригідках. Єврейські в'язні мусили збиратись на молитви по різним тюремним камерам, доки в грудні 1934 р. відкрили синагогу і для них[74]. Через товсті стіни і грати звуки і мелодії молитов було добре чути перехожим на вулиці Казімежовській (Городоцькій)[75].
  • Синагога на вул. Коллонтая, 5 (вул. Менцинського) — в приміщенні благодійного товариства допомоги учням єшив «Айшел Тора». Коли товариство переїхало на нове місце, власник приміщення Мехел Масс влаштував в ньому синагогу. В березні 1936 року в синагогу було урочисто внесено новий сувій Тори[76].
  • Синагога «Гавуас Шалом» — нова синагога на вул. Вибрановського, 2 (Тесленка)[77].
  • Синагога «Деґель Єгуда» — на вул. Новий Світ, 6.
  • Синагога «Шалом веемет» («Мир і правда»)[78] — велика синагога на вул. Буйній (бічна вул. Варшавської) в Клепарові, вона була спалена німцями в серпні 1941 року[79].
  • Синагога «Масс-шул» — синагога Масса — на вул. Замарстинівській за Замарстинівською рогаткою на межі з Голоско стояла відокремленно з невеликою садибою. На свята збирались коло двох тисях молільників, і чоловіче і жіноче відділення були переповнені, тоді додавали ще столи і лавки на подвір'ї. Синагога мала власного кантора і канторський хор[80].
  • Синагога «Езрас Ісраель» («Поміч Ізраїля») — в Замарстинові[81].
  • Синагога «Кодеш Гейлилім» — на вул. Львівській (тепер вул. Замарстинівська) в Замарстинові[82].
  • Синагога «Бейт Ефраим» — за Янівською рогаткою в Баторовці[83].
  • Синагога «Єшиве шул» — при єшиві «Ор Тора» на вул. Старозаконній, 5 (вул. Князя Мстислава Удатного)[84].

На Знесінні існували свої синагоги:

  • Велика синагога на Знесінні «Осе Тов»[85], побудована в 1871 р. на вул. Райха, 4[86] (тепер не існує),
  • Мала синагога на Знесінні «Огель Єшарім»[87],
  • клойз «Знесіння», де разом молились хасиди різних напрямків, знаходився поруч Великої синагоги,
  • синагога «Бейт Ісраель» («Дім Ізраїля»)[88],
  • Великий Бейт-мідраш на Знесінні — теж на вул. Райха, 4[89],
  • Новий Бейт-мідраш на Знесінні. побудований Гуґо Ульріхом в 1913 році.

Євреї — мешканці Винник мали свою синагогу — «Віннике Шул»[90]. Знаходилась вона на сучасній вул. І.Франка, 46 у подвір'ї, де тепер приймають металобрухт. Була зруйнована під час 2-ї світової війни і після неї. Залишились стіни синагоги.

В Лисиничах також була синагога[91].

В вересні 1935 року почала діяти синагога «Ахдут» («Єдність») в Брюховичах біля залiзничного вокзалу[92][93].

Молитовні будинки — штиблахРедагувати

Крім синагог і бейт-мідрашів існували у Львові чисельні молитовні будинки (штиблах) різних рабинів або хасидськіх адморів, чи їх нащадків. Майже кожен хасидський ребе засновував у своєму приватному помешканні штибл і навіть свій бейт-мідраш, які були також центрами молитви і вивчання Тори для хасидів і простих євреїв, що мешкали поблизу. Найбільш відомі:

  • бейт-мідраш рабина Берла Стретінера на вул. Жовківській, 29 (вул. Хмельницького)
  • бейт-мідраш рабина Зундла Найгойза з Самбора на вул. Слонечній, 4 (вул. П.Куліша)
  • штибл рабина Міхла Рубіна з Сасова на пл. Краківській (пл. Осмомисла)
  • штибл рабина Ханоха Тайтельбойма на вул. Казіміровській (Городоцька)
  • бейт-мідраш рабина Лейбуша Бродера з м. Броди на вул. Котлярській
  • бейт-мідраш рабина Пінхаса Рокаха з Наварії на вул. Берка Йоселевича, 29 (М.Балабана)
  • штибл рабина Лейбуша Стреліськера
  • бейт-мідраш рабина Шалома Ласа зі Збаража на 1-му поверсі на вул. Ваговій, 1
  • штибл рабина Ізраїля Найгойза з Бібрки на вул. Берка Йоселевича, 2 (вул. М.Балабана)
  • штибл рабина з Ліжайська на вул. Газовій
  • штибл рабина з Глинян (батька ізраїльського поета Урі-Цві Грінберга) — на пл. Теодора
  • штибл ребе з Корошина десь поруч з синагогою «Хадашим»
  • штибл рабина Давида Рокаха з Белза на вул. Клепарівській
  • штибл рабина Давида Рокаха з Угнева на пл. Теодора[94]
  • штибл рабина з Кам'янки на вул. Жовківській (Хмельницького)
  • бейт-мідраш рабина Гіршла з Поморян на вул. Бляхарській (І.Федорова)
  • бейт-мідраш ребе Урі зі Стреліська (Нові Стрілища) на вул. Костельній
  • бейт-мідраш рабина з вул. Шинявська (Ужгородська)
  • бейт-мідраш рабина Єкусіеля Ефраті на вул. Замарстинівській
  • бейт-мідраш рабина Шмуеля Галеві Модлінґера на вул. Божничій (Сянській)
  • бейт-мідраш рабина з Велькі-Очі на вул. Сербській
  • бейт-мідраш вдови рабина з Наварії на вул. Шпитальній, 11
  • синагога Берґерів — приватна синагога в кам'яниці Берґерів на вул. Казимирівській, 10 — на куті з вул. Шпитальній, там де в 1912 р. був збудований Товарний дім «Магнус»
  • синагога Орнштайна — приватна синагога рабина Гірша Орнштайна на вул. Казимірівській, 16 (кам'яниця Раппапорта)
  • синагога Буберів — приватна синагога, була влаштована на мансарді в будинку на вул. Казимірівській, 22 на куті вул. Карної (тепер вул. Городоцька, 18)[95]
  • бейт-мідраш ребе з Сасова на вул. Слонечній, 25 (Куліша) в пасажі Германів[96]
  • молитовний дім товариства «Махазікей лімуд — Даат Тора» на вул. Театральній, 23 в будівлі Скарбека[97] з лютого 1937 року
  • бейт-мідраш рабина Йоханана Тверського — Мужаєр ребе, який в 1937 році переїхав до Львова — на вул. Скарбковській, 7 (вул. Лесі Українки)[98].

Оренда інших приміщень під синагогиРедагувати

В святкові дні, зокрема в період осінніх свят — єврейського Нового Року (Рош га-шана), Судного дня і Суккот, коли чисельні синагоги Львова були переповнені, широко практикувалось брати в оренду інші приміщення під синагоги. Великі львівські зали вміщували сотні вірян, проводити молитви в них також запрошували знаменитих канторів з різних міст і країн. Так, тимчасові синагоги влаштовувались:

  • у великому залі Будинку єврейської громади на вул. Бернштайна, 12 (вул. Шолом Алейхема)[99][100],
  • в залах товариства «Яд Харуцим» на вул. Бернштайна,11, в єврейському Будинку соціальної допомоги на вул. Старотандетній,4 (вул. Мулярська, 2а)[101],
  • в Ремісничій палаті на пл. Стрілецькій (тепер Ляльковий театр на пл. Д.Галицького),
  • в товаристві дрібних торговців на пл. Ґолуховських, 1 в будинку театру Скарбека (тепер Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької),
  • в «Посеймовому залі» на пл. Краковській, 12 (будинок Скарбека),
  • в залі «Лютня»[102] Єврейського музичного товариства «Юваль» — в тому ж в будинку Скарбека,
  • в залі «Sztuka» на вул. Театральній, 23,
  • в залі над кінотеатром Музичного Товариства на вул. Шашкевича, 5 (тепер Музичне училище на пл. Шашкевича),
  • в залах Народного Дому (тепер Будинок офіцерів) на вул. Театральній, 22 (зокрема в буфетному залі польського театру «Rozmaitości», що був розташований в українському Народному Домі),
  • в кінотеатрі на вул. Жовківській, 11 (пізніше кінотеатр ім. Б.Хмельницького на вул. Б.Хмельницького)[103],
  • в приміщенні Львівського товариства купців на вул. Гетманській, 6 (проспект Свободи),
  • в великому залі «Belle-Vue» на вул. Легіонів, 27 (пр. Свободи) в пасажі[104],
  • в кав'ярні «Абазія» на вул. Легіонів, 33 на другому поверсі[105],
  • в великому залі на вул. Казиміровській, 20 (Городоцька)[106],
  • в хейдері «Єсодей га-Тора» на вул. Сербській, 4,
  • в єврейській народній школі «Mitet» на вул. Сикстуській, 30 (вул. Дорошенка)[107],
  • в залах на вул. Сикстуській, 23[108],
  • в залах товариства «Цеірей Єгуда» в пасажі Гаусмана, 5 (проїзд Крива Липа),
  • в залах івритської школи «Сафа Берура» в пасажі Гаусмана, 7[109],
  • в залах готеля «Ґранд» на вул. Легіонів, 13[110],
  • в залах готеля «Імперіал» на вул. 3 Травня, 3 (вул. Січових Стрільців)[111],
  • в приміщеннях Спілки єврейських приватних урядовців на вул. Словацького, 6 (кам'яниця Вайнберґа)[112] і в пасажі Міколяша[113],
  • в залі «Ul» вул. Оссолінськіх, 10 (Стефаника)[114],
  • в Закладі сиріт ім. Рубензала на вул. Яновській, 78 (вул. Шевченка)[115],
  • в Закладі дівчат-сиріт ім. Рози Мельзерової на площі Стрілецькій, 4 (пл. Д.Галицького)[116],
  • в Притулку для бідних на вул. Боїмів, 29 (вул. Староєврейська),
  • в Єврейському Товаристві глухонімих на вул. За збройовнею, 3 (Арсенальська)[117],
  • в залі приватної жіночої гімназії Аделі Карп-Фухс на вул. Красицьких, 18а (вул. Огієнка)[118],
  • у великому залі Єврейського студентського дому на вул. св. Терези, 26а (Ангеловича)[119],
  • в залі на вул. Японській, 9[120],
  • на вул. Потоцького, 17 (вул. Генерала Чупринки) — товариство «Деґель Єгуда»[121],
  • в школі Товариства ремісничих майстерень на вул. Пекарській,9[122],
  • на вул. Рея, 7 (вул. Севастопольська)[123],
  • в приміщенні молодіжної сионістської організації «Ахва» на вул. Смоча, 1а (Підмурна)[124],
  • в товаристві «Ховевей га-дат» на вул. Баторія, 11 (Князя Романа)[125] і вул. Яблоновських, 36 (вул. Руставелі)[126],
  • в залах на вул. Зеленій № 7 і № 60 — товариство «Езрас Ахім»[127],
  • на вул. Пілсудського, 12 (І.Франка)[128],
  • в приміщенні Єврейського гімнастичного товариста «Дрор» на вул. Фрідріхів, 5 (вул. Мартовича)[129],
  • в залах зернової біржі на вул. Рейтана, 6 (вул. Леся Курбаса) — інший вхід з вул. Легіонів, 27[130],
  • в залі газовні на вул. Кушевича[131],
  • на вул. Новий світ, 18[132],
  • на 2-му поверсі на пл. Ґолуховських, 4 над рестораном Давида Дорфмана,
  • в залі на вул. Замарстинівській, 25 (найбільший зал у довоєнному Львові, в ньому молилися приблизно тисяча юдеїв)[133],
  • в залах Насса на вул. Шпитальній, 38, у школі танців на пл. Ринок, 17, на вул. Різницькій, 7 (Наливайка)[134],
  • в синагозі Горовичів на вул. Різницькій, 17[135] та ін.

І якщо протягом звичайного року загальна кількість всіх місць для молитв була коло 350, то в святковий період вона досягала до 500[4].

ЛітератураРедагувати

  • Бойко О. Синагоги Львова. Львів. ВНТЛ-Класика. 2008. — 204 с. ISBN 966-8849-30-2
  • Бойко О. Будівництво синагог в Україні // Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація. — № 9, Львів, 1998, с. 5-33
  • Синагоги України. Спеціальний випуск інституту Укрзахідпроектреставрація (Число 9), Львів: Видавництво Центр Європи, 1998. ISBN 9669506622.
  • Владимир Меламед, Евреи во Львове. XIII — первая половина XX века. События. Общество. Люди. Вступ. слово Ярослава Ісаєвича — Львів: Текоп, 1994. — 266 с. ISBN 5-7707-2314-9 (тут подано список з 16 синагог Львова, с. 242).
  • Кравцов С. Синагоги Західної України, стан і проблеми вивчення // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація», № 2, Львів, 1994, с. 12
  • Гельстон Й. Синагоги Львова // Галицька брама № 10-11(34-35), жовтень-листопад 1997, с. 6-7, 15
  • Bałaban M. Żydzi lwowscy na przełomie XVI i XVII wieku. — Lwów, 1906 (пол.)
  • Bałaban M. Dzielnica żydowska jej dzieje i zabytki. — Lwów, 1909 (пол.)
  • Schall J. Przewodnik po zabytkach żydowskich Lwowa. — Lwów, 1935 (пол.)
  • (івр.)אנציקלופדיה של גלויות. כרך ד'. לבוב. — ירושלים-טל-אביב,1956
  • זאב פישר-שיין. בסוד ישרים ועדה. מצבת זכרון לקהלת לבוב. — בני-ברק, 1969(івр.)
  • Bałaban M. Z wczorajszego Lwowa // Chwila. Lwów, 1925—1927 (пол.)

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Маєр Балабан. Спорудження синагог
  2. Оксана Бойко. Синагоги Львова. Львів
  3. Der Najer Morgen: tugblat. Львів, 23 вересня 1935 р., № 219 (їдиш)
  4. а б в Der Najer Morgen: tugblat. Львів, 13 вересня 1934 р., № 214 (їдиш)
  5. Der Najer Morgen: tugblat. Львів, 17 травня 1935 р., № 114 (їдиш)
  6. «Hamicpe» від 7 липня 1905 р., № 27(івр.)
  7. а б [Chwila. Львів, 20 травня 1939 р., № 7239 (пол.)]
  8. а б Bałaban M. Żydzi lwowscy na przełomie XVI i XVII w. Lwów, 1906, стор.544
  9. Der Najer Morgen: tugblat. Львів, 23 грудня 1932 р., № 166 (їдиш)
  10. Der Najer Morgen; tugblat. Львів, 13 лютого 1933 р., № 38 (їдиш)
  11. а б в Der Najer Morgen: tugblat. Львів, 17 квітня 1935 р., № 92 (їдиш)
  12. Chwila. Львів, 29 вересня 1920 р., № 611 (пол.)
  13. Der Najer Morgen: tugblat. Львів, 18 серпня 1933 р., № 191 (їдиш)
  14. Der Najer Morgen: tugblat. Львів, 27 січня 1933 р., № 297 (їдиш)
  15. [Chwila. Львів, 11 вересня 1923 р., № 1621 (пол.)]
  16. [Chwila. Львів, 5 листопада 1938 р., № 7048 (пол.)]
  17. Der Najer Morgen: tugblat. Львів, 19 вересня 1932 р., № 88 (їдиш)
  18. [Chwila. Львів, 5 листопада 1938 р., № 7048 (пол.)]
  19. [Chwila. Львів, 25 квітня 1939 р., № 7215 (пол.)]
  20. Der Najer Morgen: tugblat. Львів, 12 вересня 1933 р., № 212 (їдиш)
  21. Der Najer Morgen: tugblat. Львів, 28 липня 1935 р., № 173 (їдиш)
  22. [Chwila. Львів, 14 вересня 1922 р., № 1271, стор. 4 (пол.)]
  23. Юдише Цайтунг. Львів, 1907, № 6 (їдиш)
  24. Najer Morgen. Львів, 1 липня 1938 р., № 149 (їдиш)
  25. Der Najer Morgen: tugblat. Львів, 6 лютого 1933 р., № 32 (їдиш)
  26. Der Najer Morgen: tugblat. Львів, 1 березня 1935 р., № 52 (їдиш)
  27. [Chwila. Львів, 1 липня 1938 р., №& 6924, стор. 6 (пол.)]
  28. [Chwila. Львів, 13 травня 1939 р., №& 7232 (пол.)]
  29. а б в г д [Chwila. Львів, 13 травня 1939 р., № 7232 (пол.)]
  30. Lemberger Tugblat. Львів, 21 січня 1932 р., № 17 (їдиш)
  31. Der Najer Morgen: tugblat. Львів, 15 квітня 1936 р., № 85 (їдиш)
  32. Der Najer Morgen: tugblat. Львів, 26 червня 1933 р., № 145 (їдиш)
  33. Der Najer Morgen: tugblat. Львів, 31 травня 1934 р., № 126 (їдиш)
  34. Der Najer Morgen: tugblat. Львів, 1 липня 1932 р., № 20 (їдиш)
  35. Der Najer Morgen: tugblat. Львів, 10 жовтня 1935 р., № 232 (їдиш)
  36. Der Najer Morgen: tugblat. Львів, 15 липня 1932 р., № 32 (їдиш)
  37. Der Najer Morgen: tugblat. Львів, 9 листопада 1932 р., № 128 (їдиш)
  38. а б Der Najer Morgen: tugblat. Львів, 27 вересня 1933 р., № 198 (їдиш)
  39. а б Der Najer Morgen: tugblat. Львів, 22 жовтня 1935 р., № 240 (їдиш)
  40. Chwila. Львів, 30 листопада 1924 р., № 2051 (пол.)
  41. Der Najer Morgen: tugblat. Львів, 31 серпня 1933 р., № 202 (їдиш)
  42. «Hamicpe» від 20 квітня 1906 р., № 16(івр.)
  43. http://www.lvivcenter.org/uk/lia/description/?ci_objectid=1047
  44. Najer Morgen. Львів, 17 вересня 1937 р., № 204 - стор.3 (їдиш)
  45. Chwila. — Lwów, 20 maja 1939. — № 7239 (пол.)
  46. Указка для Тори з молитовні «Шомерет Хатфіла». Колекція Львівського музею історії релігії.
  47. Der Najer Morgen: tugblat. Львів, 6 вересня 1933 р., № 207 (їдиш)
  48. [Chwila. Львів, 18 червня 1937 р., № 6553 (пол.)]
  49. Najer Morgen. Львів, 28 вересня 1936 р., № 59 (їдиш)[недоступне посилання з травень 2019]
  50. Der Najer Morgen: togblat. Львів, 20 березня 1934 р., № 68 (їдиш)
  51. Der Najer Morgen: tugblat. Львів, 4 вересня 1933 р., № 205 (їдиш)
  52. Der Najer Morgen: tugblat. Львів, 13 вересня 1932 р., № 83 (їдиш)
  53. Der Najer Morgen: tugblat. львів, 27 вересня 1933 р., № 198 (їдиш)
  54. Der Najer Morgen: tugblat. Львів, 27 вересня 1933 р., № 198 (їдиш)
  55. Der Najer Morgen: tugblat. Львів, 5 травня 1933 р., № 103 (їдиш)
  56. [Chwila. Львів, 11 червня 1927 р., № 2954, стор. 9 (пол.)]
  57. Chwila. Львів, 19 вересня 1928 р., № 3410 (пол.)
  58. Торговий центр, м. Львів, вул. Удатного-Чорновола
  59. Bałaban M. Z wczorajszego Lwowa. // Chwila.Львів, 13 грудня 1925 р., № 2421
  60. [Chwila. Львів, 10 травня 1935 р., № 212, стор. 5 (пол.)]
  61. [Chwila. Львів, 24 грудня 1930 р., № 4220, стор. 13 (пол.)]
  62. [Chwila. Львів, 24 серпня 1923 р., № 1603, стор. 6 (пол.)]
  63. Najer Morgen. Львів, 3 листопада 1936 р., № 85 (їдиш)[недоступне посилання з травень 2019]
  64. Der Najer Morgen: tugblat. Львів, 31 березня 1935 р., № 77 (їдиш)
  65. http://lvivecotour.com/jewish-landmarks-gallery/?nggpage=3
  66. Der Najer Morgen: tugblat. Львів, 5 березня 1936 р., № 54 (їдиш)
  67. Der Najer Morgen: tugblat. Львів, 16 вересня 1932 р., № 86 (їдиш)
  68. Унікальна знахідка у Львові: підвал, на стелі якого релігійні малюнки і написи на івриті.
  69. Forgotten synagogue in Lviv.
  70. Chwila. Львів, 5 вересня 1924 р., № 1968 (пол.)
  71. Chwila. Львів, 10 вересня 1933 р., № 5198, стор. 20 (пол.)
  72. Chwila. Львів, 5 листопада 1938 р., № 7048 (пол.)
  73. Chwila. Львів, 25 травня 1936 р., № 6110, стор. 10 (пол.)
  74. Der Najer Morgen: tugblat/ Львів, 20 грудня 1934 р., № 292 (їдиш)
  75. Chwila. Львів, 23 вересня 1935 р., № 328 (пол.)
  76. Der Najer Morgen: tugblat. Львів, 18 березня 1936 р., № 65 (їдиш)
  77. Najer Morgen. Львів, 11 жовтня 1936 р., № 66 (їдиш)[недоступне посилання з травень 2019]
  78. Chwila. Львів, 9 вересня 1928 р., № 3402 (пол.)
  79. Щоденник Львівського ґетто. Спогади рабина Давида Кахане. Архів оригіналу за 24 червень 2009. Процитовано 23 липень 2013. 
  80. Najer Morgen. Львів, 17 вересня 1937 р., № 204 — стор. 3 (їдиш)
  81. Chwila. Львів, 27 травня 1934 р., № 5451 Шаблон:Ref-dpl
  82. Chwila. Львів, 1 жовтня 1927 р., № 3064 (пол.)
  83. [Chwila. Львів, 11 червня 1933 р., № 5107, стор. 16 (пол.)]
  84. Najer Morgen. Львів, 3 липня 1938 р., № 150 - стор. 2 (їдиш)
  85. Der Najer Morgen: tugblat. Львів, 4 липня 1934 р., № 155 (їдиш)
  86. Der Najer Morgen: tugblat. Львів, 18 січня 1935 р., № 284 (їдиш)
  87. [Chwila. Львів, 9 вересня 1928 р., № 3402 (пол.)]
  88. Der Najer Morgen: tugblat. Львів, 14 червня 1936 р., № 133 (їдиш)
  89. Najer Morgen. Львів, 7 травня 1937 р., № 96 (їдиш)
  90. Der Najer Morgen: tugblat. Львів, 15 квітня 1935 р., № 90 (їдиш)[недоступне посилання з липень 2019]
  91. Najer Morgen. Львів, 6 вересня 1936 р., № 43 — стор. 5 (їдиш)
  92. Chwila. Львів, 14 серпня 1935 р., № 5890 (пол.)
  93. Chwila. Львів, 5 вересня 1935 р., № 5912 (пол.)
  94. Najer Morgen. Львів, 6 серпня 1937 р., № 172 (їдиш)
  95. Bałaban M. Z wczorajszego Lwowa. // Chwila. Львів, 19 вересня 1925 р., № 2339 (пол.)
  96. Chwila. Львів, 3 лютого 1933 р., № 4980 їдиш
  97. Najer Morgen. Львів, 16 лютого 1937 р., № 37, стор. 3 (їдиш)
  98. Najer Morgen. Львів, 23 травня 1937 р., № 107 (їдиш)
  99. Chwila. Львів, 13 вересня 1922 р., № 1270 (пол.)
  100. Der Najer Morgen: tugblat. Львів, 10 вересня 1933 р., № 210 (їдиш)
  101. Der Najer Morgen: tugblat. Львів, 3 серпня 1934 р., № 181 (їдиш)
  102. Chwila. Львів, 14 вересня 1924 р., № 1977 (пол.)
  103. Der Najer Morgen: tugblat. Львів, 9 вересня 1932 р., № 80 (їдиш)[недоступне посилання з липень 2019]
  104. Chwila. Львів, 14 вересня 1922 р., № 1271 (пол.)[недоступне посилання з липень 2019]
  105. Chwila. Львів, 13 вересня 1919 р., № 241 (пол.)
  106. Chwila. Львів, 13 вересня 1919 р., № 241 (пол.)
  107. Chwila. Львів, 1 вересня 1920 р., № 586 (пол.)
  108. Chwila. Львів, 6 вересня 1925 р., № 2326 (пол.)
  109. Chwila. Львів, 27 вересня 1924 р., № 1990 (пол.)
  110. [Chwila. Львів, 13 вересня 1938 р., № 6998, стор. 6 (пол.)]
  111. [Chwila. Львів, 3 вересня 1938 р., № 6988, стор.3 (пол.)]
  112. Chwila. Львів, 10 вересня 1931 р., № 4477 (пол.)
  113. [Chwila. Львів, 1 вересня 1937 р., № 6628, стор. 10 (пол.)]
  114. Chwila. Львів, 14 вересня 1935 р., № 5921 (пол.)
  115. Chwila. Львів, 18 вересня 1924 р., № 1981 (пол.)
  116. Chwila. Львів, 3 вересня 1924 р., № 1966 (пол.)
  117. [Chwila. Львів, 5 травня 1935 р., № 5789, стор. 12 (пол.)]
  118. Chwila. Львів, 21 вересня 1930 р., № 4128 (пол.)
  119. Chwila. Львів, 4 вересня 1927 р., № 3039 (пол.)
  120. Der Najer Morgen: tugblat. Львів, 23 вересня 1932 р., № 92 (їдиш)
  121. [Chwila. Львів, 29 серпня 1936 р., № 6266, стор. 16 (пол.)]
  122. Chwila. Львів, 10 вересня 1933 р., № 5198 (пол.)
  123. [Chwila. Львів, 17 вересня 1938 р., № 7002, стор. 16 (пол.)]
  124. Chwila. Львів, 13 жовтня 1933 р., № 5229 (пол.)
  125. Chwila. Львів, 11 вересня 1933 р., № 5199 (пол.)
  126. [Chwila. Львів, 1 вересня 1934 р., № 5549, стор. 16 (пол.)]
  127. [Chwila. Львів, 10 вересня 1933 р., № 5198, стор. 20 (пол.)]
  128. Chwila. Львів, 6 вересня 1931 р., № 4473 (пол.)
  129. [Chwila. Львів, 1 вересня 1934 р., № 5549, стор.15 (пол.)]
  130. [Chwila. Львів, 11 вересня 1938 р., № 6996, стор. 6 (пол.)]
  131. Najer Morgen. Львів, 9 вересня 1936 р., № 46 - стор. 3 (їдиш)
  132. Chwila. Львів, 25 вересня 1937 р., № 6649 - стор. 15 (пол.)
  133. Najer Morgen. Львів, 7 жовтня 1938 р., № 227 - стор. 3 (їдиш)
  134. [Sprawidliwość. Львів, 12 вересня 1931 р., № 203, стор. 2 (пол.)]
  135. [Sprawiedliwość. Львів, 30 січня 1932 р., № 223, стор. 3 (пол.)]

ПосиланняРедагувати

Див. такожРедагувати