Відкрити головне меню

Вулиця Князя Володимира Великого

Київський князь Володимир Великий - хреститель Русі

Вулиця Князя Володимира Великого — вулиця у Половиці у Шевченківському районі міста Дніпро.

Вулиця рівнинна; починається у старій Половиці; повертає вправо після Воскресенської вулиці; кінець на перехресті з Половицькою вулицею й переходить у вулицю Князя Ярослава Мудрого.

Довжина вулиці  — 1100 м.

ІсторіяРедагувати

Вулиця є на генеральному плані Івана Старова, як існуюча вулиця Половиці.

Біля перехрестя Шляхетної (рос. Дворянская) й Проточної вулиць сходилися у одну три річки: з Довгого байраку, Кленового байраку та з Озерки[1].

На мапі 1885 року називається Шляхетна[2], а на мапі кінця 1890-их років — вже Старошляхетна (рос. Стародворянская)[3].

Радянська влада більшовиків перейменувала Старошляхетну вулицю на вулицю Плеханова, на честь російського теоретика й пропагандиста марксизму.[4]

2016 року вулицю Плеханова перейменували на вулицю Князя Володимира Великого.

Історія початку вулиціРедагувати

1790 року, за планом Григорія Потьомкина біля існуючих половицьких пристаней мали створити великий, квадратний у плані Рибний майдан. Повінь 1789 року вказала на неможливість використання під забудову ділянки між перехрестям Шляхетної з Московською до початку у Дніпра Ливарної вулиці, тому цей простір у пристаней виділено для торгівлі комерційної діяльності й нарекли Лісовим майданом.[5]

На розі Шляхетної й Московської на початку 19 сторіччя недовго існував перший у Катеринославі Благорідний театр.[5] А на розі з Проточною вулицею до 1861 року до переводу на Соборну площу, 2, існувала 4-річна чоловіча гімназія[6].

На 1817 рік Лісовий майдан обмежений на заході Московською вулицею й на сході - Йорданською вулицею. Майдан містив лісові сховища, щепені ряди (торгівля дерев'яними виробами) з 3-ох балаганів, м'ясний ряд з 2-ох балаганів, ковальні, бані.[5]

1857 року від суконної фабрики сюди переносять наплавний міст на ліву сторону Дніпра зі з'їздом Новомосковського шосе на Харківську вулицю. Майдан перейменовують на Мостовий або Йорданський. Три рази на рік для освячення річки ходили від Успенського храму до води Йорданською вулицею.[5]

На майдані, біля мосту влаштовують першу у місті пароплавну пристань з рухом на Київ.[5]

З відкриттям Амурського мосту у 1884 році закривається наплавний міст на Йорданському майдані. Зникає базар, будують нові пароплавні пристані в районі Амурського мосту. Лісова й меблева торгівля залишається з додаванням біржі биндюжників. Тут влаштовують міські купальні з додатковим місцем для купання на піщаній косі.1897 року на Йорданську площу проводять трамвай.[5]

На початку 20 сторіччя тут планували будівництво річпорту з залізницею по берегу між станцією Катеринослав й Мерефо-Херсонським мостом.[5]

Міські купальні зникли разом з піщаною косою з підняттям вод озера Леніна.[5]

З 1944 року від Передмостового майдану діяв дерев'яний міст, що був збудований військовими саперами. 1950 року міст став пішохідним, а у Залізної вулиці відкрили пристань для катерів на лівий берег та острови.[5]

1966 року закінчено будівництво мосту імені 50-річчя Жовтневої революції, та прибрана трамвайна колія на вулицях Ширшова й Коцюбинській.

Історія закінчення вулиціРедагувати

Вулиця закінчувалася йдучи прямо до Острозького майдану. Після зведення В'язничного замку та Арештантських рот на В'язничному майдані, де тепер початок сучасних проспектів Пушкіна й Поля, — старий Острог було розібрано. На місці колишньої Острозького майдану почали влаштовувати цирки та гуляння, тому її перейнаменували на Гойдальний майдан. Згодом Гойдальний майдан впорядкував новий міський голова Іван Яковлєв, що був обраний у 1885 році, за яким майдан був перейменований на Яковлівський сквер. За радянської влади у 1923 році його перейменували на сквер товариша Раковського; у 1928 року сквер перейменований на сквер 8-го березня. Після Другої світової війни парк йменується Дитячим парком імені Войцеховича. У 1970-их роках тут побудували Театр опери та балету[4].

За планом забудови Катеринославу 1817 року був забудований перший квартал нової Петербурзької вулиці (сучасна вулиця Князя Ярослава Мудрого), що з'єднався з Острозьким майданом перехідним проїздом у його північному куті[4].

Відсутність прямого зв'язку Шляхетської вулиці з Петербурзькою був за причиною річки Половиці на північному краї Острозького майдану.[4]

На сучасному переході вулиці Володимира Великого до осі вулиці Князя Ярослава Мудрого стояла старовірська каплиця Петра й Павла, а згодом — Троїцький старовірський храм. Троїцький храм було закрито 1933 року.[4]

Біля храму у 1914 році була зведена 4-поверхова лікарня лікаря Я. М. Довжанського. Більшовики зробили з лікарні спеціалізовану обласну лікувальну комісію для обслуговування партійних керівників. Тепер тут розташовано Дніпропетровський обласний клінічний центр кардіології та кардіохірургії.[4]

На розі з Яковлевським сквером були бани Олексієва, найбагатші бані Катеринослава, з кількома відділеннями, мраморними басейнами, окремими кабінетами та іншими зручностями.[4]

У 1950-их роках було північний й західний проїзди меж колишнього скверу 8-го березня, а тепер Дитячого парку імені Войцеховича приєднали до вулиці Плеханова.[4]

До другої половини 1960-х років сучасна вулиця Князя Володимира Великого доходила до північного краю середньої школи № 81. Тоді її поєднали з віссю вулиці Ярослава Мудрого, а її район кінцівки забудували 5-ти поверхівками.[4]

Перехресні вулиціРедагувати

БудівліРедагувати

  • № 2 — середня школа; 1950-ті роки;
  • № 11 — Санепідемстанція Шевченківського району;
  • № 13а — середня школа № 19;
  • № 15г — житловий комплекс «Кристал»;
  • № 17 — Служба по керуванню майновими та земельними ресурсами Придніпровської залізниці;
  • № 28 — Дніпропетровський обласний клінічний центр кардіології та кардіохірургії;
  • № 34 — Центральний районний відділ Дніпровського міського управління МВС;
  • № 42 — Аудіторія Наукового товариства; зведено 1896 року.

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Квартал на реках. 
  2. https://gorod.dp.ua/pica.php?file=photo/maps/ekat/ekmap1885.gif
  3. https://gorod.dp.ua/pica.php?file=photo/maps/1898.gif
  4. а б в г д е ж и к Яковлевский сквер (ru-RU). Процитовано 2018-09-25. 
  5. а б в г д е ж и к Валентин Старостин. Иорданская площадь (ru-RU). Процитовано 2018-09-25. 
  6. Чоловіча гімназія Катеринослава (ru-RU). Процитовано 2018-09-27.