Хрущовка
Хрущовка.JPG
Роки будівництва 19571985
Кількість поверхів 4—5
Матеріал стін Цегла, панель
Матеріал перекриття залізобетон
Зовнішній вигляд фасаду Суворий, мінімалістичний стиль, у пізніх будинків — відсутність будь-яких елементів оздоблення
Кількість під'їздів 1—8
Техповерх маленький, або зовсім відсутній
Сміттєпровід відсутній
Ліфт відсутній
Квартири 1—3 кімнатні
Кількість квартир на поверсі 3—4, інколи запроектовані декілька комунальних квартир
Кімнати 95 % суміжні
Висота стелі 2,5—2.55 м
Підлога паркет, паркетна дошка

Хрущовки — зазвичай п'ятиповерхові[1] панельні і цегляні будинки без технічного поверху, ліфта й сміттєпроводу, що почали масово споруджуватися в СРСР під час правління Микити Хрущова, за що і отримали в народі його ім'я.

ІсторіяРедагувати

«Хрущовки» почали з'являтися після відомої ухвали «Про усунення надмірностей в проектуванні і будівництві», підписаної Хрущовим у 1955 році. З чуток, ідея будівництва в СРСР «дешевого житла для однієї сім'ї» сподобалася Микиті Сергійовичу під час візиту до однієї з «дружніх країн», де він побачив подібні будинки.

У той час будівництво такого житла було виправдане: багато колгоспників, нарешті отримавши паспорти[2], приїхали працювати до великих міст.

Перед владою постало важливе питання: де людей селити? Крім того, масове будівництво «дешевого житла» могло допомогти у вирішенні ще однієї соціальної проблеми, надзвичайно актуальної для великих міст того часу — розселення комуналок та бараків.

Першим місцем, де проводилася ідея здешевлення житла, були поля навколо підмосковного села Черемушки — і з тих пір таке будівництво поширилося по всьому колишньому СРСР. Будівництво «хрущовок» продовжувалося з 1959 по 1985 рік[3].

У Києві вперше забудовувався будинками цього типу Першотравневий масив (з 1957 року), що став першим житловим масивом міста. До того ж цей масив забудовали переважно хрущовками ранніх типів — вони мають покращене планування, вищі стелі, крім того, ще зберігають певні ознаки архітектурного оздоблення — в подальшому розвитку проєктів «хрущовок» будь-яке оздоблення було усунуте.

Здебільшого «хрущовки» в Києві представлені трьома проєктами: 438 (ранні цегляні будинки з найбільш прийнятними умовами проживання), 464 (всесоюзна серія панельних будинків з найменшими площами квартир, зустрічаються в Києві у відносно невеликій кількості на житлових масивах Відрадний і Нивки) і 480 (спочатку цегляні, а пізніше панельні «хрущовки», що стали наймасовішим проєктом цих будинків в місті).

Будівництво «хрущовок» в Києві було згорнуте в 1968—1969 роках з переходом до суцільної забудови в 9 поверхів і вище. Окремі цегляні будинки на околицях міста будувались до 1972 року.

Загальна площа введених у дію житлових будинків у 1951—1955 рр. становила 42122 тис. м², у 1956—1960 рр. було побудовано 87429 тис. м² житла, а у 1961—1965 рр. — 94994 тис. м² житла.[4]

ОсобливостіРедагувати

Можливі відмінності в плануванні залежно від року спорудження. Квартири обладнані газовими плитами, а інколи ще й газовими колонками для підігріву води. Підлога покрита паркетом або паркетною дошкою. Під'їзд односторонній. Сходові прольоти об'єднані з поверховими майданчиками. Як правило на поверсі 3—4 квартири. Дах може бути як плоским, так і конькоподібним (під шифером).

 
Цегляна хрущовка, вул. Естонська, місто Київ, Україна

Кімнати в 95 % суміжні. Санвузли найчастіше суміщені. Площі квартир в основному невеликі[5]:

РеноваціяРедагувати

В новому генеральному плані Києва замість аварійних будівель планують звести нові, а поствоєнні знести. Експерти заявляють, що старе варто замінювати на нове якомога швидше, адже через аварійність перебування небезпечне для людей. Проте діючі закони не дозволяють зносити будинок, якщо немає згоди усіх 100% його мешканців.[6]

 
Панельна хрущовка на проспекті Перемоги, 79, Київ
Кімнат Загальна площа, м² Житлова площа, м² Кухня, м²
1-кімнатні 28—32 15—19 6
2-кімнатні 40—46 26—30 6
3-кімнатні 54—59 39—45 6

Приклади плануванняРедагувати

1-кімнатні 2-кімнатні 3-кімнатні

Хрущовки в КиєвіРедагувати

В Києві хрущовками забудовані Сирець, Солом'янський район, Соцмісто, Вітряні гори, Відрадний, Борщагівка, Нивки, Куренівка, Воскресенка, Дарниця, Шулявка, Голосіїв.

РеконструкціяРедагувати

В Україні розробляють нову версію закону про реконструкцію старого житла, плануючи переселяти жителів до новобудов[7].

ПриміткиРедагувати

  1. Зустрічаються і 3-и і 7-ми поверхові
  2. В 1940-ві1950-ті роки колгоспники не отримували на руки паспорти для запобігання урбанізації
  3. www.regions.ru(рос.)
  4. Народное хозяйство Украинской ССР. Стат. ежегодник. К 60-летию образования Союза Сов. Соц. Республик/ отв. за вып. Б. А. Синько. — К.: Техніка,1982. — с.250.
  5. www.novahata.com.ua Архівовано 23 березень 2011 у Wayback Machine.(рос.)
  6. Знести чи реконстроювати: яка доля "хрущовок" в Києві. 24 Канал. Процитовано 2020-03-30. 
  7. Реконструкцію застарілого житла обіцяють зрушити з мертвої точки. www.zagorodna.com (uk). Процитовано 2019-09-16. 

ПосиланняРедагувати