Відкрити головне меню
У Вікіпедії є статті про інші площі з назвою Соборна площа

Собо́рна пло́ща — одна з площ міста Дніпра, елемент історико-архітектурного та паркового комплексу центральної частини міста. Розташована між проспектом Дмитра Яворницького, провулком Євгена Коновальця, вулицями Яворницького та Дмитра Донцова.

Соборна площа
Дніпро
Спасо-Преображенський собор УПЦ МП
Спасо-Преображенський собор УПЦ МП
Назва на честь Спасо-Преображенського кафедрального собору
Колишні назви
Ярмаркова, Катерининська
радянського періоду (українською) 1 Травня, Жовтневої революції, Жовтнева[1]
Координати 48°27′30″ пн. ш. 35°03′49″ сх. д. / 48.458361° пн. ш. 35.063694° сх. д. / 48.458361; 35.063694Координати: 48°27′30″ пн. ш. 35°03′49″ сх. д. / 48.458361° пн. ш. 35.063694° сх. д. / 48.458361; 35.063694
Транспорт
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap w148361145
Мапа
CMNS: Соборна площа (Дніпро) на Вікісховищі

Зміст

ІсторіяРедагувати

Проект Соборної площі розробив автор першого плану Катеринослава Клод Геруа. Протягом понад 200 років існування площа зазнавала суттєвих зміни в зовнішньому вигляді та архітектурно-ландшафтному оформленні.

НазваРедагувати

  • На перших генеральних планах Клода Геруа (1786), Івана Старова (1792) та Вільяма Гесте (1817) площа називалася Соборною.
  • В середині XIX століття мешканці часто називали площу Ярмарковою, оскільки на його території часто відбувалися ярмарки.
  • Після відкриття Спасо-Преображенського собору площу перейменовано на Соборну.
  • У 1846 році на плані міста зустрічаємо іншу назву площі — Катерининська.
  • Втім, у другій половині 19 століття за площею все ж закріплюється назва «Соборна».
 
Камінь, встановлений більшовиками при вході на територію скверу
  • Під час більшовицької окупації міста, 1 січня 1919 року площу перейменовано на Жовтневу.
  • 26 листопада 2015 року розпорядженням міського голови площі повернуто історичну назву Соборна.

Російська імперіяРедагувати

 
Дніпровський історичний музей

Спершу на території площі не було навіть дерев — вона всуціль була заросла високою степовою травою. Перші спроби благоустрою належать до 1846 року. Великий внесок у цю справу вніс Катеринославський губернатор Андрій Фабр (18471857 рр). Він прославився посадкою на алеї, що пролягала від Спасо-Преображенського собору до тодішнього Катерининського проспекту.

У 1905 році було зведено будівлю сучасного історичного музею імені Яворницького.

Українська революція та російсько-українська війнаРедагувати

 
Пам'ятник на могилі Дмитра Яворницького

Позаяк в добу Української революції Січеслав постійно захоплювали то одні військові формування, то інші, площею марширували не тільки війська Української Народної Республіки, але й махновці, білі та червоні окупанти. В цей час населенню міста часто бракувало палива, тому Соборна площа, а також Потьомкінський сад та Архієрейський сквер, розташовані поруч, стали місцями заготівлі дров. Дерева вирубувалися та спилювалися, пеньки викорчовувалися. Територія, очищена від дерев, була перетворена на городи.

Також, у січні та грудні 1919 року тут знаходилися артилерійські позиції білих та червоних військ, тоді ж тут з'явилися перші індивідуальні та братські могили.

Друга світоваРедагувати

 
Музей історії комсомолу та пам'ятник Олександру Матросову
 
Пам'ятник комсомольцям Дніпропетровська
 
Діорама «Битва за Дніпро»

Побутує легенда, що директор історичного музею Дмитро Яворницький в роки революції виміняв бронзову статую Катерини ІІ, що стояла на площі до революції, на пляшку самогону в махновців, котрі хотіли втопити її в Дніпрі. Вона стояла посеред половецьких баб, але під час німецької окупації німці вивезли статую на історичну батьківщину, оскільки цариця була етнічною німкенею.

На колишньому постаменті Катерини в 1971 році радянська влада встановила пам'ятник Михайлу Ломоносову.

Другу світову вдалося пережити основним архітектурним пам'ятникам площі — корпусу Гірничого інституту, будівля чоловічої гімназії та головний корпус церковних споруд з бічними корпусами.

Після Другої світової війниРедагувати

Після війни площу заново розпланували й Жовтнева площа стала більше схожою на парк. Водночас, її стали перетворювати на більшовицький історико-меморіальний комплекс. Окрім могил більшовиків, що брали участь в захопленні міста під час українсько-більшовицької війни, тут з'явилися могили учасників відвоювання Дніпропетровська в ході Другої світової війни. Згодом тут стали ховати почесних мешканців, зокрема старих більшовиків та військових.

Незалежна УкраїнаРедагувати

Нині Соборна площа — це одне з найгарніших місць міста Дніпра. Щодня її відвідують сотні містян та гостей міста.

На площі планується збудувати вихід зі станції метро «Музейна».

Будівлі Соборної площіРедагувати

На південно-східній стороні Соборної площі також розташовані:

  • (проспект Гагаріна, 2) — Дніпровська обласна організація спілки художників України
  • (проспект Яворницького, 14) — середня школа № 23,
  • (проспект Яворницького, 16) — Дніпровський історичний музей ім. Д. І. Яворницького, колишня Катеринославська міська управа, зведена 1905 року,
  • (проспект Яворницького, 18) — Дніпровська обласна універсальна наукова бібліотека (науково-технічний відділ) та Дніпровський обласний центр охорони історико-культурних цінностей,
  • (проспект Яворницького, 19) — корпус №№ 1, 4 Національного гірничого університету,
  • (проспект Яворницького, 20) — готель «Академія») — колишній кінотеатр «Жовтень» (народна назва «Сачок»).

Перехресні вулиціРедагувати

Парковий комплексРедагувати

Сьогодні на території паркового комплексу Соборної площі розташовані:

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати