Відкрити головне меню

Воскресенська вулиця — одна з найстаріших вулиць Дніпра, з добре збереженою історичною забудовою та декількома пам'ятками архітектури національного і місцевого значення. Розташована у центральній частині міста – у Шевченківському районі, в історичній місцевості Половиця. Довжина вулиці  — близько 1,5 кілометра.

Воскресенська вулиця
Дніпро
вулиця Воскресенська зі сторони проспекту Дмитра Яворницького, на передньому плані — відділення НБУ
вулиця Воскресенська зі сторони проспекту Дмитра Яворницького, на передньому плані — відділення НБУ
Місцевість Половиця
Район Шевченківський
Колишні назви
Проточна, Клубна, Леніна
Загальні відомості
Протяжність 1,5 км
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки Будинок губернатора, Національний банк, Англійський клуб, Готель "Лондон"
Заклади культури Дніпровська філармонія, Театр Шевченка
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Воскресенська вулиця (Дніпро) на Вікісховищі

Історія назвиРедагувати

Сучасна вулиця складається з двох історичних — Проточної, а згодом Клубної (по парній стороні проспекту) та Воскресенської (по непарній стороні проспекту), об'єднаних у радянські часи.

Проточна вулиця вела свою назву від річки, що текла з Довгого байраку через південну сторону сучасної площі Героїв майдану. Назву Клубної отримала після впорядкування річки й розбудови тут Англійського клубу.

Назва Воскресенська походить від Свято-Воскресенської церкви на старому міському кладовищі, яким закінчувалася вулиця. У 1930-ті церкву було знищено, а на місці цвинтаря зведено стадіон «Металург». Зі становленням у місті більшовицької влади вулиці Клубну та Воскресенську об'єднують у одну, названу на честь Леніна.

В рамках виконання Закону про декомунізацію вулиці Леніна пропонувалося присвоїти ім'я Степана Бандери, утім 19 лютого 2016 вулиці повернули історичну назву — Воскресенська[1].

ІсторіяРедагувати

 
Вигляд вулиці Клубної.

Перші садиби з'явилися на вулиці наприкінці XVIII сторіччя [2], утім активній забудові заважала річка, що виходила з Рибальської балки і йшла вздовж вулиці до впадіння у Дніпро. Звідси й перша назва вулиці — Проточна. У середині ХІХ сторіччя річку частково було взято у колектор, починається активна забудова.

Неоготична садиба Щербакова (№14 за сучасною нумерацією) — найстаріша споруда Воскресенської вулиці, розташована на перехресті з проспектом Дмитра Яворницького. З 1850 будинок був у оренді Англійського клубу Катеринослава, а 1887 власники продали споруду під розміщення у ній квартири та канцелярії місцевих губернаторів.

Нову будівлю Англійського клубу (№3) звели у 1891 за проектом архітектора Александра фон Гогена на Проточній вулиці, всього за дві сотні метрів від старого приміщення. На честь нового Клубу з концертним залом, рестораном, бібліотекою та літньою терасою вулицю Проточну було перейменовано у Клубну [3].

Наприкінці 1890-х на протилежній стороні вулиці зведено будинок інженера Бродського (№8), що став тимчасовим приміщенням Клубу громадського зібрання. У 1912, після відселення Клубу, у будинку відкрився першокласний готель «Лондон» [4].

На перехресті Клубної і Катерининського проспекту у 1910 році починається будівництво Санкт-Петербурзького міжнародного комерційного банку (№13). Під час будіництва шляхом різноманітних махінацій банк значно збільшив початкову ділянку, що спричинило судові тяжби з міською владою. Монументальну споруду було завершено у 1911.

 
Англійський клуб зі сторони саду.

Нове приміщення для громадського зібрання (№6) також зводиться на Клубній вулиці. Будівництво за проектом архітектора Олександра Гінзбурга закінчується у 1913 році. Залізобетонний театр-клуб став першим "хмарочосом" Катеринослава і першим зразком конструктивістської архітектури у місті [5].

У тому ж 1913, до 75-річчя Англійського клубу, впритул до його основної будівлі зводиться приміщення театру (№5) на 1200 місць. Проте вже за рік, із початком Першої світової, приміщення і Англійського клубу, і Клубу громадського зібрання використовуються для розміщення військових шпиталів.

Під час Української революції Клубна та Воскресенська стають свідками запеклих боїв за місто. У грудні 1917 з даху Клубу громадського зібрання більшовики з кулемету обстрілювали штаб військ Української народної республіки у Головпоштамті. На початку 1918 Катеринослав стає тимчасовою столицею Української народної республіки рад, у приміщеннях Англійського клубу розміщується Всеукраїнський центральний виконавчий комітет. 1719 березня 1918 у Зимовому театрі Катеринослава відбувається Другий всеукраїнський з'їзд рад, що проголошує об'єднання усіх радянських державних утворень на території України в єдину республіку — УРР, яка тим не менш за декілька тижнів припинила існування через наступ українських та автрійсько-німецьких військ. У квітні того ж року Англійський клуб ненадовго відновлює діяльність.

 
Театр Шевченка після встановлення більшовицької влади.

Зі становленням у місті більшовицької влади всі основні споруди вулиці змінюють початкове призначення: у Будинку Санкт-Петербурзького банку розміщується обласна філія Держбанку СРСР, Клуб громадського зібрання займають творчі колективи залізничників, Англійський клуб стає Будинком Червоної Армії, а приміщення його театру з 1927 займає переведений з Харкова (а до того — з Києва) Перший театр Української радянської республіки імені Тараса Шевченка. Готель «Лондон» змінює назву на "Красна", а з кінця 1940-вих будівля використовується під різні державні установи.

У роки німецької окупації на вулиці діяв кінотеатр для солдатів Вермахту "Soldaten-Kino" (№11) [6].

 
Дніпровська філармонія (колишній Будинок громадського зібрання)

Під час реконструкції міста після Другої світової війни нарешті добудували колектор річки, що йшла з Рибальської балки. Вулиця Леніна отримала вихід до Дніпра, звідси ж почалося зведення Набережної. У 1966 по сусідству із дореволюційним "хмарочосом" — Клубом залізничників (колишнім приміщенням громадського зібрання) — на вулиці Леніна зводяться найвищі на той час будинки Дніпра [7] — дев'ятиповерхові типові будинки. Наприкінці 1970-х капітально перебудовується Театр Шевченка, створюється Театральний бульвар, що поєднує вулиці Воскресенську та Володимира Мономаха.

16 липня 1991 року навпроти Театру Шевченка представниками Народного руху України вперше у Дніпропетровську було піднято український національний прапор. У 1992, в першу річницю незалежності України, у сквері на вулиці Леніна за участі Президента України Леоніда Кравчука було відкрито другий у місті пам'ятник Шевченкові.

2001 року будівлю Клубу залізничків передано Дніпровській обласній філармонії [8]. У грудні 2003 Центральна міська бібліотека почала роботу у новій будівлі по вулиці Леніна (№23).

Важливі спорудиРедагувати

Воскресенська вулиця несуттєво постраждала під час Української революції та Другої світової війни, тож її архітектурна спадщина має важливе значення для міста. Деякі будівлі на Воскресенській, зокрема Будинок губернатора та Обласна філармонія, є візитівками Дніпра.

  • №3 — колишній Англійський клуб, тепер Будинок офіцерів; 3-поверхова будівля збудована 1890 року Англійським клубом за проектом А. фон Гогена, за клубом у дворі був власний «сад Англійського клуба»[9];
  • №5 — Музично-драматичний театр імені Шевченка; 1913 року Англійський клуб прибудував окрему театральну будівлю; свій первинний вигляд будівля змінила після капітальної реконструкції у 1980-х роках, але повністю зберігся головний зал театру з атлантами, що "тримають" балкон й крученими гратами тощо[9];
  • №6 — Дніпровська філармонія;
  • №8 — будинок Корецького, з 1910-их років тут розмістилася 1-а Катеринославська спілка взаємного кредиту[10], тепер Готель «Лондон»;
  • №10 — будинок Бродського; зведено у кінці 1890-их років, складався з чотирьох 3-поверхових корпусів: корпус, що виходив безпосередньо на вулицю, займали Катеринославське Громадські збори, дворові корпуси спочатку використовувалися під квартири, а у 1910-х роках тут працював готель «Лондон»[11];
  • №13 — Будинок Санкт-Петербурзького міжнародного комерційного банку (тепер — філія НБУ); зведено 1912 року як Катеринославське відділення Санкт-Петербурзького міжнародного комерційного банку за проектом харківського архітектора Віктора Естровича; неокласичний стиль будівлі з колонами, бюстами, гірляндами, вазами, гербами Санкт-Петербурга на фасадах й на розі з короною Російської імперії під дахов будівлі[9];
  • №14 — Будинок губернатора; початково був приватною садибою майора Щербакова, зведеного приблизно у 1830-х роках; з середини 19 сторіччя у ньому розміщався Англійський клуб, який засновано 1838 року; викуплена губернією будівля у 1887 році стала резиденцією Катеринославського губернатора; 1917 року тут перебувала Рада робітничих, селянських й червоноармійських депутатів, тому його прозивали «Катеринославським Смольним»; 1934 року тут відкрився Будинок піонерів; згодом Будинок піонерів розширили добудувавши біло-цегляну будівлю вздовж вулиці, що наразі використовується місцевим 34-каналом ТБ; у 1980-х роках Будинок губернатора збиралися зносити, але його відстояли архітектори й громадськість; згодом відреставровано й використовується Приватбанком;[9]
  • №23 — Центральна міська бібліотека, переведена з рогу проспекту Яворницького й вулиці Володимира Мономаха з адресою вулиця Володимира Мономаха, 1;
  • Стадіон "Дніпро-Арена" (Східний вхід)

Перехресні вулиціРедагувати

ТранспортРедагувати

Рух громадського транспорту по вулиці Воскресенській відсутній, утім зупинки "вулиця Воскресенська" є на проспекті Дмитра Яворницького (трамвай №1, тролейбус №1, 4, "Б") та вулиці Святослава Хороброго (трамвай №4, 5, 7, 12).

ПриміткиРедагувати