Тягно Борис Хомич
Бори́с Хоми́ч Тягно́ (* 23 серпня 1904, Харків — † 11 січня 1964, Львів) — український режисер школи Леся Курбаса. Народний артист Української РСР (1954).
| Тягно Борис Хомич | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
10 (23) серпня 1904 Харків, Російська імперія | |||
| Помер |
18 січня 1964 (59 років) Львів, Українська РСР, СРСР | |||
| Поховання | ||||
| Громадянство |
 СРСР | |||
| Діяльність | театральний режисер, театральний педагог | |||
| Alma mater | Державний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка | |||
| Заклад | Березіль[2] | |||
| Роки діяльності | з з 1926 | |||
| У шлюбі з | Даценко Ольга Андріївна і Босенко Ганна Єфремівна | |||
| Діти | Тягно Юрій Борисовичd | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
 | ||||
|
| ||||
ЖиттєписРедагувати
1923 — закінчив Державний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка в Києві.
Згодом художній керівник Харківського театру робітничої молоді (1932–1937), Дніпропетровського українського драматичного театру імені Тараса Шевченка (1938–1940), Дніпродзержинського театру російської драми ім. Т. Шевченка (1940-1944), Одеського українського драматичного театру імені Жовтневої революції (1944–1947) та головний режисер Львівського українського драматичного театру імені Марії Заньковецької (1948–1962).
До цікавіших вистав Тягна повоєнного часу належать «Дванадцята ніч» (1946) і «Гамлет» (1957) Вільяма Шекспіра, «Сон князя Святослава» Івана Франка (1955) і «Фавст і смерть» О.Левади (1960).
Режисер кінофільмів «Охоронець музею» (1930) і «Фата морґана» за Михайлом Коцюбинським (1931).
Похований на Личаківському цвинтарі (поле № 5).
Нещодавно дирекцією ЛКП Музей «Личаківський цвинтар» надгробок на могилі Б. Тягно відремонтовано.
Постановки у театрі «Березіль»Редагувати
- «Протигази» Третякова, 1924 р.
- «Секретар профспілки» за Скоттом, 1924 р.
- «Жакерія» Меріме, 1925 р.
- «Король забавляється» Гюго, 1927 р.
- «Жовтневий огляд», текст колективний, 1927 р.
- «Бронепоїзд 14-69» Іванова, 1928 р.
- «Смерть ескадри» Корнійчука, 1933 р.
1922–1929 — працював актором і режисером у «Березолі».
ДжерелаРедагувати
- Галайчак Т. Тягно Борис Хомич [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 196. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — 856 с. — С. 545—546.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 3 : Портулак — Ь. — 736 с.
ПосиланняРедагувати
- Тягно Борис Хомич // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 338.
- Тягно Борис Хомич // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
ПриміткиРедагувати
|
Це незавершена стаття про актора. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |