Ячмінський Володимир Дмитрович
радянський і український актор, співак
Володимир Дмитрович Ячмі́нський (15 червня 1936, Харків — 22 вересня 2020, Тернопіль) — український актор, співак (тенор).
| Ячмінський Володимир Дмитрович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 15 червня 1936 Харків, Українська СРР, СРСР | |||
| Помер | 22 вересня 2020 (84 роки) Тернопіль | |||
| Національність | українець | |||
| Громадянство |  СРСР Україна | |||
| Діяльність | актор, співак | |||
| Вчителі | Тягно Борис Хомич, Ріпко Олексій Миколайович і Геляс Ярослав Томович | |||
| Заклад | Тернопільський академічний обласний український драматичний театр імені Тараса Шевченка | |||
| IMDb | nm1191563 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
| ||||
Життєпис
ред.Народився 15 червня 1936 року в місті Харкові (нині Україна). 1961 року закінчив студію при Львівському українському драматичному театрі імені Марії Заньковецької, де навчався у Бориса Тягна, Олексія Ріпка, Ярослава Геляса.
З 1961 року — актор Тернопільського українського драматичного театру імені Тараса Шевченка. Помер у Тернополі 22 вересня 2020 року.
Творчість
ред.Театральна діяльність
ред.Зіграв понад 300, серед них:
- Іван Непокритий («Дай серцю волю» Марка Кропивницького);
- Возний («Наталка Полтавка» Івана Котляревського);
- Феноген, Боруля, Терешко («Хазяїн», «Мартин Боруля», «Суєта» Івана Карпенка-Карого);
- Аким («Влада темряви» Льва Толстого);
- Шашамока («Дім божевільних» Едуардо Скарпетти);
- Дмитро («Ой не ходи, Грицю» Михайла Старицького);
- Оверко («Фараони» Олексія Коломійця);
- Журден («Недоумкуватий Журден» за Михайлом Булгаковим);
- Малахій Стаканчик, Зброжек («Народний Малахій», «Маклена Ґраса» Миколи Куліша);
- Ґірі («Кар'єра Артуро Уї» Бертольта Брехта).
Фільмографія
ред.Знімався у кіно- та телефільмах:
- «Дай серцю волю»;
- «Чортова дюжина», Кишкомот (1970);
- «Чарівна сопілка»;
- «Камінний господар», Сганарель (1971);
- «Вершники», Чавдар (1972);
- «Квартет Ґварнері», коробейник-чекіст (1977)[1];
- «Прощавайте, фараони!», Оверко (1978);
- відеофільм «Мартин Боруля»;
- «Ордань», Соловейчик (1988).
Відзнаки
ред.Примітки
ред.- ↑ Ячминский Владимир Дмитриевич. Фільмографія / kino-teatr.ru [Архівовано 13 лютого 2016 у Wayback Machine.] // kino-teatr.ru (рос.)
- ↑ Указ Президента України від 22 серпня 1996 року № 757/96 «Про присвоєння почесних звань України працівникам культури і мистецтва»
Література
ред.- Ячмінський Володимир Дмитрович // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 694 . — ISBN 5-88500-071-9.;
- Л. Щербак. Ячмінський Володимир Дмитрович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 698. — ISBN 978-966-528-279-2.;
- В. Я. Собуцька. Ячмінський Володимир Дмитрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.