Шмаїн Ханан Мойсейович (* 1902, Камінь — 1969) — радянський режисер театру і кіно школи Леся Курбаса, сценарист.

Шмаїн Ханан Мойсейович
Народився 1902
Білоцерківський район, Україна
Помер 1969
Країна  СРСР
Діяльність сценарист, кінорежисер
Учасник німецько-радянська війна
IMDb ID 0794589

Працював в Одесі. З Одеси зі своєю сім'єю перебрався до Києва. На кіностудії «Українфільм» зняв фільми: «Очищення» (або «Скринька», 1930), «Станція Пупки» (1931), «Приємного апетиту» (1932), «Одного разу влітку» (1936, у співавт. з I. Ільїнським), в яких користувався засобами американського трюкового фільму.

Х. М. Шмаїн залишив певний слід у творчому житті актора Ігора Ільїнського. На зйомках комедійного пригодницького фільму «Одного разу влітку» Ільїнський був не тільки другим режисером, але і виконавцем двох головних ролей — шарлатана-фокусника, що видає себе за професора Сен-Вербуда та голови автомобільного клубу, на прізвисько «Телескоп». Про зйомки фільму актор розповідав, що Ханан Мойсейович ставився до роботи воістину з великим ентузіазмом[1]:

…адже технічні можливості у нас були в ту пору дуже скромні й обмежені. У фільмі ж повинні були бути автогонки, вибух машини, провалюється міст, тим не менш, він успішно впорався і зі зйомками, і з монтажем. Фільм був удостоєний похвали Ільфа і Петрова, які були авторами сценарію

Також Ільїнський високо цінував таку якість Шмаїна, як гарне почуття гумору.

В кінці 30-х років, під тиском критики, з родиною перебрався до Москви. У 1941 році Ханан Мойсейович добровольцем пішов на фронт, потрапив у полон до німців, дивом врятувався, сім'я його тяжко бідувала[2].

Після війни на кіностудії «Мосфільм» зняв ще дві кінокартини «Небезпечна рейка» (1952) i «Сеанс гіпнозу» (1953).

До книги «Лесь Курбас. Спогади сучасників» (К., 1969 «Мистецтво») увійшли спогади Х. Шмаїна про свого вчителя: «Режисер, педагог, вчений».

Сім'я

ред.
  • Дружина: Бродзінская Лія Львівна — викладач літератури на ідиш, втекла з Польщі в СРСР[2].
  • Син: Шмаін Ілля Ханановіч (22 травня 1930, Одеса — 13 січня 2005, Москва) — московський священик протоієрей, клірик храму свв. ап. Петра і Павла у Яузскіх воріт[3].
  • Внучка: Ганна Іллівна Шмаіна-Великанова — доктор культурології, релігієзнавець, библеист, викладач московських богословських вузів[4].

Фільмографія

ред.

Примітки

ред.
  1. Міжнародна Єврейська Газета: Ілля Окунєв "Вони були частиною його життя" (рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 січня 2013.
  2. а б [Журнальний зал: Максим Осипов. Про батька Іллю (magazines.russ.ru) (рос.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 20 січня 2013. Журнальний зал: Максим Осипов. Про батька Іллю (magazines.russ.ru) (рос.)]
  3. [Шмаін Ілля (рос.). Архів оригіналу за 31 січня 2013. Процитовано 17 січня 2013. Шмаін Ілля (рос.)]
  4. Ганна Іллівна Шмаіна-Великанова (рос.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 20 січня 2013.
  5. Одного разу влітку (рос.). Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 13 квітня 2022.
  6. Сеанс гіпнозу (1953) (рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 квітня 2022.

Література

ред.

Посилання

ред.