Лішанський Юхим Якович
Юхи́м Я́кович Ліша́нський (нар. 26 вересня 1905, Київ — пом. 21 травня 1982, Київ) — український театральний режисер, педагог, заслужений артист УРСР (1938), професор. Сповідував творчі принципи Є. Вахтангова, К. Станіславського, Л. Курбаса.
| Лішанський Юхим Якович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
26 вересня 1905 Київ |
| Помер |
21 травня 1982 (76 років) Київ |
| Діяльність | режисер, педагог, театральний діяч |
| Alma mater | 3-я студія МХАТ, режисерська студія МО "Березіль" |
| Заклад | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського |
| Титул | професор |
| Діти | Q97577527? |
| Нагороди |
 |
Життєпис ред.
Народився 26 вересня 1905 року в Києві.
1922—1925 навчався на режисерському відділенні 3-ї студії МХАТу у Євгена Вахтангова (нині — Державний академічний театр імені Є. Вахтангова).
1925—1926 — навчався в режисерській майстерні мистецького об'єднання «Березіль».
1927—1931 працював режисером у різних театрах Києва, читав лекції у театральному вузі Харкова, керував пересувним театром.
1929 — художній керівник Київського театру малих форм (ТЕМАФ).[1][2]
1931—1941 — завідувач кафедри режисури Київського театрального інституту. Засновник, художній керівник і режисер Київського театру Червоної армії та Оперної студії Київської консерваторії.
1938 року йому присвоєне звання заслуженого артиста УРСР.
1941—1945 працював у театрах Кустаная, Барнаула, Дніпропетровському театрі ім. Горького.
1947—1982 викладав на кафедрі оперної підготовки Київської консерваторії ім. П. І. Чайковського (1947—1952 — завідувач кафедри, з 1950 — професор).
У нього навчались: Д. Гнатюк, Є. Мірошниченко, А. Мокренко, Л. Руденко.
1974—1976 вів курс радіолекцій з майстерності актора й режисера на українському радіо.
Син — заслужений архітектор України Євген Лішанський (нар. 1937)[3].
Помер на 77-му році життя 21 травня 1982 року. Похований разом з родиною на Байковому кладовищі (ділянка № 27а, 50°25′11″ пн. ш. 30°30′10″ сх. д. / 50.4198000° пн. ш. 30.5028139° сх. д.).
Постановки опери ред.
Стоять: П. Кудрицький, І. Крига, А. Ирій
- «Дума чорноморська» Б. Яновського
- «Останній рейд» С. Потоцького (1929)
- «Чіо-чіо-сан» Дж. Пуччіні
- «Євгеній Онєгін» і «Черевички» П. І. Чайковського (1953)
- «Чарівна флейта» Моцарта (1938, 1956)
- Оперна студія Київської консерваторії
- «Віндзорські кумоньки» О. Нікколаї (1947)
- «Корневільські дзвони» Р. Планкета
- «Весілля в Малинівці» О. Рябова (кінофільм)
- «Казки Гофмана» Ж. Оффенбаха
- «Моцарт і Сальєрі» М. Римського-Корсакова (1975) (остання постановка)
Драматичні постановки ред.
- «Доходне місце» О. Островського
- «Гроза» О. Островського
- «Одруження» М. Гоголя
- «Продовження буде» А. Бруштейна
- «Інтервенція» Л. Славіна
- «Дні Турбіних» М. Булгакова
- «Російські люди» Симонова
- «Навала» Леонова
- «Весілля Фігаро» Бомарше
Примітки ред.
- ↑ Історія театру імені В. Г. Магара. Архів оригіналу за 10 грудня 2015. Процитовано 13 грудня 2015.
- ↑ Хроніка театру ТЕМАФ
- ↑ Лішанський Євген Юхимович
Посилання ред.
- Лішанський Юхим Якович // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 176.
- Лішанський Юхим Якович [Архівовано 31 серпня 2016 у Wayback Machine.]leksika.com.ua
- Лішанський Юхим Якович / Антонюк Валентина Геніївна // Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. — 2013. — Вип. 101. — С. 436. — Режим доступу: [1]
- Оперна студія Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського: історія і сучасність [Архівовано 29 грудня 2015 у Wayback Machine.] Володимир Іванович Рожок