Лішанський Юхим Якович

Юхи́м Я́кович Ліша́нський (нар. 26 вересня 1905(19050926), Київ — пом. 21 травня 1982, Київ) — український театральний режисер, педагог, заслужений артист УРСР (1938), професор. Сповідував творчі принципи Є. Вахтангова, К. Станіславського, Л. Курбаса.

Лішанський Юхим Якович
Народився26 вересня 1905(1905-09-26)
Київ
Помер21 травня 1982(1982-05-21) (76 років)
Київ
Діяльністьрежисер, педагог, театральний діяч
Alma mater3-я студія МХАТ, режисерська студія МО "Березіль"
ЗакладНаціональна музична академія України імені П. І. Чайковського
Титулпрофесор
ДітиQ97577527?
Нагороди
Заслужений артист України
Заслужений артист України
Заслужений артист УРСР (1938)

Життєпис

ред.

Народився 26 вересня 1905(19050926) року в Києві.

1922—1925 навчався на режисерському відділенні 3-ї студії МХАТу у Євгена Вахтангова (нині — Державний академічний театр імені Є. Вахтангова).

1925—1926 — навчався в режисерській майстерні мистецького об'єднання «Березіль».

1927—1931 працював режисером у різних театрах Києва, читав лекції у театральному вузі Харкова, керував пересувним театром.

1929 — художній керівник Київського театру малих форм (ТЕМАФ).[1][2]

1931—1941 — завідувач кафедри режисури Київського театрального інституту. Засновник, художній керівник і режисер Київського театру Червоної армії та Оперної студії Київської консерваторії.

1938 року йому присвоєне звання заслуженого артиста УРСР.

1941—1945 працював у театрах Кустаная, Барнаула, Дніпропетровському театрі ім. Горького.

1947—1982 викладав на кафедрі оперної підготовки Київської консерваторії ім. П. І. Чайковського (1947—1952 — завідувач кафедри, з 1950 — професор).

 
Могила Юхима Лішанського та його родини, Байкове кладовище

У нього навчались: Д. Гнатюк, Є. Мірошниченко, А. Мокренко, Л. Руденко.

1974—1976 вів курс радіолекцій з майстерності актора й режисера на українському радіо.

Син — заслужений архітектор України Євген Лішанський (нар. 1937)[3].

Помер на 77-му році життя 21 травня 1982 року. Похований разом з родиною на Байковому кладовищі (ділянка № 27а, 50°25′11″ пн. ш. 30°30′10″ сх. д. / 50.4198000° пн. ш. 30.5028139° сх. д. / 50.4198000; 30.5028139).

Постановки опери

ред.
 
Режисерський штаб «Березілю», 1925 Сидять (зліва направо): Я. Бортник, В. Василько, Б. Тягно, З. Пігулович, Л. Курбас, Ф. Лопатинський, Ю. Лішанський.
Стоять: П. Кудрицький, І. Крига, А. Ирій
Київський театр опери та балету ім. Т. Шевченка
  • «Дума чорноморська» Б. Яновського
  • «Останній рейд» С. Потоцького (1929)
  • «Чіо-чіо-сан» Дж. Пуччіні
  • «Євгеній Онєгін» і «Черевички» П. І. Чайковського (1953)
  • «Чарівна флейта» Моцарта (1938, 1956)
Оперна студія Київської консерваторії
  • «Віндзорські кумоньки» О. Нікколаї (1947)
  • «Корневільські дзвони» Р. Планкета
  • «Весілля в Малинівці» О. Рябова (кінофільм)
  • «Казки Гофмана» Ж. Оффенбаха
  • «Моцарт і Сальєрі» М. Римського-Корсакова (1975) (остання постановка)

Драматичні постановки

ред.
  • «Доходне місце» О. Островського
  • «Гроза» О. Островського
  • «Одруження» М. Гоголя
  • «Продовження буде» А. Бруштейна
  • «Інтервенція» Л. Славіна
  • «Дні Турбіних» М. Булгакова
  • «Російські люди» Симонова
  • «Навала» Леонова
  • «Весілля Фігаро» Бомарше

Примітки

ред.
  1. Історія театру імені В. Г. Магара. Архів оригіналу за 10 грудня 2015. Процитовано 13 грудня 2015.
  2. Хроніка театру ТЕМАФ
  3. Лішанський Євген Юхимович

Посилання

ред.