Богомолець Ольга Вадимівна

О́льга Вади́мівна Богомо́лець (нар. 22 березня 1966) — українська політична і громадська діячка, лікарка-дерматологиня. Народна депутатка України (2014—2019). Кандидатка у Президенти України на виборах 2014 року і 2019 року. Заслужена лікарка України, докторка медичних наук (2003), професорка (2007). Докторка філософських наук (2018). Головна лікарка Інституту дерматології та косметології, особиста лікарка Віктора Ющенка (2004—2005). Координаторка Європейської асоціації лазерної дерматології у Східній Європі, членкиня Американської академії дерматології[en], Європейської академії дерматології та венерології[2]. Меценатка, засновниця і власниця комплексу «Замок Радомисль»[3][4], фундаторка музею української домашньої ікони та старожитностей «Душа України». Авторка понад 70 наукових праць і 14 патентів на винаходи у сфері дерматології[5]. Капітан запасу медичної служби[6]. Співачка, лауреатка українських музичних конкурсів.

Ольга Вадимівна Богомолець
Ольга Вадимівна Богомолець
Лікар, громадсько-політичний діяч, меценат
Нині на посаді
Народилася 22 березня 1966(1966-03-22) (56 років)
Київ, Українська РСР
Відома як лікарка, викладачка університету, політична діячка, авторка пісень
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Alma mater Київський медичний інститут
Політична партія Політична партія «Наша Україна» і Європейська Солідарність[1]
Батько Березовський Вадим Якимович
Мати Богомолець Катерина Олегівна
У шлюбі з Ігор Кирилюк
Діти Андрій, Катерина, Анна, Софія
Релігія Православ'я
Нагороди
Заслужений лікар України
bogomolets.com/ru
Ольга Вадимівна Богомолець на сайті Верховної Ради

БіографіяРедагувати

Народилася у лікарській родині. Мати — Катерина Олегівна Богомолець (1937—2013), батько — Вадим Якимович Березовський (1932—2020), доктор медичних наук, професор, завідувач відділу клінічної патофізіології Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України.

РодовідРедагувати

Ольга Богомолець належить до чернігівської гілки стародавнього литовсько-руського роду Оліферович-Богомольців. Рід походить з Вітебського воєводства Великого князівства Литовського. За збереженим письмовими джерелами, історія роду простежується до середини XV століття.

Медична династія Богомольців — одна з найстаріших в Україні. Існує з другої половини XIX століття. На сьогоднішній день вона нараховує шість поколінь.

Докладніше про рід Богомольців читайте тут: Богомольці

ОсвітаРедагувати

1989 року закінчила з відзнакою Київський медичний інститут ім. О. О. Богомольця за спеціальністю «Лікувальна справа». У 1989–1991 роках проходила клінічну ординатуру в Українському державному інституті удосконалення лікарів. 1993 року захистила кандидатську дисертацію.

У 1993–1994 роках навчалася в США, прослухала курс екологічної дерматології в Пенсильванському університеті та курс навчання в Інституті дерматопатології Бернарда Аккермана (Bernard Ackerman’s Institute for Dermatopathology at Thomas Jefferson University).

2001 року закінчила Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. Здобула спеціальність практичного психолога.

2003 року в Національному медичному університеті здобула докторський ступінь з медичних наук за спеціальністю «Шкірні та венеричні хвороби». Тема докторської дисертації: «Судинні невуси: патогенез, діагностика, лікування».

З 20 лютого 2007 року — професорка кафедри дерматології та венерології Київського національного медичного університету ім. О. О. Богомольця. Авторка понад 70 наукових праць і 14 патентів на винаходи у сфері лікування шкірних захворювань.[7][8]

У грудні 2014 р. пройшла курси Української військово-медичної академії Міністерства оборони України «Актуальні питання організації медичного забезпечення військ». З 7 по 19 червня 2015 року пройшла курси мирного посередництва (Peace Mediation Course), організовані Швейцарським федеральним департаментом закордонних справ спільно з Проєктом підтримки мирного посередництва Центру досліджень проблем безпеки (Цюрих, Швейцарія)[8].

У 2018 році захистила другу докторську дисертацію з філософії на тему «Українська домашня ікона» за спеціальністю українознавство.[9]

Медична діяльністьРедагувати

Працювала лікаркою-дерматологом Київського міського шкірно-венерологічного диспансеру (1989–1991), завідувачкою відділення гістопатології шкіри Київського обласного шкірно-венерологічного диспансеру (1995–2000), лікаркою-дерматовенерологинею Київського міського шкірно-венерологічного диспансеру (2000–2002).

У 1991–1995 роках була старшою науковою співробітницею лабораторії радіаційної патології Міністерства охорони здоров'я України. Одночасно, у 1992–1994 роках працювала консультанткою-дерматологинею «Регістру» МВС України в зоні Чорнобильської АЕС.

Заснувала Клініку лазерної медицини доктора Богомолець, відому як Інститут дерматології та косметології доктора Ольги Богомолець[10]. Працювала головною лікаркою цього Інституту (2003—2014 і з 2019 понині).

З грудня 2004 року до жовтня 2005 року була особистою лікаркою Віктора Ющенка[11].

22 листопада 2008 року в Брюсселі приєднала Україну до всесвітньої програми «Євромеланома», основною метою якої є проведення заходів, спрямованих на подолання високого рівня смертності від меланоми. Серед них — організація щорічного «Дня меланоми» з безкоштовним оглядом населення. За 12 років (2009—2021) проєкту в Україні оглянуто 475 966 осіб, серед яких виявлено 1497 випадків меланоми і 4246 випадків раку шкіри.

У 2009 році була організаторкою Всеукраїнського благодійного Марафону здоров'я з обстеженням дітей-сиріт на предмет виявлення меланоми у 26 найбільших містах України. За час марафону оглянуто 61 553 дитини, з яких 1200 поставлено на диспансерний огляд[12].

ТворчістьРедагувати

СпівачкаРедагувати

Авторка-виконавиця сучасних та старовинних українських романсів, пісень на вірші Л. Кисельова, Л. Костенко, О. Теліги, М. Вінграновського, Я. Лесева, В. Стуса, Є. Сверстюка та на власні вірші.

Лауреатка III Всеукраїнського фестивалю авторської пісні та співаної поезії «Оберіг» (1991, м. Луцьк), Міжнародного фестивалю «Сопот» (1991, Польща), володарка спеціального призу радіостанції «Свобода» (Вашингтон — Мюнхен) (1991), премії ім. Василя Стуса (1992), лауреатка Слов'янського фестивалю авторської пісні «Білі вітрила» (1992, м. Київ).

Виступала з сольними концертами в Києві, Харкові, Львові, Полтаві, Тернополі, Івано-Франківську та інших містах, а також у США, Франції, Швеції, Німеччині, Польщі, країнах Балтії.

«Володарка оксамитового голосу», як охрестила її музична преса, не боїться експериментувати. Окрім традиційного виконання романсів у супроводі гітари, вона пробує нові форми звучання: у супроводі флейти, саксофону, камерного струнного оркестру. Її романси звучали навіть у джазовій обробці.[13][ангажоване джерело]

З 1992 року проводить благодійні концерти, гроші від яких передавалися на спорудження пам'ятника Т. Г. Шевченку в м. Сколе, до дитячого будинку «Малятко», на харчування бідних, на лікування постраждалих від Чорнобильської аварії.

У липні — вересні 2007 року Ольга Богомолець здійснила благодійний концертний тур виправними закладами України.

Творчі відзнакиРедагувати

  • Лауреатка III Всеукраїнського фестивалю авторської пісні та співаної поезії «Оберіг» (1991, м. Луцьк);
  • Лауреатка Міжнародного фестивалю «Сопот» (1991, Польща);
  • Володарка спеціального призу радіостанції «Свобода» (Вашингтон — Мюнхен) (1991);
  • Лауреатка Премії імені Василя Стуса (1992);
  • Лауреатка Слов'янського фестивалю авторської пісні «Білі вітрила» (1992, м. Київ).

ДискографіяРедагувати

ВідгукиРедагувати

Ліна Костенко — поетеса-шістдесятниця, лауреатка Шевченківської премії (1987):

  Ще тут в залі є Ольга Богомолець, про котру треба писати поему. Я дуже вдячна, що вона почула мої поеми. А який голос![14]  

Громадська діяльність, благодійністьРедагувати

  • Медична волонтерка студентської Революції на граніті (Україна, Київ) (1991) [15]
  • Консультантка-волонтерка з обстеження і лікування особистого складу МВС в зоні ураження Чорнобильської катастрофи (1991–1993)
  • З 1991 року — організаторка та учасниця понад 60 благодійних концертів з метою підтримки незахищених верств населення та захисту культурної та історичної спадщини України.
  • З 2004 року — організаторка виставок українських домашніх ікон, яких у її колекції налічується понад 5 000 екземплярів, з метою популяризації української культури як всередині держави, так і за її межами.
  • 2008 р. — Інститут дерматокосметології доктора Богомолець став членом Ліги меценатства і сприяння українознавству Міжнародної асоціації «Україна та світове українство»
  • 30.09.2011 p. — у місті Радомишль Житомирської області відкрито заснований Ольгою Богомолець історико-культурний комплекс «Замок Радомисль» з єдиним у світі Музеєм української домашньої ікони; водночас це найбільша в Європі експозиція українського сакрального мистецтва.
  • Засновниця благодійних фестивалів «Музика Шопена просто неба», «Аристократична Україна». Кошти від них спрямовуються на допомогу родинам загиблих учасників Революції Гідності і захисників України від російської агресії.
  • Засновниця Міжнародного фестивалю культурної дипломатії «Via Regia Україна»
  • Засновниця арт-голу «Кайрос» — мистецької галереї в центрі Києва
  • Організаторка і координаторка медичної служби Майдану під час Помаранчевої революції (2004—2005) та Революції гідності (2013—2014).
  • Авторка та ініціаторка створення платформи громадського здоров'я «Україна 80+», мета якої – збільшити тривалість життя українських громадян до 80 років (2014—2015)
  • Ініціаторка громадської платформи «Люди допомагають людям» – прямої адресної допомоги сім'ям загиблих учасників Революції гідності та солдатам, які віддали життя, захищаючи Україну в ході збройного конфлікту на Донбасі (2014—2015)
  • Активна борчиня з незаконною забудовою історичних та культурних пам'яток України
  • Організаторка та координаторка Всеукраїнського благодійного Марафону здоров’я і Днів меланоми.
  • Ініціаторка створення Школи патріотів «Нові лідери єдиної країни»[16].

Боротьба проти рейдерстваРедагувати

У травні 2011 року депутат Радомишльської райради Роман Руденко заявляв, що Богомолець «привласнила» берег річки і позбавила можливості проходу до місця відпочинку місцевих жителів.[17]. Однак слідство встановило, що за цією заявою крилася спроба рейдерського захоплення історико-культурного комплексу "Замок-музей Радомисль", котрий на той момент уже діяв. Руденко також неодноразово загрожував фізичною розправою самій Ользі Богомолець та членам її родини. Крім того, він зніс частину паркану, який відгороджував "Замок-музей Радомисль". Суд однак виніс рішення на користь Ольги Богомолець і зобов'язав руйнівника паркану відновити його власним коштом.

Політична кар'єраРедагувати

 
Підтримка Богомолець на виборах Президента України 2014.

За час парламентської діяльності Ольга Богомолець розробила низку законопроєктів, шість з яких були прийняті та підписані Президентом України. А саме:

  • «Про внесення змін до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ щодо посилення соціального захисту учасників антитерористичної операції, учасників Революції Гідності та членів сімей загиблих таких осіб»[31];
  • «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування деяких лікарських засобів та медичних виробів»[32];
  • «Про внесення змін до статті 11 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей“ щодо супроводження військовослужбовців при продовженні лікування у санаторно-курортних закладах»[33];
  • «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання психіатричної допомоги»[34];
  • «Про внесення змін до статті 23 Закону України „Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію“ щодо звільнення від призову на військову службу під час мобілізації близьких родичів осіб, які загинули під час безпосередньої участі в антитерористичній операції»[35];
  • Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування трансплантації анатомічних матеріалів людини"[36].

Сім'яРедагувати

Докладніше: Богомольці
  • Діти: Андрій, Катерина, Анна, Софія

НагородиРедагувати

  • 1994 — Почесна нагорода «За Гуманізм» Союзу Чорнобиль
  • 1998 — Почесний диплом видання «Життя славетних людей» Американського бібліографічного інституту
  • 2004 — «Вибір року»
  • 2004 — Подяка Незалежної ради з питань якості медичної допомоги
  • 2005 — Орден св. великомучениці Варвари Української Православної Церкви (КП)
  • 2008 — Орден Святого Рівноапостольного Князя Володимира 3 ст.
  • 2009 — Орден Пресвятої Богородиці
  • 2012 — Орден ікони Богородиці Почаївської (УПЦ МП)
  • 2013 — Орден Святої Рівноапостольної Ольги (УПЦ МП)
  • 2014 — Премія Фундації Леха Валенси
  • 2016 — Орден Української Православної Церкви Київського патріархату Святої Рівноапостольної княгині Ольги

ПриміткиРедагувати

  1. http://itd.rada.gov.ua/mps/info/page/17972
  2. European Academy of Dermatology and Venereology. Архів оригіналу за 20 грудня 2015. Процитовано 13 грудня 2015. 
  3. «Замок Радомишль» в сотні кращих готелів України. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 31 березня 2014. 
  4. Експерти про збереження культурної спадщини в Україні. TVi. 26.07.2013. Архів оригіналу за 31 березня 2014. Процитовано 31.03.2014. 
  5. Ольга Вадимівна Богомолець, щиросердечно вітаємо з ювілеєм. ННМБУ (укр.). 22 березня 2021. Архів оригіналу за 24 липня 2021. Процитовано 24 липня 2021. 
  6. Офіційний сайт Ольги Богомолець. Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 1 червня 2015. 
  7. http://bogomolets.com/ua/medical-activities/teaching [Архівовано 27 червня 2015 у Wayback Machine.] Персональний сайт Ольги Богомолець
  8. а б Офіційний сайт роду Богомольців. Архів оригіналу за 3 червня 2015. Процитовано 25 травня 2019. 
  9. Депутат п’ять годин захищала докторську дисертацію. glavcom.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 липня 2021. Процитовано 24 липня 2021. 
  10. а б в г Персональний сайт Ольги Богомолець. Архів оригіналу за 27 червня 2015. Процитовано 1 червня 2015. 
  11. http://www.bogomolets.kiev.ua/main.info?i=41&n=22[недоступне посилання з лютого 2019]
  12. 20 травня - Європейський день діагностики меланоми - Львівський обласний центр громадського здоров’я. lvivphc.org.ua. Архів оригіналу за 24 липня 2021. Процитовано 24 липня 2021. 
  13. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 вересня 2010. Процитовано 1 вересня 2010. 
  14. Ірина Славінська. Ліна Костенко: Мені дуже шкода, що я мала рацію [Архівовано 2 травня 2018 у Wayback Machine.] // Українська правда. Життя, 10 квітня 2012
  15. Персональний сайт Ольги Богомолець. Громадські ініціативи. Архів оригіналу за 10 серпня 2015. Процитовано 20 липня 2015. 
  16. Ольга Богомолец готовит новую политическую силу. Архів оригіналу за 14 травня 2014. Процитовано 14 травня 2014. 
  17. Губернатор Житомирської області Сергій Рижук проконтролює ситуацію з «Замком Радомишль» [Архівовано 27 березня 2014 у Wayback Machine.] // Портал міста Радомишль, 26 травня 2011
  18. Депутат Київради Ольга Богомолець-Шереметьєва заявила про свій вихід із фракції блоку «Наша Україна» // «[[Хрещатик (газета)|Хрещатик]]», 25 жовтня 2006 року, середа № 157 (2960). Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  19. БЮТ вимагає від Ющенка розібратися з «посібниками» Черновецького. Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  20. Депутатів Київради легко залякати. Чи купити. Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  21. Після першого ж незаконного рішення щодо землі в Києві знову будуть перевибори. Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  22. Вже дві групи поранених з Майдану відправились на лікування до Польщі та Литви, — Богомолець. Архів оригіналу за 2 січня 2015. Процитовано 5 квітня 2014. 
  23. Ольга Богомолець: У них постраждалих — одиниці, у нас — сотні. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 5 квітня 2014. 
  24. Медики на Майдані: рятують, опиняються в реанімації. Архів оригіналу за 3 березня 2014. Процитовано 5 квітня 2014. 
  25. Ольгу Богомолець на президентських виборах підтримає Соцпартія [Архівовано 7 квітня 2014 у Wayback Machine.] — ТВі, 05.04.2014
  26. Указ Президента України № 698/2014 „Про призначення О. Богомолець Радником Президента України“. Офіційне інтернет-представництво Президента України. 1.09.2014. Архів оригіналу за 8 грудня 2014. Процитовано 2.09.2014. 
  27. Порошенко призначив Богомолець своїм позаштатним радником. espreso.tv. 1.09.2014. Архів оригіналу за 26 серпня 2017. Процитовано 2.09.2014. 
  28. Богомолець проти Супрун: цифри і факти. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 25 травня 2021. 
  29. ЦВК зареєструвала Богомолець і Балашова кандидатами в Президенти. ukranews_com (ua). 18 січня 2019. Архів оригіналу за 10 лютого 2019. Процитовано 11 березня 2019. 
  30. НАБУ відкрило справу щодо кандидата в Президенти Ольги Богомолець. ukranews_com (ua). 11 березня 2019. Архів оригіналу за 11 березня 2019. Процитовано 11 березня 2019. 
  31. Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо посилення соціального захисту учасників антитерористичної операції, учасників Революції Гідності та членів сімей загиблих таких осіб» від 14.11.2017 № 2203-VIII
  32. Закон України «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування деяких лікарських засобів та медичних виробів» від 09.04.2015 № 332-VIII
  33. Закон України «Про внесення змін до статті 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо супроводження військовослужбовців при продовженні лікування у санаторно-курортних закладах» від 12.04.2016 № 1079-VIII
  34. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання психіатричної допомоги» від 14.11.2017 № 2205-VIII
  35. Закон України «Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо звільнення від призову на військову службу під час мобілізації близьких родичів осіб, які загинули під час безпосередньої участі в антитерористичній операції» від 31.05.2016 № 1387-VIII
  36. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» від 28.02.2019 № 2694-VIII
  37. Біографія [Архівовано 27 червня 2015 у Wayback Machine.]. Опубліковано: 11 грудня 2013 / 'батько — Вадим Акимович Березовський'
  38. Богомолец, Ольга Вадимовна [Архівовано 10 серпня 2020 у Wayback Machine.] // dosye.info
  39. Кирилюк Игорь [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]. Партнер, адвокат, кандидат юридических наук // © 2008 - 2015 Все права защищены. Адвокатская фирма «Паритет»
  40. Декларація кандидата в народні депутати. Архів оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 3 січня 2015. 
  41. [Кандидатська дисертація]: «Злочинність у сфері охорони здоров'я: кримінологічна характеристика, детермінація та запобігання», спеціальність 12.00.08.
    науково-дослідний інститут МВС України[недоступне посилання з червня 2019], дата захисту: 29 листопада 2012(20121129), 236 стор.
  42. Адвокатська фірма «Паритет» [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]. Президент – Кирилюк Ігор Вікторович // Інтелектуальна власність. Патентні повірені України 2006 // Who-is-Who Український видавничий портал

ДжерелаРедагувати